Домашні тварини схожі на своїх господарів

Так вважає лікар ветеринарної медицини Чернігівської міської державної лікарні ветмедицини Володимир Антончик, який вже більше десяти років лікує тварин.

— Однакова поведінка, вираз очей і навіть хода. І ведуть наші пацієнти — домашні улюбленці — себе по-різному. Одні лікуються ґрунтовно і з задоволенням, стоїчно переносячи всі медичні маніпуляції. Вони відчувають, що лікар їм допомагає і з вдячністю це сприймають. А іншого собаку або кота до лікарні не затягнеш, пищить, верещить, дряпається і кусається. Загалом, все, як у людей, — вважає фахівець.

Мінлива мода

Тому, як правило, людина обирає собі домашнього улюбленця, близького за темпераментом і характером. Хоча, за словами Володимира Антончика, все-таки існує деяка «мода» на тварин. Так, якщо кілька років тому в Чернігові більше тримали собак бійцівських порід, то зараз їх кількість значно знизилася, а ось німецьких вівчарок, навпаки, стало значно більше, можна сказати, що зараз вони на піку популярності.
Серед кішок чернігівці віддають перевагу британкам, шотландським висловухим і сфінксам (голим кішкам). Набагато менше стали розводити сіамців і кішок довгошерстих порід, у тому числі й персів. Довгошерсті кішки вимагають особливо ретельного догляду, а забезпечити його може не кожний господар. «Були такі випадки, коли до нас приносили персів, які по вигляду нагадували швидше черепаху, ніж кішку. До такого ступеня звалялася у них шерсть, — згадує лікар. — Щоб якось полегшити їх стан, ми обрізували ковтуни, причому, якщо спокійні кішки дозволяли проводити з собою цю маніпуляцію, то буйних доводилося усипляти, тобто проводити «операцію» під наркозом».

Найди та їх рятувальники

А взагалі-то, кого тільки не доводиться лікувати фахівцям міської державної лікарні ветмедицини.
— Приносили і їжаків, і галок, і стрижів, і білок, і сов, і яструбів, і соколів… Як правило, всі вони мають травматичні пошкодження — травмування від ДТП, електричним струмом тощо. Найчастіше таких представників дикої фауни виліковують і випускають на волю, але деякі особи міцно прописуються у квартирах городян і стають зовсім ручними.
Минулого року в нас був випадок, коли маленька дівчинка принесла в клініку травмованого сокола. Від страху птах так стиснув кігті, що продірявив дитині руку, але дівчина стоїчно переносила біль. Ми насилу розтиснули соколу кігті, так що довелося надавати допомогу і птаху, і дитині. До речі, у птаха був несильний удар, і маленька рятівниця через декілька днів випустила його на волю.

Про рідкісних звірів та птахів

А взагалі, зараз вже важко назвати якусь тварину рідкісною. «Тримають мавп, ігуан, змій… Просто ми не завжди про це знаємо. Минулого року, наприклад, до нас приносили лікувати величезного пітона, правда, зараз він вже емігрував разом зі своїми господарями до Німеччини», — розповів Володимир Антончик.
З рідкісних птахів у Чернігові тримають великих папуг какаду і корела, пухових курей (у них замість пір’я на тілі росте пушок), а також фазанів та перепілок. І якщо останніх розводять заради яєць, то фазанів — виключно для прикраси особистого подвір’я. Хоча фазани, які виросли в неволі, значно поступаються диким особам і в рості, і в забарвленні, але все—таки вони дуже красиві й своєрідні птахи.

І парнокопитні, і непарнокопитні

Живуть, звичайно, у нашому місті й більш великі тварини, такі як корови, вівці, кози, коні, у тому числі й поні, і навіть мули — результат кохання ослів і кобил. А декілька років були ще й буйволи, їх держав один із мешканців Олександрівки. Але потім чоловік вирішив, що з нього досить екзотики і віддав своїх парнокопитних до зоопарку.
А ось вовк, який мешкав на приватному подвір’ї на Старій Подусівці, вирішив усе сам. Почувши поклик крові, сіроманець рвонув до лісу, і був такий. Ось так завжди: скільки вовка не годуй, а він все в ліс дивиться. Але це — життя.

Олена Березкіна, тижневик «Чернігівські відомості» №131

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.