Дзьобнув носом землю Су-7Б

Він був одним із найкращих, стояв на озброєнні багатьох країн. Можливо, навіть використовувався у локальних конфліктах, бо він – Су-7Б, справжній військовий винищувач!

Так, колись він багато чого міг… А привезли його до Корюківки ще за часів перебудови з одного військового аеродрому Житомирської області для окраси парку, що за автостанцією. Якого тільки знущання й наруги не доводилося витримувати вже беззахисному літакові за тридцятирічне перебування «на бойовому чергуванні». «Скубли» його нещадно: постійно відкручували елементи корпусу, щоб здати на металобрухт, а пофарбувати жодного разу так ніхто і не спромігся. То хіба довго житиме техніка без обслуговування?

Ось і в цього металевого сердеги, мабуть, не витримало колись полум’яне, а тепер охололе і припорошене снігами серце. І під свист шквального вітру він зі звуком журавлиного курликання-скреготу дзьобнув носом землю... Та так, що вона аж задвигтіла під ногами ошелешених пасажирів, що чекали на свої рейси біля автостанції. Добре, що того дня ніхто з проводжаючих не присів під ним випити подорожню чарчину, а то б… не дай, Боже… Чому ж літак до цього випадку не вдавався до такого небезпечного пікірування? Містяни різні причини обговорювали. Кажуть, що колись до його хвостової частини, як баланс для рівноваги, поклали цеглу, але якісь недобрі люди її поцупили, ось Су-7Б і «полетів», та не так, як колись… Оперативно (можуть же люди!), того ж дня літак підняли автокраном, поставили на звичне місце і приварили. Та чи надовго? Містом вже поповзли чутки, що невдовзі винищувач можуть «списати» і здати на металобрухт.

Прикро буде, бо корюківці до сталевого птаха у парку вже начебто і звикли…



Володимир Петренко, тижневик «Деснянка вільна» №30 (214)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.