Як жінкам вдається поєднувати депутатські обов’язки з сімейними

Серед 60 депутатів Ніжинської районної ради VI скликання жінок – 19. Чи зможуть вони лобіювати інтереси сільського жіноцтва у найвищому законодавчому органі району? Як їм вдається поєднувати депутатські обов’язки з професійними і сімейними? На ці запитання напередодні свята відповідали жінки-депутатки.

Ірина Грозенко:
– Нас у районній раді менше ніж чоловіків тому, що прекрасна половина району більше віддана сімейним турботам, дітям, онукам, а не громадському життю. Жінці-політику набагато важче, ніж чоловіку.
Мені легше поєднувати професійні і громадські обов’язки, тому що за освітою я юрист, 8 років очолювала Ніжинське міськрайонне управління юстиції. Депутатом районної ради VI скликання обрана за списком Партії регіонів, активним членом якої є з 2003 року. Спочатку працювала головою депутатської комісії з питань законності, правопорядку, регламенту та депутатської етики. Комісія перевіряє законність рішень, прийнятих радою. У лютому обрана заступником голови районної ради.

Члени родини розуміють складність моєї роботи і завжди мене підтримують. Знання та досвід я віддаю людям, які звертаються до мене по допомогу. А любов і душевне тепло несу додому: чоловіку Василю Петровичу, синам Олександрові і Дмитру, онукам Славику, Стасу, Кирилу та внучці Маші. Спілкування з ними у вихідні наснажує мене.
У сільських жінок, як і в міських, дуже багато проблем. Ми намагатимемося всі їх розв’язати.
Всім жінкам бажаю міцного здоров’я, нев’янучої молодості на багато весен. Нехай у ваших родинах панує лад, затишок і добробут.

Віра Галашевська:
– Депутатом районної ради обрана вже вдев’яте і все від однієї партії – Комуністичної, членом якої стала у 1959 році. Вважаю, що 19 депутаток у районній раді – це вже добрий відсоток. За радянської влади він бував і більшим. З кадрами тоді працювали ретельніше. На жаль, традиція кадрової тяглості сьогодні втрачена, і до влади приходять люди випадкові, якими партії просто заповнюють списки. Мене тривожить і дивує безвідповідальність виборців, які віддають перевагу не кращим представницям. Чому, наприклад, не отримала більшість голосів Віра Давиденко, директор СПОП «Ксена», яка з її умінням економічно прораховувати все наперед могла б зробити багато корисного і для Галиці і для інших сіл району?
Я з надією придивляюся до нових депутаток. Вони поки що вивчають ситуацію, але з часом, думаю, будуть активнішими.

Найбільша проблема сільських жінок, як і чоловіків, це – безробіття. Складна демографічна ситуація – смертність у багато разів перевищує народжуваність. Самотні старі жінки живуть у будинках без елементарних побутових вигод. Я з повагою ставлюся до соціальних працівниць, які доглядають отаких жінок у Малій Кошелівці, Великій Дорозі та інших селах. Хороший персонал і в Вертіївському територіальному центрі, де мешкають самотні старі люди.
Зі своїми виборцями зустрічаюся не лише за місцем їх проживання, а й на Ніжинському ринку коли купую в них городину, молочні вироби. Вислуховую їхнє обурення з приводу поганих умов для торгівлі. Сільських виробників з власною продукцією перекупники витіснили на вулицю. Як депутат районної ради я звернула на це увагу депутата обласної ради Володимира Другакова, тож сподіваюся на вирішення цієї проблеми.
У святкові дні бажаю всім жінкам, передусім, жіночого щастя. Найбільше мене втішає сьогодні моя маленька правнучка.

Наталія Кудряшова:
– Жінки не прагнуть бути депутатами з різних причин: соціальний розподіл ролей, недовіра з боку чоловіків, домашня зайнятість тощо. Хоча, гадаю, дві розумні жінки на десять чоловіків урівноважать будь-яку складну ситуацію.
Аби сільська жінка стала активніше впливати на розв’язання державних проблем, треба поліпшити умови її проживання. Це і забезпечення товарами першої потреби, наявність дитячих садочків, закладів побутового обслуговування і медицини.
Мені особисто будувати й жити допомагає пісня, адже я працюю в культурі. А ще син. Він пишається мамою, яка прагне зробити добро іншим людям.




Надія Калініченко:
– Жінці не треба боятися йти в політику і впливати на суспільне життя. Можливо, мені легше ніж іншим жінкам, тому що ми з чоловіком тривалий час на керівних посадах. Я відповідаю за сільську школу, а він – за сільськогосподарське підприємство. Ми звикли жити серед людей і разом з ними вирішувати сільські проблеми: земельні, медичні, побутові, освітянські. Обоє маємо досвід і депутатської діяльності. Чимало зусиль довелося докласти до того, щоб 95 дітей з трьох сіл району могли навчатися в теплих класах нової школи, відвідувати гуртки, спортзал, повноцінно харчуватися в їдальні. Сьогодні думаємо про те, як забезпечити дошкільну освіту.



Людмила Сипливець:
– Депутатом районної ради мене обирають втретє, починаючи з 2002 року. Спочатку це була ініціатива колег, вчителів Вертіївської школи, яким я завдячую цікавою роботою в гарному колективі. Його керівник Ніна Кривошейн залишається для мене і сьогодні прикладом справжньої сільської інтелігентки.
Своїми депутатськими обов’язками вважаю служіння людям, адже за Платоном, піклуючись про щастя інших, ми знаходимо своє.

Наразі працюю в партійному офісі. Ця робота дуже схожа на депутатську: прийом громадян, вирішення проблем сіл району, оформлення депутатських запитів тощо. Звичайно, допомагає педагогічний досвід. Підтримує і родина. Свого чоловіка Івана Сипливця я вибрала ще серед однокласників і дотепер він не втратив моєї поваги. Донька вже має власну родину і хорошу роботу, син завершує навчання в університеті. Шкодую лише, що громадські обов’язки забирають багато часу від сім’ї. А так хочеться спекти їм чогось смачненького, незвичного. Тісто мене слухається… Життя сільських жінок мені, корінній ніжинці, близьке. Бачила як вчительки заводили корів, свиней, іншу живність, аби прогодувати себе і родину. Отака додаткова робота їх швидко виснажувала. Тож, районній раді треба дбати про поліпшення умов проживання на селі.

Хочу звернутися до чоловіків, аби вони теж сприяли більшій активності жінок у політиці. Заповнюючи передвиборні партійні списки, вони під першими номерами виставлять чоловічі, а не жіночі прізвища.

Надія Онищенко, тижневик «Деснянка вільна» №29 (213)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.