Не треба людей лякати пенею, а потрібно краще працювати комунальникам

Напередодні 20 січня в ощадкасах було «темно» від кількості людей у чергах, які хотіли якнайшвидше оплатити комунальні квитанції.
Українці злякалися пені. Нагадаємо, що з 1 січня 2011 року Верховна рада україни відновила стягнення пені за прострочення оплати житлово-комунальних послуг.
Таким чином, усім, хто не встиг вчасно розрахуватися за послуги ЖКГ, нараховуватиметься пеня у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день затримки. Пеня стосується лише боргів, що виникли з 01.01.2011 року.
Але ні розмір ставки пені, ні механізм її нарахування в законі не прописаний.
Поки житлово-комунальні господарства чекають роз’яснень з Міністерства, совісні громадяни, хоч і не розуміючи суті питання, поспішають оплачувати квитанції. А безсовісні? Вони як не платили, так, мабуть, і не платитимуть.
Важливий нюанс. До 1996 року вже нараховувалася пеня у розмірі 0,01% за кожен день прострочення оплати комунальних послуг. Верховна рада заборонила тоді стягувати пеню через масові затримки виплат заробітної плати та пенсії.
Нині зарплати теж затримують, але поки не зрозуміло, чи врахують цей факт в ешелонах влади? Адже, якщо людям нічим платити, то від посилення на них тиску гроші не з’являться.

Пенсіонери найперші потраплять до списку боржників

Наталія Мстиславська вже кілька років на пенсії та й досі працює. Вона хореограф і вчить дітей танцювати. Ця справа для неї улюблена, проте через травму ноги жінка залюбки пішла б на заслужений відпочинок. Та прожити на пенсію вона не може, тому доводиться підзароблять. Чоловік Наталії Мстиславської також пенсіонер, але не працює. Всю його пенсію сім’я витрачає на харчі.

Часто її не вистачає, тож доводиться відмовлятися від деяких ласощів. А 700 гривень пенсії,що отримує дружина, 500 віддають за комунальні послуги. Новими змінами в Житлово-комунальному кодексі пенсіонери обурені і одразу вважають себе боржниками.
– Я ніяк не зможу вчасно сплачувати, – бідкається Наталія Мстиславська. – Пенсію отримую в 20-х числах кожного місяця, а сплачувати рахунки за комунальні послуги маю до 20-го. І так у квитанціях стоять захмарні суми за ті послуги, а тепер бідним пенсіонерам ще доведеться і пеню платити. Навіть якби я отримувала гроші на п’ять днів раніше, я все одно не встигала б.

Справді, Наталія Мстиславська не встигне вчасно сплатити, навіть якщо пенсію отримає раніше. Проживає її сім’я в Чернігові, в районі Шерстянки. У цьому мікрорайоні діє одне відділення пошти. До банку пенсіонери не ходять категорично. Адже там за сплату послуг беруть ще й комісійний збір. А у відділеннях зв’язку завжди довжелезні черги, у яких ви стояти іноді неможливо. Тому, щоб сплатити рахунки, це може тривати кілька днів. Тож найперший, хто потрапить до списку претендентів на пеню, – це пенсіонер.

Ірина Горбань нині у декретній відпустці, виховує донечку. За комунальні послуги молода мама вже давно не встигає вчасно платити. Іноді доводиться викладати суму одразу за два місяці. Та й то за її квартиру здебільшого платять батьки. Бо 130 гривень на дитину вона отримує з 20 по 24 число щомісяця.
– Цю суму соціальної допомоги взагалі не знаєш куди притулити. У мене щомісяця загалом за всі послуги доводиться сплачувати близько 800 грн, – розповідає чернігівка Ірина Горбань. – Тож як ці 130 грн мені допоможуть, адже іншого доходу наразі у мене немає. Так чи інакше, а я також буду сплачувати пеню.

Натомість в управлінні житлово-комунального господарства розповідають, що найбільше боржників серед заможних чернігівців, кого, можливо, пенею не дуже налякаєш. Закон передбачає, що нарахування і стягнення пені за несвоєчасну оплату комунальних послуг проводиться на суму за боргованості, яка утворилася, починаючи з 1 січня 2011 року, а борги, накопичені до 1 січня, не враховуються. А яка буде сума пені і механізм нарахувань, в управління ЖКГ ще не знають. Начальник міського управління розповів, що на сьогодні він чекає роз’яснень з міністерства ЖКГ. Щоправда зауважив, що пеня не вплине на соціально незахищені верстви населення, оскільки вони отримують субсидії. Однак, Наталія Мстиславська розповіла, що з її доходом вона зможе отримати трохи більше ніж 15 грн субсидії. Жінка сумнівається, що цих грошей їй вистачить хоча б на сплату пені.

Прилучан більше цікавить якість комунальних послуг

населення міста Прилуки на початок 2011 року заборгувало комунальному підприємству з централізованого тепловодопостачання понад 2,5 млн грн. Чимало заборгували прилучани й місцевому комунальному підприємству «Житлосервіс» – близько 770 тис. грн.
Чи вплине реанімація пені на зменшення чи хоча б на незростання боргів населення надавачам послуг та на поліпшення якості послуг.

у 20-х числах січня, у багатьох відділеннях ощадкас та банків Прилук було гамірно. До віконець кас вишиковувались довгі черги бажаючих розрахуватися за комунальні послуги. Черги просувались поволі, бо в руках у кожного було від 4-х до 6-ти книжечок чи квитанцій. Жителі Прилук поспішали, бо всім відомо, що Верховна Рада відповідним законом відновила стягнення пені за затримку оплати житлово-комунальних послуг, починаючи з 1 січня 2011 року. І хоча нараховувати пеню будуть у лютому, самодисципліновуватись прилучани почали одразу.
Офіційна статистика свідчить, що рівень оплати населенням Прилук спожитих комунальних послуг за перші три квартали минулого року досить високий; так, наприклад по комунальному підприємству «Прилукитепловодопостачання» ця цифра становить понад 108%. А це означає, що споживачі сплатили не лише послуги цього періоду, а й повернули заборговане раніше. Неабияку роль у цьому, на думку керівництва підприємства, відіграло й ефективне використання комунальним підприємством сучасного обладнання (у народі званого «зиґзаґ»), що дає можливість блокувати каналізацію на виході з квартири боржника. Звісно, підприємство зазнає додаткових ви трат на цю «профілактичну роботу», але й убезпечує себе від подальших збитків, яких завдають нерадиві споживачі. А тепер закон про поверненняпені підігнав багатьох до кас. Для чого платити зайве? До того ж, населення міста Прилуки на початок 2011 року заборгувало комунальному підприємству з централізованого тепловодопо стачання понад 2,5 млн грн. Чимало винні прилучани і міському ЖЕКу – комунальному підприємству «Житлосервіс» – близько 770тис. грн.

Чи вплине реанімація пені на зменшення чи хоча б на незростання боргів населення надавачам послуг? Наразі важко відповісти на це питання ствердно. Адже хто платив за комунальні послуги, той і буде платити. А хто ні, то того не налякає й пеня, до того ж, розмір її не такий вже й великий – 0,01% від суми заборгованості за кожний протермінований день, та й механізм стягнення в законі не прописаний. На думку юристів, для законного стягнення пені стосунки між споживачем та надавачем послуг мають бути прописані у договорах, з чітким визначенням відповідальності сторін за невиконання умов, у тому числі: дати оплати за спожиті послуги, розмір пені при несплаті і т.п. Зазвичай, найдисциплінованішими платниками є пенсіонери, люди не найбільшого достатку. Так і в Прилуках ця категорія не найбагатшого населення плануючи свій щомісячний бюджет воліє не мати боргів перед державою та вчасно розраховуватися за спожиті газ, воду, електроенергію.

«Чи схвалюєте ви повернення пені за несвоєчасну оплату житловокомунальних послуг?» – з таким запитанням ми звернулися до прилучан. І в більшості випадків не отримали негативної відповіді. Комусь байдуже, бо завжди й вчасно оплачує газ, воду, тепло чи вивіз сміття. Хтось підтримує, бо вважає, що комунальні підприємства не мають бути заручниками ситуації, коли не вистачає грошей оплатити газ чи електроенергію.

Негативно оцінюють повернення пені прилучани, яким заробітна плата виплачується невчасно, часто із затримкою. Особливо важко сім’ям, де двоє працюють на такому підприємстві, організації чи установі. Їх у Прилуках немало – більше 15-ти, а працівників там – майже 10% від зайнятих в усіх сферах економіки міста.
Сумна статистика свідчить, на 1 грудня 2010 року роботодавці заборгували прилучанам майже 3 млн 900 тис. грн! Тож виникає питання: хто кому буде платити пеню і чому за провину керівника підприємства чи держави, у певних випадках, має платити споживач, який фактично страждає двічі: неотримавши вчасно зарплатню та заплативши пеню за затримку не з власної вини. Ситуація незрозуміла.

До того ж, приймаючи закон про повернення пені Верховна Рада окремим рішенням доручила Кабінету Міністрів протягом першого кварталу 2011 року забезпечити ліквідацію заборгованості із зарплати на підприємствах усіх форм власності й надати відповідну інформацію у Парламент до 1 квітня 2011 року. Тоді ж Голова Верховної Ради Володимир Литвин заявив: якщо це доручення Ради не буде виконано Кабміном, Парламент знову повернеться до питання пені за прострочення оплати житлокомпослуг і розгляне доцільність її існування.
В цілому, прилучан більше цікавить не пеня, а, в першу чергу, поліпшення якості послуг. Тож над цим і місцевій владі, і керівникам відповідних підприємств, варто замислитися. Інформація про плани модернізації котелень і мереж, заходи з енерго– та водозбереження, оптимізації штатів комунальних підприємств та їхніх бюджетів і, головне, структура комунальних тарифів та її динаміка має стати публічною і доступною для загалу. Люди мають знати, на що витрачаються кошти, які вони сплачують. І, нарешті, в комунальній галузі має з’явитися таке поняття, як СЕРВІС. Своєчасна та адекватна інформація клієнтам, ввічливий голос оператора по телефону і слюсаря в квартирі й якість, якість, якість… Такий діалог з людьми сприятиме розумінню і підтримці з їхнього боку, і позитивно вплине на платіжний процес.

Дещо й нині можна було б поліпшити. Зокрема, в якість послуги входить і зручність способів/умов оплати за неї. Тому в інтересах прилучан було б і вирішення міською владою питання про створення у місті єдиного розрахункового центру, як це зроблено у багатьохмістах України, де кожен мешканець по єдиній квитанції зміг би сплатити всі комунальні платежі. Можливість і технологія створення такого центру в місті вже відпрацьовувалась у рамках проекту ТАСІС 2008 року та, на жаль, передова технологія поки що не стала для прилучан реальністю. Тому і готуються вони щомісяця довго і нудно стояти в чергах до каси з розрахунко вими книжечками в руках.

Ще тільки готуємось

Не знаю, як де, а в корюківці, з початку січня, на центральній пошті були великі черги.
Комунальні платежі! Тепер їх приймають навіть у газетних кіосках. Можна і в банках, але не всім вигідно. Корюківчан лякає пеня? Може – так, а може – й ні.

Заворушились і контролери. З електроенергії, наприклад, за день можуть завітати кілька осіб. Одне одного перевіряють.
А що у конторах? Працівники дільниці ВАТ «Облтеплокомуненерго» кажуть: «Боржники є. Пеню, звісно, нараховувати ще зарано. Для цього є вища інстанція».
Щодо гласності, то її бракує. Заборгованість велика, навіть і не в бідних людей. Але районні засоби масової інформації про це не пишуть, прізвищ не називають. А було ж колись!..

Поруч – служба розрахунків за газ Корюківського управління з газопостачання та газифікації.
– У нас боржників мало. Всі намагаються платити вчасно, – повідомила одна з працівниць та порадила звернутися за детальнішою інформацією до Наталії Каракуци, економіста.
– Нічого коментувати не буду, – відмовилася від розмови розгнівана білявка. – Ми не юридична особа. Всю інформацію можете дізнатися в юридичній службі ВАТ «Чернігівгаз».

Дякуємо і за це. Боже, які в нас секрети!.. За сімома замками.
До ЖЕКу йти вже не хотілося. Пішла до людей, у старий восьмиквартирний будинок.
У п’ятидесяті роки такі двоповерхівки споруджували будівельники з фабрики технічних паперів. Таких будинків усього вісім. Ось один з них – на вулиці Бульварній, 8.
– Ми платимо! – сказала мешканка п’ятої квартири. – І мої сусіди також. Найдисциплінованіші – пенсіонери.

Її старенька сусідка майбутнє впровадження пені оцінила по-своєму: «Це ще невідомо, з кого пеню треба брати! У квартирах температура вище +18 градусів не піднімається. Будинок старий. Капітального ремонту ніколи не було. У коридорах аварійний електродріт, на горищі – гарячі труби опалення. Чого вони там? Бо немає підвального приміщення. Труби старі. Теплотраси на вулицях гріють землю, а не нас. За такі послуги ще й пільги? Який вихід? Автономне опалення. Та не всі можуть його встановити. З восьми квартировласників троє не мають таких грошей. Звертаємося до влади по допомогу».

Люди кажуть, що не треба їх лякати пенею, а потрібно краще працювати комунальникам.

Марічка Сміян, Надія Єрьоменко, Зоя Шматок, тижневик «Деснянка вільна» №12 (196)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.