Скільки коштує одягнутися у чернігівське

Збираємося на побачення! Одягнемося для цього у чернігівське! Не китайське, не турецьке, не німецьке з секонд-хенду.

Вберемося у білизну Сосницької фабрики ЗАТ «Еліта». У комплект яскравого червоного кольору. Труси-стрінги з блискучими пастками по талії. І бюстгальтер — на «кісточках» і на поролоні, щоб груди привабливо стирчали. Цей комплект на ринку «Нива» коштує 110 гривень.
Або ж візьмемо голубий комплект з дрібним фоновим квітчастим малюночком. Труси-бікіні і бюстик. Склад тканини: поліамід 40%, еластан 10%, меріл (синтетична тканина на основі поліаміду) — 50%. Комплект для тіла дуже приємний, на фігурі сидить ідеально. Шовковистий на дотик, еластичний, груди не натирає. Зроблений з дотриманням ГОСТу 29097 - 91. Комплект винятково дешевий, 55 гривень. Для порівняння: комплекти «труси-ліфчик» білоруської фірми «Мілавіца» сягають 280 гривень.

Так звані робочі сосницькі бюстгальтери, без «кісточок» і без поролону, коштують 45-60 гривень. «Молодіжні» на поролоні — 60-75. Без поролону, але на «кісточках» — 50-75.
— З одного ліфчика чи одного комплекту заробляю 7-8 гривень, максимум 10. — розказує Ольга Божок, вона продає сосницьку продукцію на ринку «Нива». — Торгівлю білизною по прибутковості з торгівлею куртками не порівняєш! А за місяць за торгове місце треба заплатити півтори тисячі гривень! Сюди входять податок, оренда, відрахування у Пенсійний фонд, плата за місце. От і виходить, що, торгуючи своєю, чернігівською продукцією, я конкуренції не витримую...

* * *

Ех, стрункі гладенькі ніжки! Для вас купимо колготки чорного кольору. Прозорі, сексуальні! Вироблені у Прилуках. Знаменитої прилуцької панчішної фабрики нема, а колготи прилуцькі є! На чернігівському базарі вони найдешевші: 10 гривень. Є будь-якого розміру. Випускаються для жінок з об'ємом стегон до 132 см! Крім капронових чорних, є тілесні, теж по 10 гривень.
Прості, тобто бавовняні, прилуцькі колготи — по 25 гривень. Теж чорні і тілесні. Навряд чи вони підійдуть для романтичного побачення, але в них буде тепло зимою. Випробувано ще в радянські часи. Зігріють ноги і прилуцькі шкарпетки. Тоненькі, з вовни. Червоні, меланжеві. По десятці за пару.

— У нас приватне підприємство, — розказує прилучанин Михайло Острянський. — «Виробничі площі» розташовані у квартирі та в гаражі. Крім моєї сім'ї, зайняті сім найманих працівників. Працюємо на єдиному податку. Крім жіночого асортименту, в'яжемо шкарпетки для чоловіків. Дитячої продукції в асортименті нема. Трудимося на круглов'язальних машинах 75-78-го років випуску. Найновіша машина у нас—80-го року випуску.

* * *

Збираємося на побачення далі. Трохи грішне тіло прикрили, подумаємо про взуття. Купимо у фірмовому магазині ЗАТ «Чернігівська взуттєва фабрика «Берегиня».
— Щомісяця «Берегиня» випускає близько 60000 пар взуття, шкіряного і текстильного, — розповідає Михайло Кузьменко, заступник генерального директора з комерційних питань.—До 50% нашого взуття експортується. У Росію, Білорусь, Грузію.
Все взуття «Берегині» з натуральної сировини. З ялової шкіри, на шкіряній підкладці. Або з текстилю.

«Берегиня» випускає дитяче взуття на всі пори року і для всіх вікових груп. Це взуття для дошкільнят. Асортимент можна вивчити по дитсадочках.
Для школярів і школярок. Модельне і щоденне взуття для дівчаток — по 40-ий розмір. (Можна щось і собі підібрати). Для хлопчиків — по 42-ий і навіть по 46-ий. Зимові чобітки для дівчаток коштують 350 гривень. Для хлопців — 330.
Для романтичного побачення виберемо модельні чобітки. Або напівчобітки. Або ж модельні черевички-човники. Якщо певний етап побачення відбуватиметься в домашній обстановці, підійдуть шкіряні капці — рожеві, блакитні, оздоблені вишивкою. Шкіряні капці можна купити і для чоловіків.

Є й текстильні, вартістю до 40 гривень. Більш популярні, бо дешевші. Текстильні враховують пори року. Для зими вони утеплені, на байковій підкладці.
А для стареньких фабрика випускає «бабуші». Це текстильне взуття на хутрі. На «Берегині» зайнято до 300 чоловік. В основному жінки.
— Чоловіки у нас тільки обслуговують машини, — сказали мені в цехах.
Тетяна Федосова, Катерина Раєнок — швачки. Алла Мартинова затягує взуття на колодці. Після затяжки складальниця Тетяна Божок на пресувальній машині клеїть підошву. Лідія Власенко контролює готову продукцію. Перевіряє і ставить штамп! Виробнича норма, на всіх операціях — 250 одиниць у день.

* * *

У магазині фабрики «Ярославна» можна вдягнутися у сорочки і блузи з натуральної сировини — вишиванки з бавовни та льону.
Народний депутат України Олег Ляшко купив у «Ярославні» 7 сорочок. Сказав: «Не для подарунків, для щоденного носіння», — говорить головний інженер Алла Бруй.
Головний лікар облнаркодиспансеру Петро Седень придбав не менше десяти сорочок. З ручною вишивкою. Для щоденного носіння. Колишня голова облради Ната-лія Романова замовляла костюм на фабриці «Ярославна», у ньому отримала нагороду у Києві. Міські чиновники часто купують — і для сувенірів, і носити.
«Ярославна» одягає художні колективи області, Славутича, Києва.

Чоловічі сорочки, так звані чумачки, з ручною вишивкою, коштують до 2000 гривень.
Жіночі блузи з натурального батисту — від 300 гривень до 2-3 тисяч. Блузки з тканою імітацією узору — 350 гривень. З вишивкою хрестиком
— 1800 гривень.
Крім блузок, в асортименті жіночі спідниці, жакети, костюми в українському стилі. Є постільна білизна, оформлена вишивкою. Обруси та серветки.
На фабриці працює 30 чоловік. На машинній вишивці — четверо. Нещодавно придбали машину Velles. Комп'ютерну вишивку за спеціальною програмою освоїла Олена Мяснікова.
У пошивочному цеху зайняті бригадир Надія Бизюк, Валентина Дейнека, Ніна Гнип, Надія Кузьменко, Олександра Станкевич (працює на фабриці 24-ий рік). За місяць швачки шиють сотні блузок. За день — 4-5.

* * *

Верхній одяг купимо навпроти фабрики «Ярославна», у центрі моди «ЛАВІС». Від Чернігівської фабрики «Сіверянка». Наприклад, ось це нарядне біле пальто.
— Показів мод у Чернігові нема, — каже продавець-консультант магазину «ЛАВІС» Світлана Цибульська. — Але асортимент оновлюється. Пальта і напівпальта «Сіверянка» шиє з італійської вовни. Підкладка з віскози. Тканини яскраві — червоні, рожеві, сині. Є нарядні білі. Є практичні сірі картаті.
Пропонує «ЛАВІС» також сукні та спідниці.

Пальта і напівпальта. а також сумки і постільну білизну можна купити на швейній фабриці «ТК-Стиль». Вона створена у 1995 році. Абревіатура «ТК» розшифровується, як «Текстиль-контакт».
— Дев'яносто відсотків асортименту продукції — пальта, — говорить директор фабрики Марк Пахманов. — Випускаємо до десяти тисяч одиниць у місяць в розрахунку на пальто.
Працює на фабриці 220 чоловік. Плюс стажуються учні. Адже фабрика «ТК-Стиль» — базова для вищого професійного училища побутового обслуговування №9.

Фірмового магазину нема. Продукція відпускається зі складу. На експорт ідуть, крім пальт і напівпальт, жакети, спідниці, брюки.
У 2010 році працювала виставка-продаж «Бізнес-леді за кермом». Марк Рувимович бажає, щоб виставка стала традиційною.
За модельними пальтами Чернігівської швейної фабрики «Елегант» треба їхати у Францію, Польщу, Німеччину, Швецію.
Адже, за словами директора Станіслава Дубініна, вся продукція йде на експорт. Фабрика працює на давальницькій сировині. Дає роботу близько 700 чернігівцям.

— Випускаємо близько 50 тисяч одиниць у місяць, — розказує Станіслав Дубінін. — Шиємо жіночий верхній одяг — пальта, напівпальта, жакети. Чоловічий — пальта, напівпальта. Магазин на території фабрики закрився рік чи півтора тому. А приміщення навпроти «Елеганту» продали.
— Чому нема вашої продукції в Україні, в Чернігові?
— Тому що ми не можемо конкурувати із «сірою» продукцією. «Елегант» — легальне підприємство. Ми платимо всі податки. Наша продукція дорога. Яка вартість пальта, важко сказати. Вона залежить від сировини. Тканина буває по 10 доларів, а буває і по 700 доларів. Яку тканину нам дадуть, з такої і шиємо.

* * *

Отже, одяглися на романтичне побачення з голови до ніг. Та в останню мить обранець запропонував зустрітися... біля ополонки на Десні. А на риболовлі без бурок не обійтися.
Жіночі бурки на Центральному ринку коштують 55 гривень. Чоловічі — 65. Григорій Тітков продає бурки на Центральному ринку . Шиє їх сам. Із нового сукна. Його отримує, розпорюючи шинелі.
За день Григорій Тітков може пошити і 5, і 8 пар, якщо для шиття підготовлені викройки.

До бурок Тітков клеїть чуні. Пара жіночих чунь коштує 40-45 гривень. Пара чоловічих — 50. Чуні виробляються з автомобільної камери. Вона розрізається, розкроюється. Клеїться спеціальним клеєм: каучук плюс бензин.
Дитячі бурочки на Центральному ринку коштують 35-40 гривень. Калоші до них тільки імпортні. Пара петербурзьких дитячих калош чорного кольору — 35-40 гривень. Пара московських калош — 50. Синього, фіолетового кольорів і прозорі. Чуні дитячі вітчизняного «домовиробництва» — 35 гривень.

Людмила бобро каже, що в Чернігові бурки дешеві. Ближче до Києва — у Ніжині, Козельці — комплект бурок з калошами коштує 170-180 гривень.
Для побачення на риболовлі біле пальто явно не підійде. Терміново перевдягаємося у теплу камуфляжну куртку. їх виробляє кравецький цех навчально-виробничого підприємства «Українське товариство глухих».
Усього ж в асортименті цеху УТОГ близько 200 найменувань. Спецодяг: куртки теплі — на синтепоні і на ватині, напівкомбінезони утеплені, рукавиці з надолонниками, медичні халати, халати теплі з фланелі. Пекарські костюми з «ковпачками». Постільні комплекти. Камуфляжні костюми. Чорні беруть охоронці банків.
У кравецькому цеху працює 144 чоловіки. З них 90% — інваліди по слуху.

* * *

Не забудемо про новий фартушок. Стане у пригоді на кухні. Адже відому істину, що шлях до серця мужчини пролягає через шлунок, ніхто не відміняв.
Фартушки шиє Галина Аверіна. Різнобарвні. На рюшах — метелики, на кишеньках — бджілки. Продає їх Галина Йосипівна на Центральному ринку. По 8 — 9 гривень. Шиються із залишків соліднішої продукції. Адже ПП «Аверіна» випускає жіночі нічні сорочки — по 35 гривень, підодіяльники полуторні — по 70 гривень, підодіяльники двоспальні — 75. До них — повний асортимент наволочок. 60 на 60 — 13,50, 70 на 75 — 15,50, 80 на 80 — 16,50.
То, може, готуючись до побачення, про нову постільну білизну теж подумати?

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №1 (1287)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.