Парафіївському цукровому заводу сьогодні несолодко

Адже Парафіївка жила, насамперед, лише за рахунок свого цукрозаводу. Та й взагалі увесь Ічнянський район на ньому тримався.

Але завод, який, між іншим, за економічними показниками колись входив до десятки кращих цукропереробних підприємств України, вже два роки як не працює. Звідси й усі проблеми парафіївців. Працездатні виїжджають на заробітки. Ті, хто не взмозі кудись їхати, ледве зводять кінці з кінцями. Соціальна сфера не розвивається. І життя потихеньку в Парафіївці та сусідніх населених пунктах стихає.
Проте, коли цьогоріч, завдяки народному депутату України, засновнику ПП «Агропрогрес» Івану Куровському, запрацював Носівський цукрозавод, який до цього вже кілька років простоював, у парафіївців зажевріла надія, що можна врятувати і їхнє підприємство. Тому вони й написали листа з проханням про допомогу саме Івану Куровському.

Народний депутат України з відповіддю не забарився і минулої п’ятниці приїхав у Парафіївку, аби особисто зустрітися з селянами і почути, що їх хвилює. На зустріч з нардепом прийшло щонайменше чоловік п’ятсот. Приїхали й районні керівники – голова Ічнянської райдержадміністрації Сергій Рубашка та голова райради Олександр Кутовий. Представники цукрозаводу теж були присутні на зібранні.
Люди спочатку боялися відверто говорити про те, що їм найбільше болить – писали записки і передавали їх своєму високому гостеві. А вже згодом, коли розговорилися, стало зрозуміло, що не тільки долею заводу вони переймаються. Найболючіша тема для тутешніх жителів, як виявилося, – земельні та майнові відносини. Люди обурюються, що їхньою землею вже стільки років користуються, а орендна плата мізерна. «Зерном платять невіяним, або ж спочатку дадуть – потім заберуть», – кажуть селяни. «А в орендарях ми взагалі заплуталися, тому навіть важко відповісти яке з сільгосппідприємств орендує наші паї – стільки їх розплодилося», – бідкаються землевласники. До того ж, багато хто з них запевняє, що договорів оренди їм на руки не давали. Розповіли люди й про те, що їх примушували ставити підписи на порожніх бланках.

«Якщо це й були пусті бумажки, як ви говорите, то ніхто не заставляв вас там ставити свої підписи», – спробувала захиститися голова правління ВАТ «Блок Агросвіт» Валентина Сенчик. Слід уточнити, що ВАТ «Блок Агросвіт» – це колишній ВАТ «Парафіївський цукровий завод». Крім нього парафіївські землі на сьогоднішній день орендують ще кілька сільгосппідприємств. Згідно з довідкою управління держкомзему в Ічнянському районі, яку зачитала на зібранні Парафіївський селищний голова Валентина Карпенко, «Блок Агросвіт» уклало з власниками земельних паїв 342 договори оренди на загальну площу 1171,39 га строком до 01.02.2012 року та до 01.01.2029 року. ПСП «Агро-ВАМ» уклало 142 договори з пайовиками на 582,83 га до 2019-20 років. У ЗАТ «Кремінь» – 259 договорів оренди на загальну площу 932,89 га. Строки цих угод закінчуються на початку та в середині 2011-го. Але, коли селяни почули, що деякі договори укладені аж на 49 років, були просто шоковані.

«Нас ошукали, нас нагло обдурили», – кричали вони. «На слідуючий рік ми всім обіцяємо і зараз заключаємо договори під 5 відсотків», – запевняла односельців Валентина Сенчик. Але ті не хотіли її навіть слухати, бо мають намір передати свої земельні паї іншому орендареві. І нічого дивного в тому не має, що саме Куровському. Адже він – потужний інвестор, який допоміг піднятися з колін багатьом господарствам. Селянам імпонує, що Куровський, на відміну від тих, кого цікавить лише земля, господарює на орендованих територіях комплексно, завдяки чому створюються нові робочі місця та розвивається соціальна сфера на селі. Орендну плату, до речі, пайовики «Агропрогресу» отримують на рівні 7–12 відсотків, а це найбільші показники в області.
«Чи візьмете наші землі?» – запитували Івана Куровського парафіївці. Бажання перейти до нього висловили й власники земельних паїв з навколишніх сіл. «Приймемо усіх», – заспокоїв селян Іван Іванович, пообіцявши також опікуватися долею Парафіївського цукрового заводу. «Але все має відбуватися в правовій площині», – не раз на цьому наголошував народний депутат. Люди ж були ладні просто на зібранні віддати йому всі документи, що принесли з собою.

З приводу цієї ситуації висловив свою думку і голова Ічнянської райдержадміністрації Сергій Рубашка. Він сказав: «Я хотів би, щоб ми у своїй роботі враховували власників і Парафіївського цукрового заводу, і ті договори, які укладено. Треба з холодною головою до цього підходити. Я проти того, щоб розірвати Парафіївку на дві, три чи більше частин. Ви – власники земельних паїв, і ви маєте право. Тиснути на вас ми не можемо, але хочу застерегти. У цьому процесі бажано, щоб зустріч пройшла якраз між власниками, і були певні домовленості. Треба сідати за стіл переговорів і домовлятися. По іншому питання не вирішити. Якщо ми кинемо це питання на розгляд самих людей, нічого гарного з цього не буде». Сергій Васильович, напевне, хотів цим сказати, що договори укладали дві сторони – пайовики та орендарі, і обидві сторони мали б бути зацікавлені в оформленні документів відповідно до чинного законодавства, а отже їм якраз і розбиратися між собою. Також голова райдержадміністрації став на сторожі інтересів власників акцій Парафіївського цукрового заводу. «Є поняття приватної власності», – наголосив він. Хто є власниками цукрозаводу, Сергій Рубашка відповісти селянам на таке запитання не зміг. «Це державна таємниця», – сказав він. Натомість Іван Куровський зауважив, що така секретність аж ніяк не на користь підприємству, яке занепадає.

Тож, що скоріше акціонери цукрозаводу «розсекретять» себе та сядуть за стіл переговорів з потенційним інвестором, то більше шансів на порятунок стратегічно важливого для Парафіївки підприємства.
А що ж робити власникам земельних та майнових паїв? Їм, насамперед, треба навести лад в договорах оренди. Проте без кваліфікованої юридичної допомоги вони точно не впораються. Добре, що і в цьому Іван Куровський згодився піти людям назустріч.

Олександра Білич, тижневик «Деснянка вільна» №138 (178)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.