Аферистка прикинулась начальницею Пенсійного фонду і вкрала 16 тис.грн.

16 тисяч гривень забрала аферистка у жительки села Пушкарі Козелецького району, 79-річної Ксенії Осипенко. Бабця і досі тужить за втраченим. Приземкувата стара хата на околиці села, обгороджена благеньким парканом. Кілька курей ходять по городу та пара кіз — усе хазяйство баби Ксені. Господиня тупає по двору. Кажу, хто я і чого приїхала. Та Ксенія Василівна до хати не запрошує. Певно, подумала, що і я шахрайка. Гіркий досвід спілкування з «добрими» людьми.

— Живу сама. Заміж ходила, літ сім прожила. Та п'яниця попався. Дітей від нього не схотіла. Терпіла, терпіла, а тоді вигнала. Живу для племінниць. Надя в Києві, Галя в Острі. Вони сім'ями мені помагають і я їм. Я така людина, що без діла не можу. Лежня й у сорок год на роботу не виженеш, а такі, як я, змалечку до труда привчені. Я все життя у ланці трудилася. Ще в 60 років двох корів тримала, копійку до копієчки збирала.

Наді перший внесок на квартиру дала і на кухню, і на балкон. Галиним дітям одному тисячу, другому — дві відписала зі своєї книжки. Собі наскладала 17 тисяч рублів. Думала, не стане мене, не раз рідні згадають добрим словом, що для них старалась. Та розпався Советський Союз, і пропали мої гроші. З тих пір у банк ні копієчки не носила, не довіряю. Складала у великий целофановий пакет. Приїдуть родичі — дам грошей. А чого жаліти? На той світ не заберу. Кульок надійно ховала. Десь 10 листопада чую, хтось у хвіртку ломиться. Бачу, жінка середніх літ, на Маню, виходицю з нашого села, схожа. Каже: «Я начальниця Пенсійного фонду з Козельця. Будуть робити перерахунок пенсій. І грошова реформа, гроші мінятимуть. Так треба номери купюр переписати». Дивлюсь, недалеко у сливняку жовтенька машина стоїть, її привезла. На вид наче не циганка. От і впустила я її, винесла зі схованки пакет з грошима і висипала на стіл. В мене всі купюри крупні. Вона їх перераховувати не стала. Розгортає, дивиться і каже: «Завтра або сьогодні ідіть у сільраду. Напишіть заяву, щоб гроші поміняли». Це мені каже і все гроші лапає. Я кота впустила, то туди, то сюди відвернулася. Бачу, гроші наче всі лежать. Вона пішла, я гроші згребла, сховала. І мерщій на вулицю, у людей питати про реформу. А вони сміються з мене:
«Бабо, то аферистка. Вас одурили...» Я додому, до грошей. Перерахувала —16 тисяч немає. Ледь серце не розірвалося. Хай вони їм на лікарство!

— Ксеніє Василівно, а скільки ж у вас грошей було?
— Яка тепер різниця? Багато. Пенсія у мене десь гривень 900. Скільки я там, одна душа, витрачаю. Те, що залишилося, роздала родичам. Тепер нічого в мене красти.

А наступного дня ключі від хати пропали, ночувала у сінечках. Позвала Юру. У нас його звуть Орендар. Так він вікно виставив та запасні ключі з хати дістав. Відімкнула, швидше до стола, під клейонку, а там двісті гривень, і ті пропали. Це хтось на мене навів злодюг. Хай їх Бог покарає!

Я написала заяву в міліцію і сама в Козелець, у Пенсійний фонд їздила розбиратися. Стали до мене по одній працівниці виходити, перепитували: «Так, може, я у вас була?» Таких було чотири. Та я дарма наговорювати не буду. Не впізнала серед них аферистки, розстроїлась. Хай тільки міліція її впіймає, не знаю, що з нею зроблю за те, що забрала моє, мозолями нажите. Мені кожна копійка кров'ю окипіла.

У селі Скрипчин Козелецького району (це за 7 кілометрів від Пушкарів) спробу обдурити пенсіонерку відвернув онук. Цигани зайшли до матері новообраного сільського голови 71-річної Люсі Парахонської. Двоє попросили притримати собаку, тим часом ще двоє з-за хати вскочили в оселю. За лічені хвилини перевернули і розпотрошили ліжко і валізу з фотографіями, та грошей не знайшли. Можливо, добралися б і до грошей, та їх злякав онук, що якраз під'їхав до баби. Цигани втекли, сіли в «Ауді», яка чекала коло кладовища. Наздогнати їх не змогли, був сильний туман.

А от 81-річному жителю Лебедівки Козелецького району не пощастипо. 17 листопада, вранці, шахрайка під приводом грошової реформи забрала у діда дві тисячі гривень. Замість грошей у конверт поклала нарізані папірці. Коли пенсіонер отямився, зловмисниці і слід прохолов.

Шановні читачі, передайте вашим рідним, знайомим, сусідам, зокрема стареньким, що ніякої реформи немає. Якщо і буде, то про це оголосять по телевізору і радіо. І нехай не впускають у хату незнайомців.


Ксенія Осипенко

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №48 (1282)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.