Мешканець Прилук замість кота підстрелив людей

Прилучанин Олександр Юрченко взяв у руки дробовика і почав стрілянину. Каже, що у кота. Але поцілив у перехожих...

«У нас стріляють!» — кричав чоловік

— Уже міліція навіть справу закрила, — плаче постраждала Тетяна Шевцова.
Вона і 14-річний син Вадим Шевцов лікуються зараз у відділенні хірургії Прилуцької центральної міської лікарні.
— Другого червня ми, як завжди, разом поверталися з роботи. Чоловік Володимир працює в РЕМ. Я — в місцевому салоні краси косметологом-масажистом. І Вадик з нами йшов. Чоловік вів велосипед.
Було близько восьмої години вечора. Ми пройшли мимо церкви вниз, були вже метрів за 50 від Юрченкового двору. На вулиці, крім нас, нікого. Раптом щось бахнуло, вдарило поряд з ногою. Потім — у ногу, у спину, боляче запекло.
— У нас кинули петарду? — питаю чоловіка.
— Яка петарда? У нас стріляють!

Володимир — колишній військовий, зрозумів, що й до чого. Його захистив велосипед — дріб поцілив у раму.
— Такого жаху я ще не відчувала в житті. Невідомо, звідки стріляють, хто. Ми не знали, куди ховатись, в який бік тікати. Чи падати ниць на землю? Чи будуть стріляти ще?
Я голосно зойкнула. Чоловік теж кричав: «Хто стріляє?!!» На наші крики вийшов циган років 55-60. Стояв, мовчки дивився. Потім повискакували жінки: молодша, мабуть, дружина, і старша, може, мати. Приїхали ще два хлопці, можливо, сини. Один з них казав, що Олександр, як нап'ється, завжди стріляє у дворі. Просили, щоб ми нікуди не повідомляли, казали, що заплатять. Правда, суми не називав. Казали, що він по котах стріляв. Ми викликали «швидку». Потім написали заяву в міліцію. Назавтра, о 8-ій годині, вони приходили до нас сюди, у лікарню. І з чоловіком розмовляли у машині. Знов казали, що заплатять.

«Так і будемо жити із свинцем у тілі!»

Тепер кажуть, щоб збирали чеки. А хто їх збирав з самого початку, якщо такий шок? Тепер стрільця позитивним і правильним виставляють. А нам переказували, що 9 травня Юрченко у себе вдома такий феєрверк влаштував...
Його родичі розказують, ніби ми вимагали з них 25 тисяч гривень, вони пропонують 10, а нам нібито цього мало. Та ми взагалі їх після третього червня, коли вони до нас в лікарню приходили, не бачили.
Тетяні дріб попав у ногу і в спину. Вадику — в щиколотку.
— Вадиму намагалися дістати дробину, — говорить хірург Прилуцької лікарні Інна Фурніка, — але вона застрягла між сухожиль, дістати не вдалося. Потім, десь через тиждень, коли набряк спаде, шви познімають, можна буде спробувати знову.

Тетяні Шевцовій робити операцію недоцільно. Дробини застрягли занадто глибоко у м'яких тканинах. Кульки капсулюються і можуть лежати там довгі роки, не турбуючи.
— Вадика скоро виписуватимуть, — говорить Тетяна. — Я більше колупатися в нозі дитини не дам. Я залишаюсь у лікарні, у мене пішло запалення лімфовузлів. Мабуть, у рани потрапила інфекція.
Так і будемо жити із свинцем у тілі. А їм — хоч би що. Нап'ються, ганяють підводою по вулиці. Що, йому треба було нас повбивати, аби заслужити покарання?
І кіт, каже, втік. Та якби він справді стріляв дробом у кота з відстані п'ять метрів, від нього й клаптика не залишилось би. Не вірю я, що був там кіт.
Як тепер Вадику в школу ходити по тій же дорозі? Зброю ту у Юрченка вилучили, але кажуть, у його сина — цілий арсенал.

А чи був кіт?

Ідемо на Червоногвардійську, 42. Саме там була стрілянина другого червня. Під парканом у клітці курчата. На паркані таблички: «Продаються кури», «Куплю гусиное и утиное пух-перо, аккумулятор, подушки-перины б/у». Видно, сім'я не байдикує, займається бізнесом. Обійшли двір з іншого боку: звідки ж міг вилетіти той дріб? Ага, ось на штахетинах свіжий слід від дробу. Видно і фундамент (певно хазяїн збирається щось будувати), на якому міг сидіти кіт. З будинку збоку виходить сусідка, також рома, Ліза Маліванова.
— Ви чули стрілянину по сусідству другого червня чи коли-небудь іще?
— Нічого не чула ніколи. Наші сусіди — люди порядні. Хазяїн хороший чоловік.
Добре, раз так. Значить, дробовик не-витягне. Йдемо у двір до Юрченків. Вийшла молодиця ромської національності невизначеного віку.
— Нема його вдома, — відрізала.
Де знайти Олександра Миколайовича, не призналась.
— Ми хотіли тільки запитати, чи то правда, що він у перехожих стріляв, чи наговорюють люди? Чи був кіт?

Ось тут від порядної родини ми і наслухались. Таких матюків!
— То все наговорюють, язиками люди гавкають, — це було чи не останнє цензурне слово, що почули. Хазяйка з тріском закрила хвіртку перед нашими носами. І вже з-за паркана договорювала нецензурні побажання у наш бік. Огорожа невисока. Я, ставши навшпиньки, намагалася випитати правду про кота.
— Курчат він охороняв, — пролунала наступна цензурна фраза молодиці. Потім пішов суцільний потік лайки. Далі з хати вийшла дівчинка років п'яти і також покрила нас матом. Згодом із дверей вийшла літня циганка з палицею, знов-таки укрила нас матом. Потім хазяйка пригрозила спустити на нас собаку.

«Захищав своє майно шляхом використання мисливської рушниці»

— Другого червня до Прилуцького міського відділу міліції надійшло повідомлення від фельдшера медичної допомоги про те, що надавалась допомога двом громадянам, які отримали вогнепальні поранення, — пояснює заступник начальника, начальник міліції громадської безпеки Прилуцького МВ УМВС Анатолій Руденко.
— На місце події виїхала слідчо-оперативна група. Було з'ясовано, що місцевий житель, власник мисливської вогнепальної зброї, вирішив захистити своє майно шляхом використання мисливської рушниці. Це мисливська рушниця «Сайга». Він мисливець з 1992 року. Зброю вилучили.

Тримає у власному господарстві птицю: качки, гуси, кури, голубів розводить. Спочатку ставив у дворі капкани для вилову звірів, які крали птицю. Це результату не дало.
І от в його поле зору потрапив сусідський кіт.
На момент пострілу тварина була біля фундаментних блоків, дріб зрикошетив і одлетів у бік паркана. Коли господар почув після пострілу крики, вийшов на вулицю і побачив жінку, чоловіка й дитину, у яких були криваві плями на верхньому одязі. Він зразу покликав свою дочку, надали допомогу, викликали машину швидкої медичної допомоги. Після чого постраждалі були доставлені в Прилуцьку центральну міську лікарню.

— А до того стрілянина у дворі була? Може, сусіди щось чули?
— Ні, не було. Опитування сусідів, родичів і взагалі мешканців показало, що цей чоловік за період трьох років громадський порядок не порушував і спиртними напоями не зловживає. Характеризується з позитивного боку.
У будь-якому випадку буде адміністративне покарання за використання зброї в населеному пункті. Зброя і документи на неї були вилучені і передані в міліцію. Зброю можуть повернути назад, залежно від того, яке буде прийняте рішення за результатами перевірки. Кримінальна справа за даним фактом не порушувалась.

Олена Гобанова, тижневик «Вісник Ч» №24 (1258)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.