А кліщ не спить…

Прийшла довгоочікувана тепла погода — пора відпочинку, під час якого ми неодноразово виїжджаємо на природу, але не можна забувати про небезпеки, які підстерігають нас на кожному кроці. Однією з таких загроз для життя є кліщ.
Кліщу-самцю для зараження людини вистачає декількох годин — багато хто може навіть не помітити, що стали його жертвою. Самки більш кровожерливі. Атакувавши людину, вони протягом багатьох днів можуть вести тихе існування, харчуючись кров’ю й збільшуючись у розмірах. Поповнілі й задоволені, вони відпадають, залишивши в тілі жертви вірус, причому не тільки кліщового енцефаліту, але й бореліозу, тифу й кримської геморагічної лихоманки. Раптова слабкість рук і ніг, оніміння шкіри шиї й обличчя можуть свідчити про те, що вірус уже вразив людський організм. Через один—два тижні після укусу різко підвищується температура, з’являється лихоманка, головний біль, нудота і блювота, м’язові болі у всьому тілі. Якщо не вжити заходів, то надалі інфікованого чекає оніміння, параліч кінцівок, потьмарення свідомості, кривава блювота й у підсумку — летальний результат.

Як же захистити себе від укусу енцефалітного кліща? Основний шлях попадання кліща на людину — коли остання зачіпає гілку, травинку, хвоїнку й т.п., на якій сидить кліщ, що приготувався до атаки. У змішаному лісі, де є вибір, кліщі надають перевагу листяним деревам. Крім того, кліщ може заповзти на нерухомо лежачу (сидячу) людину. Тут рятує те, що швидкість кліща вимірюється міліметрами в секунду. Кліщ ніколи не впивається відразу, від півгодини до декількох годин він вибирає місце. Із чого можна зробити висновок: необхідно періодично оглядати відкриті ділянки тіла, а також одяг, з якого кліщ може переповзти до незахищеної шкіри. Тому, відправляючись на відпочинок у ліс, потрібно обов’язково надягати сорочку з довгими рукавами, манжетами й коміром, що щільно облягає шию. Штани необхідно заправити у шкарпетки. Причому краще надягати світлий одяг — на ньому кліщ буде більше помітним. Крім того, одяг треба обробити спеціальними засобами, що відлякують або вбивають комах. Робити це треба, не надягаючи одяг на себе, — отруйні речовини не повинні потрапляти на шкіру. Особливо ретельно потрібно побризкати на штани, манжети, комір.

Повернувшись із лісу, треба обов’язково перевірити одяг, потрясти його або випрати — кліщ може сховатися в складках, а потім переповзти на шкіру. Якщо все—таки кліщ потрапив на тіло, то потрібно негайно видалити кровожера. І хоча фахівці це зроблять краще, часу гаяти не можна — чим довше кліщ пробуде на шкірі, тим більшу дозу вірусу одержить людина. А тому необхідно взяти міцну нитку, обв’язати її навколо тіла паразита й повільно та акуратно потягнути нагору. Якщо кліщ у результаті цієї операції втратить голову, потрібно продезінфікувати місце укусу й витягти її, подібно скалці, стерильною голкою. Здерту з тіла комаху в жодному разі не треба викидати: її необхідно віднести в клініку, де лікарі встановлять, чи був кліщ носієм смертельно небезпечного вірусу, чи ні.
Пам’ятайте: енцефалітний кліщ, навіть якщо він не є носієм вірусу енцефаліту, річ однаково не з приємних! А тим більше якщо він ще й містить отруту, то може зробити людину не тільки інвалідом назавжди, але й відібрати найдорожче — життя!

Юрій Мирюта, управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради, курси цивільної оборони м. Чернігова, тижневик «Чернігівські відомості» №20 (1001)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.