Чернігівська земля може стати білоруською

Прикордонна річка Сож, як і Дніпро, почала міняти русло. Біля села Скиток Ріпкинського району вже існує острів площею 135 гектарів. Ще один острів може виникнути біля села Нові Яриловичі. Якщо ж основне русло Сожу пересунеться під український берег — острови перейдуть білорусам. Депутати сільради сперечаються — чи укріпляти берег, чи залишити все, як є.

Рік тому подібна ситуація виникла на Дніпрі під селищем Любеч Ріпкинського району. Там річка промила перешийок і з'єдналася зі старицею. 660 гектарів сінокосів постали перед загрозою переходу до сусідньої Білорусі. Влітку минулого року уряд виділив 11,1 мільйона гривень на укріплення берега Дніпра. Взимку новозведена дамба просіла, а навесні її залила вода. Спеціалісти припускають, що її треба буде ремонтувати. Крім того, запланована й друга черга берегоукріплювальних робіт. — а це ще мільйони гривень.

У березні Чернігівська обласна рада попросила виділити гроші на укріплення русла річки Сож біля Скитка.
Уродженець цього села, а тепер дачник, житель Гомеля й громадянин Білорусі Микола Капелюш погоджується показати місце прориву.
Через напівзатоплені луки, де ще кілька років тому орали городи жителі Скитка, а тепер ростуть бур'яни, добираємося до стариці — Коноплянки.

На її березі дерев'яна будочка човнової станції, кілька човнів, поруч таблички із попередженнями про державний кордон.
— Там лєс грибной, дубняк і пять озьор, — показує рукою на той берег Капелюш. — Коноплянка летом пересихаєт, рибу топтухой ловлю.
Микола Матвійович розповідає, що Коноплянку гатили здавна. Та майже щороку гать проривав весняний розлив. Пісок намивали білоруси, вони ж і досі встановлюють бакени на річці — адже це їхні катери тут ходять.

— Білоруси — вони? — перепитую, цього чоловіка, який років 30 прожив у сусідній країні, де живуть його діти, звідки платять йому пенсію.
— Там мене називали хохлом, тут — ганаком.
— А самі ви ким себе почуваєте?
— Українцем.
— Шкода буде, як відійде острів білорусам?
— Ета ж кусочек моєй малой родіни атайдьот.
— Депутати сільради звернули увагу ще на одне проблемне місце на Сожі — біля Нових Яриловичів, — говорить новояриловицький сільський голова Катерина Смаль. — Там річка почала підмивати берег. Уже зрушила плити, якими ганяли на пашу худобу.

Депутат сільради Володимир Яковенко першим заговорив про те, що кілька урочищ можуть відійти білорусам. Зокрема, Байдачище, Калаур та Бігльов — сотні гектарів сінокосів, озера тощо.
— 20 гадоу берег ніхто не укрєпляє, — скаржиться Володимир Іванович. — Раньше це рабілі бєларуси. Па рєце транспарт хадів, як автобус. Мая тьоща на берегу було руку падимє, катер да берега падидє, трап викінє. А тепер адін катер ад Лоєва да Камінкі ходе. Хто там буде укреплять? Хоч у старіну це рабілі. Пляли плати, па ляду їх ла-жилі, наверх — мяшкі з пяском. Калі льод разтавав — плати з мяшками лажились на дно.

— Берег нада укреплять, — сперечається з ним інший депутат сільради Василь Глушак.
— Ета мільйони гривень, а река — стіхія: укрепи в адном мєстє, вимиє у другом, — доводить своє Яковенко.
— А сейчас у нас людей нету столько, штоб обкасіть те сенакоси.

Геннадій Гнип, тижневик «Вісник Ч» №19 (1253)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.