По полю Халявина їздить диво-техніка
Четвер, 13 травня 2010 17:17 | Переглядів: 3340
Той самий обприскувач "Роса"
На полях села Халявин Чернігівського району вже другий місяць їздить диво-техніка. Схоже на невеликий білий вертоліт на здоровезних колесах, замість крил — обприскувач.
Що то воно таке? Вертольоти по полю бігають! — дивуються халявинці.
— Це сябрівський (білоруський) комплекс «Роса-05», виготовлений на мінському підприємстві ТОВ «Агромашресурс». Таких у всій країні всього два, — пояснює
головний агроном ТОВ «Чернігівська інвестиційна молочна компанія» Сергій Подорван. — Цей придбало житомирське підприємство ВАТ «Райагрофірм», а ми взяли в оренду.
Машина дуже хороша — швидка та економічна. Якщо інші обприскувачі беруть
близько 800 грамів пального на гектар, то «Роса» — 300. Та й продуктивність утричі вища. «Роса» легка — коли їде, то майже не залишає після себе слідів. Працювати можна у будь-яку погоду, окрім вітряної. От як зараз. До обіду обприскали, а тепер техніка стоїть. Та це недолік майже всіх обприскувачів. Цей призначений для після-сходового захисту рослин від хвороб, комах, висихання. Зараз кукурудзу гербіцидом обробляємо. А як трохи переобладнати «Росу», можна гранулами посипати.
— Що обробляють такою технікою?
— Будь-що: кукурудзу, ячмінь, буряки, — говорить Сергій Миколайович. — Тільки рослина має бути не вища 10 сантиметрів. Ми вже зверталися до білорусів. Добре було б, аби «Роса» і дорослу культуру обробляла. Пообіцяли, що переобладнають. Вартість машини 950 тисяч гривень. Управляють нею не місцеві, а спеціально запрошені трактористи — один із житомирського заводу, де «Росу» орендували, другий — з київського. Будуть жити у Халявині, доки роботи не зроблять. Довго, — сміється головний агроном.
Чоловіки якраз відпочивали на траві.
— Техніка хороша, легка. Загальна маса машини всього одна тонна. Колеса теж легкі, накачані не до кінця, малий тиск на землю. Йде як по маслу. Не те що МТЗ. Там таку борону залишить, що і впасти людині у неї" можна, — розказує тракто-рист-машиніст Павло Кузьменюк.
— А крила у вашого вертольота величезні, — кажу із захопленням.
— Це не крила, а штанги. І не такі вже й довгі — 20 метрів. А бувають і до сорока.
— Працювати зручно на такій машині?
— На МТЗ день не висидиш, гурчить, трясе, а тут, доки дійдеш од краю до краю, можна заснути, — сміється Павло. — Плавність ходу вражає. Сидіння зручні, можна спинку регулювати, як хочеш. Працюємо з напарником по черзі. Кабіна герметична, нічого не чути, голову не набиває. Є кондиціонер і навіть навігатор.
— Щоб на полі не заблукати?
— Та ви що! Щоб правильно виміряти відстань між захватами, аби кілька разів одне і те ж не обробити.
— Швидко працює?
— Ого! За 12 годин ми більше 200 гектарів обробили.
— Може, він і літає? Замість штанг — пропелер ставлять? Чи плаває?
— Літати не літає. А плавати можна. На риболовлю, наприклад. Ставлять інші, ширші, колеса і вперед (універсальний самохідний енергозасіб і агротехнічний комплекс «Роса-05» було розроблено на базі снігоболотоходу).
— То ви вже і рибалили?
— Куди там! Працюємо.
Марина Забіян, тижневик «Вісник Ч» №19 (1253)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.