«Гратися» в ляльки можливо — серйозно, професійно і талановито

Ляльки супроводжують нас все життя: спочатку ми ними бавимося, потім купуємо дітям та онукам і трошки заздримо їм, бо в душі кожного з нас все життя живе дитина. І так інколи хочеться відчути себе маленьким і поринути у ляльковий світ.

Виявляється, «гратися» в ляльки можливо — серйозно, професійно і талановито. У цьому ви переконаєтесь, завітавши 27 березня до обласного дитячого театру ляльок, де напередодні двох березневих свят — Міжнародного дня театру та Міжнародного дня лялькаря — готується прем’єра. Вона має назву «І люди, і ляльки» та призначається і дорослим глядачам.

Просто чарівники

Де ж «народжуються» актори лялькових театрів, звідки приходять вони на лялькову сцену? З’ясувалося, що шляхи різні і не завжди прості та прямі. Наприклад, Олександр Олійник прийшов у театр із Чернігівського молодого театру, де працював актором, і залишився тут надовго, а Ірина Бура мріяла стати драматичною актрисою, з дитинства відвідувала театральний гурток, а потім вступила до естрадно—циркового коледжу, що потім перетворився в академію, працювала в Київському ляльковому театрі, але рідне місто завжди притягувало до себе і рік тому вона покинула столицю і повернулася. Довше за всіх у театрі працює Вікторія Язичан, яка прийшла сюди зовсім молодою дівчинкою і жодного разу за сім років у неї не виникло бажання зрадити улюбленій справі.
Всі вони — справжні фанати своєї роботи, бо вважають себе трошки чарівниками. Ляльки у них танцюють і співають, вчать і виховують. А головне — для малят вони стають майже живими.

Любити глядача до нестями!

Не кожен драматичний актор зможе працювати лялькарем, адже це специфічна професія, вважає Олександр Олійник. На драматичній сцені актор має можливість показати свої здібності, власне, показати себе. Лялькар діє під маскою свого героя. І всю історію лялькового мистецтва, що вимірюється вже кількома століттями, актори шукають ту тонку межу, яка розділяє живе та неживе творіння.
Актори мають майже до нестями любити свого глядача і постійно його дивувати. І це найдорожче надбання, адже без нього театральне життя втрачає сенс. Проте інколи їм здається, що вони вже виросли з «коротких штанців», треба рушати далі й завойовувати дорослу аудиторію. Тому на порозі — прем’єра!

Від 5 до 95…

Вистава, що не випадково називається «І люди, і ляльки», має перетворитися на справжнє театралізоване дійство, де поєднається мистецтво режисера, акторів та художників, які створюють ляльок. Розважальна концертна програма, де окремі номери будуть поєднані єдиним логічним ланцюжком, зацікавить глядачів, вік яких коливається від 5 до 95 років.
Часу до прем’єри залишається обмаль і хвилювання відчувається навіть у повітрі — останні репетиції, останні зауваження режисера і всього через тиждень відкриються лаштунки і почнеться чарівне казкове дійство, де оживають ляльки.

Марта Єлісєєва, тижневик «Чернігівські відомості» №12 (993)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.