Батько зламав півторарічному Данилку руку

Історію, яка сталася у Петрівці Щорського району, жваво обговорюють у райцентрі.
10 березня у щорську райлікарню привезли півторарічних братиків-близнюків. Одного зі зламаною рукою. Кажуть, покалічив хлопчика названий батько. Малюків медики і служба у справах дітей забрали в селі Петрівка від п'яної матері. До того, як хлопчики потрапили у Петрівку, була така історія.

У Щорсі живе Лідія Мотяш. Мати померла, батька посадили. Молоденькою народила дівчинку. Потім сама потрапила в тюрму на сім років. Кажуть, за вбивство. Хоча сама 28-річна Ліда всім говорить, що відсиділа не за своє. Доки була в ув'язненні, її красуню-доню з Прилуцького дитбудинку усиновили за кордон. Ліда зійшлася з одним чоловіком, завагітніла. У вересні 2008 року народила близнюків Данилка і Андрійка. Їх батька, кажуть, посадили. Ліда почала випивати.

І тут у її житті з'явився 25-річний Володимир Гончаренко з Петрівки. Він, як ніхто, розумів Ліду. Бо і сам три роки відбув за ґратами за бійку. Звільнився у березні 2009 року, а вже у листопаді прийшов у сільраду і попросив довідку про склад сім'ї для пред'явлення на виплати на дітей. Пояснив, що він записав на себе двох малюків. І тепер у нього є жінка і діти. Невдовзі сім'я переїхала в будиночок тітки Володимира.

Гончаренки жили-не тужили — пили, гуляли на дитячі гроші. Святкували 8 Березня. Одна з подруг сім'ї навідалася після свят і побачила, що у Данилка висить ручка, ніби викручена чи зламана, ще й синяки на тільці. Побігла в лікарню, яка неподалік, розказала. Дітей забрали. Володимир і Лідія ходили лаятись до лікарів. Людям у селі жінка казала, що то так чоловік грався з малим.
Щорська міліція провела перевірку щодо цих подій. Зібрані матеріали передала до районної прокуратури. Нині там вирішується питання про порушення кримінальної справи за злісне невиконання батьківських обов'язків. Малюки у лікарні.

Розповідає Алла Станішевська, завідувачка дитячого відділення Щорської центральної райлікарні:
— На вигляд діти ситі. Насторожує те, що у півтора року вони не розмовляють. Навіть елементарних слів «на, дай, баба, мама» не знають, «ладушки, пока-пока» не вміють. Сидять, ходити самостійно не можуть, навіть за одну ручку. В обох гострий обструктивний бронхіт. У Андрюші ще й анемія (низький гемоглобін). У Данилка закритий перелом правої руки нижче ліктя.
Такі переломи не характерні для дитини, яка бігала і впала. Схоже на те, що хлопчика різко смикали за руку або він упав з висоти. Синець за вушком міг з'явитися тільки тоді, коли дитину смикали чи крутили за вухо.

— Алло Миколаївно, чи правда, що коли малюків привезли в лікарню, у них на голові були засохлі какашки?
— Діти були замурзані, невмиті, пахли своєю домівкою. На головах була кірка, вошей не було. Буває, привозять ще занедбаніших. Хлопчики дуже терплячі, не примхливі. Годувати їх — одне задоволення.

До вирішення їхньої долі вони перебуватимуть у лікарні. Вже зараз медсестри вчать братиків розмовляти. Коли у Дані заживе ручка, вчитимуть ходити.

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №11 (1245)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.