Управління капітального будівництва розбудовує місто 50 років

До кінця 50—х років минулого століття Чернігів майже не будувався. Кілька чотириповерхових будинків у центрі міста, кілька десятків двоповерхових і тисячі одноповерхівок приватного сектора. Крім старих довоєнних, не було і промислових підприємств. Не було і потужних водопровідних мереж, каналізації та очисних споруд, централізованого теплопостачання, асфальтованих доріг і багато чого іншого. Все це почали будувати одночасно в кінці 50—х — на початку 60—х років. Через 15 років після закінчення найтяжчої в історії війни. Виникла необхідність у створенні структури, що координувала б дії будівельників. І тоді було прийнято рішення від 19 листопада 1960 року про створення міського відділу капітального будівництва. Що «побудував» відділ (тепер управління) і над чим працює зараз, розповідає начальник УКБ міської ради Олександр Маляренко.

— Олександре Івановичу, що побудували за ці роки у місті під керівництвом УКБ?
— Наше управління, звичайно, працювало разом із проектувальниками і будівельниками. А зробили багато, все перелічити важко. Лише житла спорудили 2,5 мільйони квадратних метрів — житлові масиви Бобровиця, Масани, П’ять кутів, Савчука, міську лікарню № 2, кінотеатр «Перемога», готель «Градецький», онкодиспансер. А ще очисні споруди, котельні, водопровідні, каналізаційні й теплові мережі, дороги та підземні пішохідні переходи і багато іншого. Тоді ми отримували кошти і визначали, як їх використовувати. Словом, перетворення Чернігова з провінційного містечка в сучасне місто — справа нашого управління.

— У 90—ті роки ситуація змінилася, ви лишились грошей. Чим займаєтеся тепер?
— Маємо кваліфікованих фахівців і великий досвід роботи. Тому беремо активну участь у реалізації Генерального плану розвитку міста. Зокрема, у реконструкції центральної частини міста — сквер Попудренка, тротуари, фасади будинків. Брали участь у ремонті проїжджих частин вулиць Бойової, Рокоссовського, Проектної, реконструкції площі Перемоги, газифікації вулиць, де багато будинків приватного сектора. Це за нашої ініціативи розроблено програму відновлення покрівель. Це ми займалися перехрестям вулиць 1—го Травня та Седнівської. За нашою пропозицією для покращення будівництва житла створено підприємство «Чернігівбудінвест».

— Чи є реальні перспективи для роботи УКБ у подальшому?
— Безумовно. Не можна розвивати будівництво без розвитку інфраструктури — доріг, інженерних мереж. Все це — частина нашої роботи. Тому незабаром на сесію міськради буде внесено пропозицію, щоб покласти на УКБ функцію розпорядника коштів з фонду дольової участі на розвиток інфраструктури. Повторюю, без цього не обійтися. Але ми не чекаємо, що хтось нам щось подарує. Напрацювання є вже зараз і серйозні. Зокрема реконструкція перехрестя Проектної і Київської, пробивка Любецької (ми виконали технічне обґрунтування), технічне обґрунтування водоскиду на Стрижні, дороги від Валу до району Савчука, проект будівництва тролейбусної лінії на Масани, дитячого садка на Масанах. Подальшого розвитку потребують електричні мережі в центрі міста. Ми разом з
ВАТ «Обленерго» займаємся проектом будівництва нової підстанції 35 кВ, потребують нової підстанції і Масани. Та й інші інженерні мережі виходять зараз на перший план. Без нас займатися цим нікому. Тому без роботи не залишимось.

Вони очолювали будівництво

Керівники УКБ міської ради від 1960 року
Іванін Володимир Іванович — від листопада 1960 до березня 1973 р.
Ковальчук Сергій Казимирович — від квітня 1973 до березня 1974 р.
Богдан Вадим Григорович — від квітня 1974 до січня 1975 р.
Фридман Ілля Мусійович — від лютого 1975 до 5 липня 1986 р.
Нестеренко Юрій Володимирович — від 7 липня 1986 до 31 грудня 2008 р.
Маляренко Олександр Іванович — від січня 2009 р.

Аркадій Стежеринський, тижневик «Чернігівські відомості» №9 (990)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.