Випив, заснув – втратив пальці
Кудлатий хлопець лежить на лікарняному ліжку, згорнувшись і підібравши під себе і ноги. Притискає зігнуті руки до грудей. Коли повертається, стає видно, що на обох кистях майже не залишилося пальців. Страшні кукси замазані зеленкою, вже починають загоюватись. Володя спить. Уві сні руки ще цілі...
«Вийшли з хлопцями в центр»
Володимир Погорелов з Седнева виглядає молодшим своїх тридцяти років. Він прокинувся, і ми розмовляли в палаті хірургічного відділення Чернігівської райлікарні.
— Як так сталося?
— Та, — намагається усміхнутись і махає скаліченою рукою Володя, — вийшли з хлопцями в центр...
Це було 17 грудня. Ми із знайомими зібралися в центрі Седнева о шостій вечора. Було холодно. Збігали в магазин, взяли випити. Вина, горілки. Потім ще випили... І почали розходитись по домівках. Я теж пішов собі додому, але не дійшов. По дорозі горілка стукнула в голову. Сів перепочити просто у сніг та й заснув. Прокинувся у пів-другої ночі.
— Звідки знаєш точний час?
— Я ж не сам прокинувся. Мене підняв на ноги якийсь чоловік, що йшов на зупинку, він і сказав час. Я відчував, що руки приморозив, але ж у голові ще хміль шумів. Добрів якось додому, бухнувся спати. Проснувся — пальці білі, не ворушаться. Встав, пішов у лікарню.
— А хто одягатися допоміг? І чого «швидку» звечора не викликали?
— Я сам живу. Нема ні батька, ні матері. Батько помер від туберкульозу. У матері серце не витримало після святкування її дня народження. З 97-го року я сам... Брат, правда, в Седневі є, та... А одягатися, щоб іти у Седнівську лікарню, мені не треба було. Спав одягненим і взутим. Отак встав і пішов.
Спочатку Володимиру робили перев'язки в Седнівській амбулаторії, з Седнева його привезли в Чернігів. Лікували, дивились. Потім пальці почорніли. Стало ясно, що будуть різать.
У палату принесли обід. Володя притис ложку єдиним, великим пальцем до ребра долоні і почав обережно зачерпувати суп. Так він тепер їстиме завжди.
Зразу ж треба у лікарню
— Хворого Погорелова привезла до нас машина «швидкої допомоги» 29 грудня, — розповів завідувач хірургічного відділення Чернігівської ЦРЛ Валерій Василинчук. — З'ясувалось, ще два тижні тому, будучи в стані алкогольного сп'яніння, він заснув у снігу. Весь цей час (з 17 по 29 грудня, — Авт.) просидів удома. Адже до некрозу тканин чутливість пальців ще залишається. А вже коли вони набрякли, посиніли, тоді Володимира привезли в Чернігівську райлікарню.
На той час некроз у Володимира вже настав. Майже всі пальці були роздуті, сині, холодні, не рухались.
Хірург ніколи не спішить відняти кінцівку. Ампутацію не роблять до останнього, поки є ще хоч якась надія на виздоровлення. І тільки, коли з'являється чітка межа між здоровою і мертвою тканиною, проводиться ампутація. Тільки після консиліуму лікарів.
ІІІ-ІV ступінь обмороження, як було у Володимира, передбачає глибоке враження, коли не тільки м'язи, а й кістка мертва. Йому ампутували зразу сім пальців. Фізично хлопець переніс операцію добре. Але морально йому, звичайно, важко. Зараз він уже трохи отямився. Тепер готуємо йому документи для отримання групи інвалідності.
Мандри у гумових чоботях
На сусідньому ліжку лежить Микола Ґедзь із Хмільниці. Цьому 60-річному чоловікові обидві ноги ампутували майже до колін. Про те, як це сталося, говорити не хоче, — «Особисті справи!». Кажуть, отримавши пенсію, пішов кудись світ за очі в одних гумових чоботях. Десь ходив кілька днів, прийшов додому, ноги вже були обморожені.
Завідувач відділення Валерій Василинчук провів екскурсію ще в дві палати відділення.
— Тільки дихати «від себе», — попередив лікар.
У цих палатах дихати не можна зовсім ніяк: чорно-сині, з жовтими розводами, стопи, руки, пальці. Тут лежать обморожені хворі перед операціями.
Мороз чіпляється до п'яних
Цього року обморожених у нас багато, адже зима холодна. Але, пам'ятаю, в 2005-2006 було ще гірше. Привозили до нас бомжів з передмістя Чернігова, де вони обживають дачні будиночки, сторожки. Відморожували вони собі кінцівки, сідниці, спини, лопатки.
Як правило, тверезі мало обморожуються.
Володимир Погорелов на лікарняному ліжку
Олена Гобанова, тижневик «Вісник Ч» №6 (1239)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: обмороження, рука, Олена Гобанова