
Недавно Сосницька ТГ увійшла до зони можливих бойових дій - за критерієм сусідства з Корюківською громадою, яка входить до зони активних бойових дій. Новий статус, з-поміж іншого, дає підставу для збільшення заробітної плати працівникам, які отримують її з місцевого бюджету (зокрема комунальникам, працівникам навчальних закладів, культури тощо). За словами очільника громади Андрія Портного, їм уже доплачують по 2 тисячі гривень щомісяця.
Ще один плюс — отримання урядової виплати «Зимова підтримка» в розмірі 19 400 грн. (заяви на неї приймалися до 30 жовтня). Ця одноразова грошова допомога на опалювальний сезон 2026-2027 рр., згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 3 вересня ц. р. № 1084, призначена для найбільш вразливих верств населення — людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, багатодітних родин та інших, які фактично проживають у зонах активних або можливих бойових дій. У Сосницькій громаді на допомогу можуть розраховувати мешканці селища та ще 37 населених пунктів, які мають на неї право, крім жителів трьох невеликих сіл — Долинського, Костирева і Кнутів.
Два останніх села належать до Пекарівського старости нсьхого округу.
— 19 400 гривень для селян — велика сума. Тому люди не приховують обурення: чому сусіди можуть отримати цю підтримку, а вони — ні, — каже староста Тамара Степаненко. — Навіть не знаю, як це можна виправити.
Схоже, на сьогодні ніяк. Бо ці села, згідно з наказом Міністерства розвитку громад і територій в Україні від 16 липня 2026 р. № 1389 «Про затвердження змін до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», не ввійшли до території можливих бойових дій. Цей статус, відповідно до чинного формування переліку, надається громадам чи окремим населеним пунктам, які розміщені на відстані до 30 км від лінії зіткнення, кордону з країною-агресором чи від громад зі статусом активних бойових дій (у цьому випадку — з Корюківською). А Долинське, Костирів і Кнути знаходяться трохи далі — перебір для кожного з них складає менш ніж 10 км (віддаленість вимірювалась навпростець). Через це вони не підпали під встановлений ліміт відстані до зони активних бойових дій: у Міністерстві оборони України не побачили підстав для надання цим селам спецстатусу.
— Вони опинилися в умовному безпековому тилу, — зазначає Андрій Портний. — Так вирішили в Міністерстві. Місцева влада цього змінити не може.
Вихід — подача заявок на програми недержавних благодійних фондів, які не прив’язуються до урядового переліку, а враховують доходи та вразливість родин незалежно від статусу зони бойових дій. Як роблять це, скажімо, в Тупичівській громаді, яку ще в серпні цього року було визнано територією можливих бойових дій. Теж частково: «випало» село Розвинівка (від нього до сусідніх громад з активними бойовими діями — Корюківської, Сновської — теж понад 30 км).
— Приїжджали голова громади, працівники сільради — пояснювали ситуацію, — розповіла староста Ксенія Хромець,
У селі зараз мешкає більш ніж сотня людей, у тому числі 5 багатодітних родин — шкільний автобус возить до Вихвостівської гімназії 22-х учнів. Іще 5 — дошкільнята.
Запитую, чи немає соціальної напруги через відсутність урядової «Зимової підтримки».
— У нас все спокійно. Люди пройшли анкетування на отримання такої ж самої суми — 19 400 гривень — для придбання твердого палива від норвезького фонду (гуманітарної організації «Норвезька рада у справах біженців». — Акт.).
Чи пощастить отримати таку фінансову підтримку Долинському, Кнутам і Костиреву, поки що не відомо. Адже міжнародні донори самі обирають, якій громаді і мешканцям якого населеного пункту допомагати.
Джерело: газета “Гарт”, Марія ІСАЧЕНКО
Фото ілюстративне
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.