Троїцький собор у Чернігові – це не просто архітектурна перлина та символ духовного життя Сіверщини. Це єдиний храм у місті, де під одним дахом зібрані нетлінні мощі одразу трьох шанованих чернігівських святих: святителя Феодосія Чернігівського, преподобного Лаврентія Чернігівського та святителя Філарета Чернігівського.

Андрій Глухенький – завідувач наукового відділу «Троїцький монастир» НАІЗ «Чернігів стародавній»
«Мощі Феодосія Чернігівського тут від 1988 року перебувають. Мощі Лаврентія Чернігівського – від 1993-го. І мощі Філарета Чернігівського – від 2009 року. Тобто від 2009 року в Троїцькому кафедральному соборі перебувають мощі трьох чернігівських святих»,- Андрій Глухенький – завідувач наукового відділу «Троїцький монастир» НАІЗ «Чернігів стародавній».
Історія перебування святинь у соборі сягає сивої давнини, і починається вона саме зі святителя Феодосія Чернігівського – небесного покровителя Чернігова. Саме він у 1695 році освячував цей величний собор. А наприкінці XIX століття – у 1896 році – відбулася його офіційна канонізація, яка зібрала в Чернігові тисячі прочан з усієї країни.
- Святитель Феодосій Чернігівський, небесний покровитель Чернігова, освячував цей собор у 1695 році. І канонізований він був у 1896 році, цьогоріч було 130 років від часу канонізації Феодосія Чернігівського Чудотворця, його нетлінні мощі знаходяться в соборі,- розказує Андрій Глухенький.
У радянські часи, під час антирелігійної кампанії 1920-х років, більшовики вилучили святиню з Чернігова. Мощі тривалий час перевозили й утримували в музейних запасниках у Ленінграді. Після завершення Другої світової війни, у 1946 році, завдяки наполегливим проханням чернігівців і місцевого духовенства мощі повернули до Чернігова – до Троїцького жіночого монастиря. Після його закриття у 1962 році вони зберігалися в заповіднику, а у 1984 році на прохання вірян їх передали до Воскресенської церкви. Звідти у вересні 1988 року мощі урочисто перенесли до Троїцького собору, де вони перебувають і нині.
Преподобний Лаврентій Чернігівський. Це духовний старець, постать якого оповита особливою любов’ю чернігівців. Саме він у тяжкі часи німецької окупації 1942 року відновив жіночий монастир при Троїцькому соборі та піднімав духовне життя міста з руїн.
- Це духовний батько, церковний старець, який прославився тим, що відновив цей Троїцький монастир під час німецької окупації. В 1942 році тут було створено жіночий монастир. Лаврентій Чернігівський помер у січні 1950 року, він був похований також в усипальниці під Троїцьким собором, там, де і Філарет Гумілевський й інші чернігівські єпископи. І в 1993 році Лаврентій Чернігівський був канонізований, зарахований до лику святих, і його мощі були перенесені до Троїцького собору,- каже Андрій Глухенький.
Святитель Філарет Чернігівський (Гумілевський) – видатний богослов, історик церковної архітектури й архієпископ Чернігівський середини XIX століття. За його життя на Сіверщині відкривали школи, будували храми та розбудовували освіту.
- Він був архієпископом у середині ХІХ століття, помер у 1866 році, похований був в усипальниці Троїцького собору, і в 2009 році відбулося його прославлення як місцевого шанованого святого, і його мощі спочивають у Троїцькому соборі від 2009 року,- додає Глухенький.
Десятиліттями Троїцький собор перебував у безоплатному користуванні громади УПЦ. Однак термін дії відповідних договорів вичерпався. Держава в особі Міністерства культури та Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» ініціювала перевірку стану збереження пам’яток національного значення та висунула вимогу повернути комплекс під контроль держави.
У березні 2023 року представники Чернігівської єпархії УПЦ без погодження із заповідником пішли на радикальний крок: порушуючи пам’яткоохоронні норми, вони самовільно перемістили мощі трьох святих із Троїцького собору до храму Всіх Святих у мікрорайоні Нива.
- Заповідник написав листи ще в березні 2023 року і попередив Чернігівську єпархію УПЦ, що будуть перевірки, і якщо буде порушення, то з ними буде розірвано цей договір оренди. Мабуть, передчуваючи, що Троїцький собор буде повернуто державі, в березні 2023 року вони здійснили незаконне перевезення мощей цих трьох святих: Феодосія, Філарета та Лаврентія у храм Всіх Святих на Ниву,- зазначає Андрій Глухенький .
Вчинком священників були обурені і науковці, і громада. Адже історичні святині, пов’язані з цим храмом, опинилися в епіцентрі релігійно-політичного конфлікту.
- Складалася парадоксальна ситуація, що Троїцький собор належить не якійсь релігійній громаді, а це пам’ятка національного значення, сюди можуть віруючі всієї України приходити, щоб помолитися до трьох святих, і лише якась невеличка купка людей вважала, що мощі належать їм і вони мають право їх переміщати з одного храму в інший, залежно від того, як складається поточна релігійна ситуація,- каже Андрій Глухенький.
Завдяки розголосу, втручанню Міністерства культури, обласної військової адміністрації та правоохоронних органів самовільно вивезені святині вдалося повернути на їхнє законне та історичне місце – до Троїцького собору. Цей випадок висвітлив системну проблему: виявилося, що впродовж усіх років незалежності самі мощі (окрім Феодосія, чиї реліквії частково фіксувалися в документах разом із гробницею) ніколи не перебували на окремому державному обліку як самостійні об’єкти музейного фонду.
Тоді заповідник «Чернігів стародавній» пішов на крок, який став прецедентом для всієї України.
- На основі цих документів, актів обстеження, роботи комісії Міністерства культури заповідник «Чернігів стародавній» ухвалив рішення взяти мощі на державний облік, причому це було вперше в історії Незалежної України. Це відбулося в лютому 2024 року. Мощі були взяті на державний облік, записані в спеціальні книги обліку, і тепер заповідник «Чернігів стародавній» спільно з державою й Українською церквою дбає про ці мощі,- описує тодішні події Андрій Глухенький.
До цього часу на обліку перебували лише гробниці й іконостаси, але не самі реліквії.
- Працівники заповідника щороку приходили до Троїцького собору, оглядали іконостас та ікони, які перебували на державному обліку, а також перевіряли наявність мощей. Тобто фактично вони пересвідчувалися, що мощі залишаються в соборі. Однак окремих державних облікових номерів їм не присвоїли станом на 2024 рік. Крім мощей Феодосія Чернігівського, які були внесені до старої книги обліку разом із гробницею,- каже Андрій Глухенький.
Саме Чернігів став першим містом в Україні, де музейники взяли сакральні реліквії на окремий державний облік. Оскільки будівлю собору було повернуто під повний контроль держави, а від червня 2025 року укладено офіційну угоду між НАІЗ «Чернігів стародавній» і Чернігівською єпархією ПЦУ про проведення богослужінь, постало головне питання: як фахово дбати про ці унікальні мощі?
Від цього моменту догляд перетворився на чіткий і систематичний процес, у якому поєднані суворі державні музейні стандарти та стародавні церковні канони.
- Ми проводимо систематичний огляд мощей, фактично це відбувається щомісяця. І це важливо, тому що в нас тут щомісяця відбуваються богослужіння, читаються акафісти цим святим. Щосереди о 9-й ранку тут читають акафісти святим чернігівським. Наприклад, у перший тиждень листопада буде акафіст до святого Феодосія, потім, другий тиждень листопада, – акафіст біля мощей святого Філарета, третій тиждень листопада – акафіст біля мощей преподобного Лаврентія. І так практично щомісяця уже приблизно рік відбувається, бо з червня 2025 року була укладена угода між НАІЗ «Чернігів стародавній» і Чернігівською єпархією ПЦУ про те, що тут відбуваються богослужіння»,- Андрій Глухенький – завідувач наукового відділу «Троїцький монастир» НАІЗ «Чернігів стародавній».
До збереження святинь залучили провідних фахівців Національного науково-дослідного реставраційного центру України з Києва. Вони дослідили стан розписів і мікроклімату та розробили рекомендації щодо вентиляції й температурного режиму.
«Крім церковних канонів, заповідник «Чернігів стародавній» керується законодавством України. А воно каже нам про те, що ми повинні вимірювати щодня тут температуру, вологість, залучати спеціалістів. Ми запрошували Національний науково-дослідний реставраційний центр з Києва, вони дивилися ситуацію з настінним розписом і дали нам рекомендації, як провітрювати собор, щоб був максимально корисний режим для молей,- каже завідувач наукового відділу «Троїцький монастир» НАІЗ «Чернігів стародавній».
Сама процедура щомісячного обстеження мощей до дрібниць деталізована і має свій суворий регламент.
- Ми збираємося в ті дні, коли немає богослужінь, підходимо до гробниці кожного святого, відкриваємо гробницю, піднімаємо цей скляний ковпак і спостерігаємо візуальним спостереженням, чи не змінилася там температура, вологість, чи якісь сторонні запахи не з’явилися. І яка вологість цього облачення, воно вологе чи сухе. Отаким чином відбувається спостереження. І відповідно, перед цим читається молитва спеціальна, так, читається молитва до цих святих, тобто ми не просто підходимо як світські люди, а ми згідно з церковними канонами це робимо.
Це ми записуємо в спеціальні акти. Спеціальні акти, де ми пишемо, що, наприклад, у такий-то день, от субота, де сьогодні 15 з половиною градусів. Така сама вона і біля мощей Феодосія зараз. Вологість десь 63%, така сама вологість і біля мощей Феодосія. В літні місяці там трішки інші показники, восени інші. Але в нас уже є система спостереження від жовтня 2024 року,- розказує Андрій Глухенький.
Під час зміни підсудності собору поширювалися чутки, мовляв, «у храмі, де править ПЦУ, мощі втрачають благодать і благословення». Проте реальне життя та тисячі паломників щодня спростовують ці міфи. Святині залишаються відкритими для кожного українця, незалежно від того, з якого куточка країни він приїхав.
- Важливий також момент, що віруючі мають доступ до мощей. Тобто вони можуть прийти і помолитися щосереди або ще в неділю відбуваються божественні літургії з 9-ї до 11-ї ранку. Будь-які віруючі Чернігова або всієї України можуть сюди приїхати і свої релігійні почуття проявити в повазі до наших святих, попросити в них допомоги, заступництва в такі непрості часи».
Чернігівці вірять: як і століття тому, чернігівські святі оберігають місто. Історія про чудесну допомогу святого Феодосія Углицького в часи нинішньої повномасштабної війни – яскраве тому підтвердження.
- У нас теж є вже чудеса допомоги від мощей Феодосія Чернігівського під час воєнного стану. Одна жіночка приходила минулого року, вона молилася, був акафіст біля мощей Феодосія Чернігівського, це в середу було. І потім вона прийшла на службу в неділю і повідомила мені, що в неї сталася важлива подія в житті. Чому вона молилася? Її чоловік-військовий вважався зниклим, вона не знала його подальшої долі, прийшла помолитися до Феодосія, щоб знайшовся її чоловік. От вона в неділю прийшла і розказала мені таку історію, що того дня, коли вона помолилася до мощей Феодосія, вона додому прийшла і їй зателефонували з військкомату та повідомили, що знайшовся її чоловік, що він поранений і перебуває в одному з військових госпіталів.
Сьогодні Троїцький собор у Чернігові – це приклад того, як держава й українська церква разом здатні зберегти найцінніше: національну спадщину, духовні традиції та впевненість у тому, що наші святині перебувають у надійних і дбайливих руках.
Джерело: сайт "Челайн"
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: мощі, святині, собор, Глухенький