У лікарні бувають місця, де особливо гостро відчуваєш ціну людського здоров’я і силу людського духу. Нове сучасне реабілітаційне відділення Ніжинської міської центральної лікарні імені Галицького — саме таке місце. Після урочистого відкриття тут уже розпочалися звичні, але надзвичайно важливі будні — перші пацієнти, перші заняття, перші кроки на шляху до відновлення. Військові після поранень і важких травм, цивільні після інсультів та інших критичних станів тут щодня вчаться заново робити те, що ще вчора здавалося простим і обиденним: рухатися, тримати рівновагу, користуватися рукою, говорити, повертатися до самостійності. За сучасним обладнанням і новими умовами — найважливіше: професіонали, які допомагають не лише відновлювати тіло, а й повертати віру у власні сили. І перші дні роботи відділення вже показують: це не просто новий лікарняний простір. Це місце відліку, де для людини починається новий етап - шлях до повноцінного життя. Власне, саме з цього й почалася наша розмова із завідуючою відділенням Тетяною Юрченко.

Тетяна Юрченко
-Тетяно Миколаївно, які були перші дні роботи нового реабілітаційного відділення?
-Чесно кажучи, непростими. Готуючись до новосілля, весь колектив працював фактично на межі своїх можливостей: паралельно зі звичними буднями, роботою з пацієнтами лікарі, фізичні терапевти, асистенти та весь обслуговуючий персонал облаштовували кабінети й тренувальні зали, службові, технічні приміщення, встановлювали обладнання, переносили меблі й документацію. Власне, ми ще й досі продовжуємо це робити. Але, знаєте, це вже якась зовсім інша, можна сказати навіть приємна втома, за якою, й ти це розумієш, буде робота в інших умовах – у просторих, світлих кабінетах з усіма зручностями як для медичних працівників, так і для пацієнтів.
Насамперед, хочеться сказати слова вдячності міському голові Олександру Кодолі, його заступникам за розуміння проблем медичної галузі громади та його готовність взятися за реалізацію такого амбітного проєкту, як цей вартістю близько сорока мільйонів гривень, адміністрації нашої лікарні й багатьом вітчизняним та міжнародним партнерам Ніжинської громади, які на різних етапах будівництва підтримували нас та допомагали. Ми справді непросто й терпляче йшли до цієї події й ось – вона вже відбулася…
-Чи можна сказати, що нове реабілітаційне відділення ніжинської лікарні може на рівних конкурувати з іншими профільними закладами, можливо, обласного чи загальнодержавного рівня?
-Поки йшло будівництво, за грантовими програмами у рамках безперервного професійного розвитку я особисто й разом з нашими фахівцями-терапевтами, їхнім асистентами їздили на навчання, переймали досвід роботи відповідних закладів у Дніпрі, Львові, Івано-Франківську, Вінниці тощо. Звісно, ми були в захопленні від тих умов, в яких працювали там лікарі-реабілітологи. Особливо, якщо врахувати, що першочергово у нашій лікарні взагалі було лише двадцять реабілітаційних місць: по десять у відділеннях травматології та неврології, де ми працювали переважно з інсультами, а також з пацієнтами з черепно-мозковими, спинальними травмами тощо.
Після початку повномасштабного вторгнення у нас суттєво додалося на реабілітацію військових, однак через обмежену кількість реабілітаційного обладнання та площі ми не могли надати весь комплекс реабілітаційних послуг в тому обсязі, наскільки це було їм необхідно для швидкого та повноцінного відновлення. Але ми дуже старалися, словом, робили, що могли. І, знаєте, я дуже пишаюся своїми колегами, з якими ми проходили навчання у кращих реабілітаційних відділеннях та центрах – наскільки чітко, злагоджено та професійно вони виконували там свої обов'язки у ході практичних завдань.
Тепер же я можу з впевненістю говорити, що наразі наше відділення точно негірше й, можливо, навіть кращим за багатьох з тих, де ми практикувалися. Так, скажімо, не в усіх реабілітаційних закладах, де ми були, є, як у нас, відразу два відділення – амбулаторне і стаціонарне. У нас чудові окремі зали фізичної терапії, ерготерапії, гідротерапевтичний зал, кабінети масажу, механотерапії, психолога, мови і мовлення, лікаря фізичної та реабілітаційної медицини, маніпуляційний кабінет.
Для пацієнтів стаціонарного відділення облаштовані дев'ятнадцять затишних одно- та двохмісних палат. Не всі реабілітаційні відділення можуть похвалитися й наявністю ерготерапевтичної кухні, яка спеціально створена для відновлення необхідних побутових навичок та адаптації пацієнтів до самостійного життя поза медичним закладом. А в нас вона є. Як і достатня кількість велотренажерів, бігових доріжок та іншого спеціального обладнання і засобів для відновлення м'язів та суглобів, балок та вертикалізаторів – пристроїв, що дозволяють пацієнтам заново вчитися зводитися вертикально після травм, стояти, ходити, виконувати фізичні вправи тощо.
- Тобто, відтепер пацієнти отримуватимуть більше реабілітаційних послуг? Вони універсальні, в залежності від діагнозу пацієнта чи лікар підбирає програму реабілітації окремо під кожного пацієнта?
-Перелік реабілітаційних послуг дуже об'ємний, власне, він регламентується Програмою медичних гарантій у рамках договору з Національною Службою здоров'я України за пакетом реабілітаційної допомоги дітям та дорослим. Варто зазначити, що реабілітація постійно удосконалюється, змінюються підходи до її організації та проведення. Враховуючи потреби пацієнтів, наші лікарі підбирають та розписують для них плани індивідуальної реаблітації, які затим безпосередньо впроваджують фізичні терапевти, ерготерапевти, їх асистенти та інші фахівці, допомагаючи їм досягнути певної мети в плані відновлення втрачених функцій.
-Відділення розраховане тільки на дорослу аудиторію чи тут можуть відновлюватися і діти?
-Звісно, нам далеко до відділення реабілітації Unbroken Kids, яке працює при Львівській дитячій лікарні святого Миколая, але тепер ми маємо достатні умови для надання кваліфікованої реабілітаційної допомоги не тільки дорослим, а й дітям, починаючи від трирічного віку.
-Тетяно Миколаївно, хто входить до команди фахівців вашої мультидисциплінарної реабілітаційної команди, що працює з пацієнтами?
-Наразі у відділенні працює тридцять вісім фахівців різних напрямків та спеціальностей. Кожен з них виконує свої фахові функції, починаючи від проведення первинного обстеження, встановлення реабілітаційного діагнозу, складання реабілітаційного плану й моніторингу клінічного стану пацієнта й до організації догляду за ним та надання будь-якої фізичної, психологічної допомоги. Але ми із задоволенням прийняли б у свою команду хорошого фізичного терапевта, ерготерапевта, фахівця з терапії мови та мовлення - ці спеціалісти є невід’ємною частиною медичної реабілітації і їх у відділенні ніколи не буває забагато …
-Тетяно Миколаївно, Ви вже маєте фаховий досвід у плані реабілітації. А які моменти дають найбільше професійне задоволення?
- Найбільше мотивують та надихають на подальший розвиток успіхи пацієнтів в результаті занять. А задоволення – це повертати їм втрачені можливості і віру в себе!
-Що б Ви хотіли сказати пацієнтам та їхнім родинам, які тільки починають складний шлях відновлення?
- Бажаю не втрачати надію навіть у складних випадках і памʼятати, що реабілітація-це кропітка щоденна праця пацієнта та співучасть його близьких, і самовідданість фахівців з реабілітації!
-Дякую за розмову й разом з нашими читачами бажаємо Вам та Вашим колегам, щоб у вашому колективі завжди панували взаємоповага, командний дух і тепла атмосфера. Хай відкриття цього відділення стане початком великої історії успіху та добрих справ...
Джерело: газета Ніжинщини "Вісті", Катерина Михайленко
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.