На варті прав захисників: як фахівчиня із супроводу Ярина Карапиш допомагає ветеранам Ічнянщини

Ярина Карапиш

За кожним зверненням ветерана, військовослужбовця чи родини полеглого захисника стоїть людська історія, яка потребує уваги, розуміння та конкретної допомоги. Саме цю справу обрала для себе випускниця факультету психології та соціальної роботи Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Ярина Карапиш. Вже півтора року вона працює фахівчинею із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб в Ічнянській громаді. Про свій професійний вибір, боротьбу з бюрократичними бар’єрами, людські долі та власні джерела відновлення Ярина Ігорівна відверто розповіла нашим читачам.

Від онлайн-заявки до суворого відбору: як гартуються фахівці

Шлях Ярини Карапиш у цю професію розпочинався з власної ініціативи та усвідомленого прагнення бути корисною тим, хто проливав кров за Україну. Побачивши оголошення про набір, вона подала заявку безпосередньо через офіційний вебпортал Міністерства у справах ветеранів України.

«Коли я подавала заявку, то чітко усвідомлювала: це не просто робота з документами чи паперовою звітністю. Це щоденне занурення в чужий біль, у долі бійців, які повернулися з важкими пораненнями, у трагедії родин, які втратили найдорожче, – розповідає Ярина Карапиш. – Процес відбору був дійсно суворим, саме він допоміг усвідомити всю відповідальність, яка лягає на наші плечі. Тут немає місця байдужості».

Фахівчиня постійно розвивається та підвищує свою кваліфікацію. Законодавство у сфері соціального захисту військових динамічно змінюється, тому Ярина Ігорівна постійно бере участь у виїзних тренінгах у Чернігові, долучається до профільних вебінарів, аналізує юридичні прецеденти та самостійно опановує нові нормативні акти.

Понад 400 звернень: двері кабінету, відкриті для кожного

Навантаження на фахівчиню колосальне: за час роботи зафіксовано вже понад 400 первинних і повторних звернень. Двері її кабінету в Ічні відкриті для кожного, хто потребує фахової поради, підтримки чи безпосереднього сприяння в оформленні пільг і статусів.

Коло відвідувачів, якими опікується фахівчиня, надзвичайно широке: ветерани (учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни), а також поранені військовослужбовці, які ще не встигли оформити офіційний статус УБД. Окремо вона підтримує родини захисників, які зникли безвісти за особливих обставин або перебувають у ворожому полоні, та сім’ї загиблих Героїв. Крім того, за консультативною допомогою до неї постійно звертаються цивільні громадяни та родичі військовослужбовців.

Люди звертаються з найрізноманітнішими питаннями – від оформлення документів до лікування та реабілітації. Найчастіше це допомога у проходженні ЕКОПФО (експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, які замінили застарілу систему МСЕК) для встановлення чи перегляду групи інвалідності.

Окрім цього, чимало уваги фахівчиня приділяє оскарженню висновків військово-лікарських комісій (ВЛК), а також організації лікування та реабілітації.

Медико-реабілітаційні лабіринти: часові рамки, відстані та логістика

Допомога пораненим бійцям у лікуванні та реабілітації залишається одним із найскладніших напрямів роботи фахівчині із супроводу. Найбільша складність – жорсткі часові рамки: довідка ВЛК для проходження реабілітації дійсна лише 30 днів.

За цей короткий проміжок часу потрібно знайти вільне місце в спеціалізованому закладі, сформувати пакет документів і забезпечити логістику.

«Уявіть ситуацію: військовий отримує на руки направлення, яке дійсне лише місяць. Багато профільних медичних центрів в Україні зараз перевантажені, і бійцеві пропонують зачекати у черзі кілька місяців. Але для нас така затримка неприпустима, адже військовому потрібно за 30 днів пройти реабілітацію, а потім після реабілітації – нове ВЛК, – пояснює Ярина Карапиш. – Окрім того, більшість наших хлопців після важких поранень відмовляються їхати далеко від дому, наприклад, до столиці чи західних областей. Вони прагнуть бути ближче до рідних, віддаючи перевагу закладам Чернігівщини».

У таких непростих умовах Ярина Ігорівна бере на себе повну координацію процесу: вона напрацьовує та підтримує прямі зв’язки з реабілітаційними осередками в Прилуках, Ніжині та Чернігові, допомагає розв’язувати питання щодо стаціонарного чи амбулаторного лікування, а також іноді особисто допомагає військовослужбовцям дістатися до профільних реабілітаційних центрів: супроводжує до автобуса чи потяга, домовляється, щоб людину зустріли в іншому місті й доправили до лікарні.

Захист прав військовослужбовця: оскарження ВЛК та взаємодія з ТЦК

Нерідко поранення, отримане безпосередньо на «нулі» під час бою, у довідках ВЛК помилково або формально записують як «травма, пов’язана із проходженням військової служби». Ця різниця у формулюваннях є критичною, адже вона суттєво зменшує розмір одноразової грошової допомоги та позбавляє військовослужбовця належних соціальних гарантій.

«Не маючи базової юридичної чи медичної освіти, мені довелося з нуля зануритися в тонкощі військового права, вивчати медичні діагнози, накази Міністерства оборони та консультуватися з досвідченими правознавцями, – зазначає Ярина Ігорівна. – Коли перед тобою лежить папка документів бійця, який втратив здоров’я на передовій, а в паперах формальна відписка, ти просто не маєш права відступити».

Завдяки правильно вибудуваному досудовому алгоритму та грамотно складеним скаргам понад 50 % подань, підготовлених Яриною Карапиш, завершуються позитивним рішенням без виснажливих судових процесів.

Якщо ж вища ВЛК залишає рішення без змін, фахівчиня перенаправляє ветерана до Центру безоплатної правничої допомоги (БПД), де залучаються адвокати, чиї послуги для учасників бойових дій повністю фінансуються державою.

Важливою складовою успіху є і злагоджена комунікація з Ічнянським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Особливо це стосується бійців, які перебувають у відпустці за станом здоров’я і мають отримати нове направлення на медичний огляд. Тісна співпраця дозволяє оперативно отримувати роз’яснення та готувати документи без зайвої тяганини.

Єдина мережа підтримки: допомога без меж

Ефективний супровід ветеранів – це завжди результат командної праці. Коли виникають складні випадки, вирішальну роль відіграє професійна солідарність фахівців із різних міст і областей. В Ічнянській громаді працюють два фахівці із супроводу – Ярина Карапиш і Микола Конончук. Це дозволяє розподіляти навантаження та охоплювати турботою ширше коло людей.

Водночас допомога надається й мешканцям сусідньої Парафіївської громади, які звертаються до Ічнянського ТЦК та СП: після первинної консультації щодо лікування чи ВЛК захисника передають під опіку місцевого колеги в Парафіївці.

«Наша робота не має територіальних кордонів, – наголошує Ярина Карапиш. – Мені регулярно телефонують люди з Полтавщини чи інших регіонів, знайшовши контакти в інтернеті. Ми нікому не відмовляємо. Я надаю первинну консультацію, потім особисто знаходжу фахівця із супроводу безпосередньо в громаді заявника, контактую з ним і передаю справу «з рук у руки». Аналогічний принцип діє і під час виїзду бійців на лікування до Чернігова. Завдяки зв’язкам із колегами в обласному центрі пораненого зустрічають безпосередньо в реабілітаційному відділенні, допомагають зорієнтуватися в закладі та супроводжують під час подання документів.

Нові горизонти після фронту: освіта, автошколи та житлові програми

Адаптація до цивільного життя вимагає не лише лікування, а й відкриття нових перспектив. Законодавство передбачає спрощену процедуру вступу до закладів вищої освіти для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни – вони мають право зараховуватися за результатами співбесіди, без складання НМТ. Фахівчиня проводить роз’яснювальну роботу для тих, хто прагне здобути новий фах, зокрема у сфері реабілітації чи адаптивного спорту. Окрім цього, ветерани та члени їхніх родин можуть безкоштовно навчатися в автошколах за постановою КМУ № 432.

«У нас є успішний практичний кейс: до мене звернувся ветеран з інвалідністю внаслідок війни, який мріяв навчитися водити автомобіль, – розповідає Ярина Карапиш. – Ми оперативно зв’язалися з Прилуцьким відділом соціального захисту населення, підготували необхідний пакет документів і оформили тристоронній договір між ветераном, органом соцзахисту та автошколою. Зараз він успішно проходить курс».

Якщо ж ветеран шукає роботу або прагне відкрити власну справу, фахівчиня скеровує його до центру зайнятості для отримання грантів чи перекваліфікації. Окремим великим блоком роботи є допомога у вирішенні житлових питань. Тут фахівчиня не лише пояснює складні юридичні норми, а й супроводжує ветеранів до моменту отримання документів.

«Багато хто переконаний, що сам статус учасника бойових дій автоматично дає право на пільгову чергу на житло. Але це не так, – роз’яснює Ярина Карапиш. – Потрібні чіткі законні підстави для поліпшення житлових умов. Тому ми спочатку детально розбираємо ситуацію кожного військового, вивчаємо документи й пояснюємо реальний стан справ».

Завдяки такій кропіткій праці вже є позитивні результати. Зокрема, фахівчиня допомогла зібрати й оформити повний пакет документів для бійця з II групою інвалідності внаслідок війни, який завдяки державній програмі за постановою № 719 уже отримав сертифікат на грошову компенсацію та незабаром придбає власне житло.

Окрім цього, вдалося допомогти військовому з Донеччини, який поєднує статуси ВПО та УБД: для нього сформували й подали заявку за цільовою програмою, і зараз його житловий сертифікат уже відображається в застосунку «Дія» в очікуванні зарахування коштів.

Робота з родинами зниклих безвісти

Найскладніша та емоційно найважча частина роботи Ярини Карапиш – підтримка родин, чиї близькі зникли безвісти або потрапили в полон. Первинна консультація для такої родини може тривати понад пів дня, адже вона вимагає не лише ювелірної точності під час заповнення документів, а й величезної людської чуйності.

Фахівчиня особисто формує та направляє офіційні пакети документів до ключових інституцій:

• Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими;

• Національного інформаційного бюро (НІБ);

• Офісу Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;

• Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ).

Паралельно родинам допомагають оформити одноразову матеріальну допомогу у розмірі 10 тисяч гривень, яка виплачується з бюджету громади через ЦНАП.

Перевірка законності мобілізації

Також фахівчиня опрацьовує звернення матерів та дружин щодо перевірки законності мобілізації чи медичних висновків. За відсутності нових довідок надсилаються офіційні запити до Офісу військового омбудсмана, що дозволяє отримати необхідні роз’яснення та чіткий алгоритм дій щодо повторного проходження ВЛК у разі погіршення стану здоров’я.

Боротьба за справедливість: невиплачені кошти та «загублені» нагороди

Важким випробуванням для бійців стають затримки грошових виплат або роками «завислі» подання на державні нагороди. Під час стаціонарного лікування бійцям має нараховуватися додаткова винагорода у розмірі 100 тисяч гривень. Ярина Карапиш напряму контактує з фінансовими службами військових частин, з’ясовує причини затримок і допомагає оперативно поновити виплати.

«Справжньою перемогою для мене стала справа за зверненням матері загиблого Героя, – із сумом та гордістю ділиться Ярина Карапиш. – Після тривалого листування з військовою частиною та Міністерством оборони України було видано Указ Президента про нагородження загиблого захисника орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Зараз родина очікує на офіційне вручення відзнаки. Для матері це свідчення того, що жертва її сина не забута».

Бувають і надскладні справи: один із ветеранів, який отримав два важких поранення, більше року чекав на належні медалі та інші нагороди. Попри нещодавню письмову відмову військової частини через втрату первинного подання, фахівчиня не опускає рук і продовжує шукати юридичні шляхи для відновлення справедливості, бо спершу з військової частини надіслали копію цього подання.

Коли докази перемагають систему: історія однієї великої правової перемоги

Предметом особливої професійної гордості Ярини Карапиш став випадок з оскарженням рішення ВЛК. Фахівчиня витратила декілька тижнів на дослідження товстої папки медичних документів, підготувавши обґрунтовану скаргу до Центральної ВЛК у Києві.

Після місяця розгляду комісія ухвалила позитивне рішення, офіційно пов’язавши важку травму бійця із захистом Батьківщини, що гарантувало йому виплати без витрат на приватних адвокатів. Символом вдячності від бійців став особливий прапор у її кабінеті – подарунок від ветеранів, на якому воїни залишають свої підписи та щирі слова напуття. Проте за кожним успіхом стоїть колосальне емоційне виснаження.

«Найважче – це неможливість залишити роботу на роботі, коли кожна людська трагедія проходить крізь твоє серце, – зізнається Ярина Ігорівна. – Після одного складного випадку з пізнім емоційним дзвінком, який спричинив тривалий стрес, я зрозуміла: щоб мати сили допомагати іншим, треба берегти й власний ресурс».

Поза зоною дискомфорту: джерела натхнення та головна порада захисникам

Щоб відновлювати внутрішню енергію, Ярина Карапиш знаходить розраду в родині та захопленнях. Головне джерело спокою – тихі вихідні на природі. Разом із чоловіком вони мають спільне хобі – риболовлю, яка дозволяє відволіктися від щоденної напруги.

Ще одна пристрасть фахівчині – кулінарія. Раніше вона навіть вела власний кулінарний блог. Серед улюблених родинних страв – класичний або фруктовий торт «Наполеон», домашній холодець і куряче філе по-французьки з ананасами, запечене під сирною скоринкою.

Наприкінці нашої розмови Ярина Карапиш звернулася до всіх ветеранів, поранених бійців та їхніх родин із найголовнішим закликом:

«Я б порадила ніколи не здаватися. Потрібно обов’язково доводити кожну справу до логічного й справедливого кінця. Навіть коли надходять формальні відмови, ми не зупиняємося й ідемо далі разом із ветераном. Поки людина готова боротися за свої права – боротимемося й ми».

Джерело: газета «Трудова слава», Олена Березкіна

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.