«Якщо я його не заберу, не забере ніхто»: собака з Мени, який втратив зір і слух, знайшов новий дім

«Вчора в моє життя приїхав він — собака, якого просто викинули. Він молодий, але не чує і не бачить. Його знайшли волонтери і змогли доправити з Мени Чернігівської області до нас у Житомир. Зараз ми намагаємося з'ясувати, як він утратив зір і слух. Бо, можливо, його зір ще можна врятувати. За це ми будемо боротися — попереду обстеження, аналізи та лікування», — розповіла на своїй сторінці у фейсбуці Тетяна Пащелопа. Про нещасну дезорієнтовану тварину, що блукала вулицями Мени, Тетяна дізналася з публікації місцевої зооволонтерки Марини Чубик, яка розшукувала господарів собаки, розмістивши оголошення в соцмережах.

А по допомогу до Марини звернулася жителька міста Оксана Матвієнко. Вона виявила бідолашного пса біля міського магазину «Жасмин» і не змогла пройти повз. Взяти чотирилапого на перетримку, поки вирішиться його доля, погодилася Наталія Корінь.

Довго чекати не довелося. Тетяна Пащелопа вирішила прихистити Арчі (так назвали пса в Мені) у себе: «Якщо я його не заберу, не забере ніхто».

У Житомир собаку відвезла Марина. Автівкою. Поїздка обійшлася у 8 тисяч гривень. Їх зібрали небайдужі люди.

— Дуже вдячна всім. А особливо водію Сергієві Жуковцю. Ми й раніше возили з ним хворих собак — він відгукувався в будь-який час доби за будь-якої погоди — у снігопад, у страшний мороз. Тварини їхали в салоні на задньому сидінні — як королі, — каже зооволонтерка.

Коли майбутнє Арчі було вже вирішене, відгукнувся його господар. Точніше, син господарів. Назвався Євгеном Грищенком. Адреси не вказав.

Тільки повідомив у своєму дописі, що впізнав собаку за фото, яке розмістила в Інтернеті Марина Чубик. Розповів, що багато років пес був членом сім'ї його батьків. Коли почав втрачати зір (ще до початку великої війни), його лікували. Але не допомогло.

Пес іноді йшов з дому — вигулював сам себе, бо в господарів проблеми зі здоров'ям. Але завжди повертався. Та одного разу його не дочекалися.

Батьки собаки не розшукували, бо не знають, як це робити в соцмережах. Повернути додому «члена сім'ї» чоловік бажання не виявив — тільки подякував за його прихисток. І попросив називати його справжньою кличкою — Дік.

Тетяна називає собаку Арчі. Вже водила його на грумінг, де майстри попрацювали над зовнішнім виглядом чотирилапого.

— Далі — до фахівців. Щоб собака знову міг бачити світ. Я хочу дати йому цей шанс, — сказала Тетяна у відео про те, як Арчі обживається на новому місці.

Джерело: газета "Гарт", Ганна Юхименко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.