Списали понад 42 тисячі гривень: чернігівський пенсіонер виграв суд проти «ПриватБанку»

«Стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти в сумі 42 тисячі 904 гривні 66 копійок і 5 тисяч гривень відшкодування моральної шкоди на користь позивача та 1331 гривню 20 копійок судового збору на користь держави» — таке рішення у справі чернігівського пенсіонера проти АТ КБ «ПриватБанк» ухвалив Деснянський районний суд міста Чернігова 10 липня.

У грудні минулого року о 21:19 чернігівцю, який отримував свою пенсію в «ПриватБанку», прийшло повідомлення про списання коштів. Сума була чималою — 42 тисячі 904 гривні 66 копійок. Таким чином начебто здійснювалась оплата в інтернет-магазині Саудівської Аравії.

Вже наступного дня пенсіонер подав у банк заявку на повернення коштів. Хоч на той час вони ще перебували в так званому транзитному блоці (на спеціальному банківському «рахунку-буфері» між відправником та отримувачем для безпечного переказу, конвертації або проходження фінансового контролю), ані повернення, ані додаткової перевірки банк вирішив не здійснювати.

Ще через день у додатку «Приват24» пенсіонерові надійшло повідомлення про те, що повернення коштів неможливе, оскільки транзакцію було підтверджено паролем із SMS або іншим способом.

Пізніше, коли за справу взялися фахівці Чернігівського районного управління поліції, в банку уточнили: списання коштів відбулось після введення номера карти, терміну її дії та CVV-коду. У додаток було відправлене пуш-повідомлення, тож операція була підтверджена шляхом використання «Технології безпеки 3-D Secure». Щоправда, здійснювався переказ із нетипового пристрою, із передоплатою за кордон, великою сумою, з конвертацією валюти, але службу безпеки банку чомусь жоден із цих підозрілих пунктів не насторожив.

— Банківська карта постійно була при мені, пін-коду, номера картки та CVV-коду безпеки, пароля до картки в додатку «Приват24» та фінансового телефону, на якому встановлений цей додаток, я нікому не повідомляв. Спроб отримати цю інформацію з боку сторонніх осіб не було. За жодним посиланням в Інтернеті я не переходив, ніколи через інтернет-ресурси нічого не купував, єдине — оплачував комунальні послуги, — пояснив пенсіонер.

Під час слідства виявилося, що операцію за картковим рахунком позивача було здійснено в Одеській області (це підтвердила IP-адреса пристрою), при цьому сам пенсіонер у цей час перебував у себе вдома в Чернігові. І цього ж дня о 20:34 (тобто незадовго до списання коштів із його рахунка) цією ж карткою оплачував продукти в одному з місцевих магазинів АТБ.

Хоч представник банку і доводив, що списання коштів було підтвердженим, а отже законним, суд став на бік позивача, адже схожі справи з розряду кіберзлочинів у судовій практиці України вже є, і їх немало.

Виходить, конфіденційні дані клієнтів банку не такі вже й конфіденційні. Отож будьте уважними і знайте: відстояти свою правоту в суді, навіть якщо вашим опонентом є один із найбільших банків країни, цілком реально.

Джерело: газета "Гарт", Катерина Дроздова

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.