Красносільського — одна з центральних масанівських вулиць. Там базар, будинки, магазини, зупинки.
Як до перейменування поставилися мешканці?
— Добре, що перейменували, — задоволений 76-річний Олександр Пічугін. — До Петлюри ставлюся отак! З повагою. Бо він воював за вільну Україну.

Олександр Пічугін
— За радянських часів Петлюра — бандит, — стримує емоції 67-річний Віктор Мартиненко. — Але я за Петлюру, бо він за Україну. А в мене синок за Україну воює. Десь на Донбасі. Тож нехай буде Петлюра.

Віктор Мартиненко
— Вулиці краще найменувати чіткіше, — вважає Олександр Лось. — Перша, друга, третя. Наприклад, перша Стриженська, друга Стриженська. У нас Білоуська могла б бути. Біля нас річка Білоус протікає. Для міста це краще. Знаєш, де що шукати.
Петлюра ж.., — міркує. — Ми нормально ставимося до Петлюри. Він грамотний. І проти комуністів. Хоча, нібито, спочатку і з ними трошки був.
— За Петлюру я знаю, — торгує на базарі на Красносільського 80-річна Віра Соколова. — Ще батько розказував. Батько чоботарем працював. Клієнти політику обговорювали. Жили в Макишині на Городнянщині. — Тоді Петлюра був прославлений. І от історія повертається.

Віра Соколова
— Перейменування вулиць дістало вже, — втомився від змін 34-річний Ігор Кузьменко, працює на заводі, виготовляє двері. — Поперейменовували — не знаєш, де що знаходиться. Важко шукати, плутаєш адреси. У навігатор старі назви доводиться забивати.

Ігор Кузьменко
Новітні петлюрівці ще не отримували платіжок, адресованих на вулицю Симона Петлюри. Та про перейменування знають. Обурюються владою. Мовляв, їм аби що робити. Грошей нема куди дівати. Чому не запитують у мешканців?
Жаліють Красносільського. Він же наш, українець. Народився на Борзнянщині. Військовий моряк і стрілець морської піхоти. Загинув у 1941 під Севастополем.
22 червня в Чернігові перейменували 23 вулиці та провулки.
Розпорядження підписав 48-річний В’ячеслав Чаус, начальник Чернігівської обласної військової адміністрації. Робочу групу при Чернігівській ОВА очолює 35-річний Іван Ващенко, заступник голови ОВА. У групу входить також 62-річний Василь Чепурний, відомий чернігівський громадський діяч, письменник, журналіст.
Василь Чепурний оптимістично настроєний, що це останнє перейменування.
— Чому не слухають думку громади? Не запитують людей, які живуть на цих вулицях?
— Тому що вулиці не є власністю людей. Вулиці є власністю всієї громади. Якщо ви живете, умовно кажучи, на Мазепи, то ви маєте таке саме право на вулицю Тиху, Підвальну, Чорновола, Перемоги, як і всі інші мешканці. Вулиці — загальноміська власність. Тому опитування не потрібне.
— Вулиця Дмитра Самоквасова на Шерстянці перейменовувалася кілька разів?
— Кілька. У 2015 році в процесі декомунізації. Бо була Стаханівців. Самоквасов — наш земляк, з Новгород-Сіверщини. Розкопував Чорну могилу (курган 10 століття в Чернігові поряд з Єлецьким монастирем). Але виявилося, що Самоквасов належав до чорносотенної організації «Союз русского народа». Балотувався в Держдуму Росії від цієї організації. Займався русифікацією Польщі. Він підпадає під закон про деколонізацію.
Так само як, до речі, і вулиця Милорадовичів (від Полуботка до Шевченка в районі міськсаду). Милорадович — діяч Російської імперії. Вулиця Милорадовича перейменована на Воїнів УПА.
— Хто безпосередньо перейменовує вулиці? Ви?
— Робоча група. У плані топоніміки, тобто суто назв, в області це останнє перейменування, — повторює Василь Чепурний. — Може, одна-дві вулиці залишилися. Може, десь помилки, щось пропустили. Але, в принципі, закон виконаний.
Залишилися процеси в меморіальному плані, — додає. — Наприклад, пам’ятник Попудренку в Чернігові стоїть біля колишнього обкому (поряд з бібліотекою Русових). Його треба знести. Танк на Кругу. Міністерство культури дало згоду на його перенесення. Могили воїнів на Валу. Ну, і в області багато пам’ятників, пам’ятних знаків, на яких совєцька символіка. Треба зміна табличок, зняття цієї символіки.
Джерело: сайт газети "Вість", Тамара Кравченко, Анастасія Седюко
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.