На Чернігівщині 13 травня поховали чотирьох військових: Олександра Подія, Андрія Супруна, Олександра Погуляйла та Сергія Цибульського.
Про це повідомляють Остерська міська територіальна громада, Макіївська сільська територіальна громада, Ічнянська міська рада. Також інформацію Суспільному надав старший науковий співробітник Чернігівського військово-історичного музею, заслужений працівник культури України Сергій Лаєвський.

Олександр Подій
Олександр Подій народився 7 березня 1993 року у селі Пархимів, що у Чернігівському районі. Навчався у місцевій школі, а 10–11 класи закінчив в Остерській гімназії. У 2011 році проходив строкову військову службу. У 2014 році був призваний в АТО. Після повернення працював на взуттєвій фабриці. З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році Олександр став на захист держави.
"Він був патріотом, мужнім воїном. Захоплювався автомобілями, мав «золоті руки» — міг полагодити будь-яку техніку, завжди був готовий допомогти іншим".
Загинув Олександр 14 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання. Певний час чоловіка вважали зниклим безвісти. Офіційно підтвердили загибель 8 травня 2026 року за результатами проведення ДНК-експертизи. У чоловіка залишилися мати, батько, сестри, донька та цивільна дружина.

Андрій Супрун
Андрій Супрун народився 18 серпня 1981 року на Сумщині. Проживав і працював у селі Софіївка на Чернігівщині.
"Його знали як щиру, доброзичливу, працьовиту та відповідальну людину, яка завжди підтримувала рідних і близьких".
З початком повномасштабного вторгнення Андрій став на захист України. 22 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Богоявленка Донецької області Андрій зник безвісти. Згодом за результатами ДНК-експертизи підтвердили його загибель. Поховали військового в селі Софіївка, що у Макіївській громаді.

Олександр Погуляйло
Олександр Погуляйло народився 27 липня 1968 року. Пройшов шлях від курсанта військового училища до досвідченого командира, повідомляють у міській раді.
"Його військова служба була пов’язана з Лисичанськом, Дружбою та Макаровом. Навіть після виходу на заслужений відпочинок у 2008 році Олександр не залишився осторонь, коли ворог прийшов на нашу землю. Досвідчений, рішучий і вірний присязі, він знову став до лав ЗСУ".
Загинув Олександр 6 травня 2026 року. Поховали воїна на "Шибенському" кладовищі в Ічні. У Олександра залишилася дружина, дві доньки, онука, мати та брат.

Сергій Цибульський
Сергій Цибульський народився народився 7 січня 1987 року у Чернігові, повідомив Сергій Лаєвський.
"Займався футболом та мріяв стати футболістом, завжди знаходив спільну мову з людьми та мав багато друзів".
Навчався Сергій у школі № 29. Після закінчення дев’ятого класу продовжив навчання у технічно-професійному училищі №6. У 2005 році був призваний на строкову військову службу до Державної прикордонної служби України. Після служби вступив до Остерського фахового коледжу будівництва та дизайну, де навчався чотири роки і отримав диплом техніка-будівельника. У березні 2014 року Сергія мобілізували до Збройних сил України та направили в Донецьку область для участі в Антитерористичній операції.
"Будучи цілеспрямованим та рішучим Сергій був нагороджений нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі». За мужність і відданість Україні він був удостоєний медаллю «За оборону рідної держави».
Після початку повномасштабного вторгнення у червні 2022 року Сергій долучився до лав Збройних сил України. Спочатку проходив службу у п'ятому окремому полку зв’язку, який входить до складу Сухопутних військ Збройних сил України. У 2024 році чоловіка перевели у Донецьку область. Сергій загинув 26 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі села Шилівка на Донеччині. У чоловіка залишилась дружина, двохрічний син, мати та сестра.
Джерело: "Суспільне Чернігів"
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: війна, військовослужбовці, попрощалися