У Чернігові відзняли документальний фільм про окупанта Щьоткіна

1 травня «Суспільне Чернігів» представило свій черговий документальний проєкт, який став продовженням роботи мовника з документування злочинів росіян, які 2022 року прийшли в нашу область для її окупації. Цього разу мова йшла про комбата Леоніда Щьоткіна, який очолював російську колону, що мала зайти в Чернігів, та його поплічників.

— На мою думку, цей персонаж отримав незаслужено мало уваги. І сама подія — теж, — зазначив шеф-редактор Північно-Східного хабу «Суспільного» і «Суспільне Чернігів» Андрій Тіток.

Нагадаємо: 26 лютого 2022-го танковий батальйон 35-ї мотострілецької бригади 41-ї загальновійськової армії Центрального військового округу РФ прорвався до Чернігова. Цей підрозділ став єдиним, якому вдалося заїхати на околиці міста, та й то не дуже вдало, бо українські захисники з 14 окремої танкової бригади підбили танк комбата Леоніда Щьоткіна. Водій-механік машини Дмітрій Опойков загинув на місці, а сам комбат і навідник Міхаіл Куліков потрапили в полон.

— Це один із найбільших проривів російської армії. За моєю інформацією (щоправда, вона офіційно не підтверджена), на допитах Щьоткін говорив, що його основним завданням було взяти під контроль аеродром Півці, — каже військовий історик Михайло Жирохов. — Росіянам потрібно було організувати повітряний міст. Кілька вертольотів могли замінити логістичний ланцюжок — не треба було б тягти за собою через всю Чернігівщину заправники з пальним, машини з набоями, продуктами тощо.

Не склалося…

— Є давня радянська (а тепер уже й російська) традиція — у колоні завжди йде командир, який чітко знає завдання підрозділу. Завдання інших просте — йти за першими танками. На відміну від натовських стандартів, у росіян всі інші не знають, куди вони направляються. Якби в них була ця інформація, вони могли б піти далі без перших танків, зайти в місто і виконати своє завдання.

Однак танк комбата підбили, тож решті колони довелось відступити. Перебуваючи в полоні, Леонід Щьоткін і Міхаіл Куліков дали інтерв’ю блогеру Володимирові Золкіну, де обоє говорили, що в Україні росіянам робити нічого і війна має закінчитися. Проте, повернувшись на батьківщину в результаті обміну, знову подалися у військо.

«Я був у Чернігові, куди жоден підрозділ більше не зайшов. За це я нагороджений орденом «За мужність». А ним, я думаю, просто так нагороджувати не будуть», — похвалився Леонід Щьоткін у телефонній розмові Андрієві Тітку, що представився йому воєнним прокурором так званої «ДНР», який розслідує справу загиблих підлеглих комбата.

Контакти окупанта знайшла провідна кореспондентка «Суспільне Чернігів» Аліна Коржинська:

— Насправді я не дуже вірила, що ми зможемо йому додзвонитися. Але ми подзвонили, і для мене було здивуванням, що ця людина не просто взяла слухавку, а почала досить відкрито говорити.

Зараз Леонід Щьоткін очолює 242-й гвардійський мотострілецький полк, що входить до 20-ї гвардійської мотострілецької дивізії 8-ї загальновійськової армії Південного військового округу РФ і воює з українцями на східних рубежах, де зазнає чималих втрат. Таке підвищення він вважає закономірним, адже є патріотом своєї країни і «правильно» виховує своїх дітей.

Дізналася команда «Суспільне Чернігів» і про долю інших членів екіпажу Щьоткіна. Так, із родини Дмітрія Опойкова вже після його загибелі на війну пішли двоє братів — Антом і Сєргєй. Міхаіл Куліков теж повернувся до військової служби. Усі пролиті в полоні сльози залишились у минулому.

— Хочеться, щоб інформація, яку добули чернігівські кореспонденти, не лише поширювалася територією України, а й дійшла до командування Щьоткіна. Він точно наговорив тут зайвого, і за це його не похвалять, — кажуть військові, які прийшли на закритий показ фільму. — Тож зробімо комбата-окупанта зіркою і створімо йому проблеми на батьківщині!

Чим більше переглядів проєкту «Окупант Щьоткін» буде на каналі (а він уже завантажений на каналі «Суспільне Чернігів»!), тим більше ймовірність, що він дійде до «потрібних людей» у РФ. Отож переглядайте, дізнавайтесь нове і допомагайте мститися ворогові!

Джерело: газета "Гарт", Катерина Дроздова

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.