«Голоси жінок»: у Чернігові презентували книжку, написану рідними захисників України

У Чернігові презентували збірку поезій «Голоси жіночих сердець про війну, біль і незламну Україну». Її авторки – матері загиблих воїнів, дружини захисників і жінки, які пережили втрати та біль війни. У кожному вірші – особиста історія, що стала голосом пам’яті та незламності.

«Не просто так вони там помирали, за щось, за когось лишили слід свій на Землі, і тільки спогади про них лишились у рідних назавжди…»,- Тамара Авдієнко, мама загиблого захисника Миколи Авдієнка, поетеса.

Серед авторок збірки – чернігівська поетеса Тамара Авдієнко. Її син Микола Авдієнко з перших днів повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України та загинув у Лукашівці. Після втрати сина жінка почала писати про війну, аби втримати пам’ять і знайти сили жити далі.

«Моя дитина дає мені сили далі жити, щось творити, хоч щось маленьке. До війни я писала про природу, про батьків, а зараз більшу частину про війну. У мене не тільки син загинув, але й загинула внучка, вони з матусею виїжджали і їх розстріляли. У мене в родині велике горе. І знаєте, я беру силу та підтримку від цих людей»,- Тамара Авдієнко, мама загиблого захисника Миколи Авдієнка, поетеса.

Робота над проєктом створення книжки тривала приблизно рік.

«Нам спало на думку написати цю збірку після знайомства з мамами загиблих Героїв, які під час війни почали писати вірші про своїх загиблих синів. У когось були збірочки, в когось окремі вірші. І ми вирішили, чому б нам не зробити цю збірку»,- Людмила Шандренко, керівник ГО «Жінки Батьківщина Чернігівщина».

Для декого поезія стала способом пережити найстрашніше. Тетяна Срібна почала писати вірші під час повномасштабного вторгнення – між сиренами, підвалами та волонтерством. Її син В’ячеслав Срібний боронив Чернігів від російських військ.

«Він пішов у 2020 році за контрактом служити. І так сталося, що у 2022 році він був у Чернігові – їхня танкова бригада»,- Тетяна Срібна, мама загиблого захисника України В’ячеслава Срібного, поетеса.

Після загибелі сина вірші для Тетяни Срібної стали способом говорити про біль.

«Два роки син був у всіх гарячих точках: і в Бахмуті, і в Авдіївці, у Покровську, у Соледарі, у Кривому Розі. Але так сталося, що він загинув. І потім у мене почались такі вірші, як кажуть, і серце розривалось, і душа боліла, то я так говорити не змогла, але що на думку приходило – я почала писати»,- Тетяна Срібна, мама загиблого захисника України В’ячеслава Срібного, поетеса.

До збірки увійшли не лише історії матерів полеглих захисників. Свої поезії представила й Катерина Коваль – дружина військового, який боронить Україну ще з 2014 року.

«Спроби римування в мене з’являлися з раннього дитинства, але стартом своєї літературної творчості я вважаю саме 2014 рік, коли на нашу Україну було здійснено напад – збройний напад. До цієї збірки увійшли мої вірші, починаючи з 2014 року й до сьогодення. Присвячені вони воїнам ЗСУ, моїм полеглим друзям, моєму чоловіку, який боронить Україну з 2014 року. і найбільшу увагу я також приділяла дітям – найбільш незахищеній верстві нашого населення, яка, на жаль, вимушена переживати це все»,- Катерина Коваль, письменниця, дружина захисника України.

«Голоси жіночих сердець про війну, біль і незламну Україну» – це не лише збірка поезій. Це свідчення пережитого і пам’ять про тих, хто нас захищає і хто загинув, боронячи Україну.

Джерело: сайт "Челайн", Оксана Замятіна

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.