
У глибині північних лісів розкинувся мертвий хутір. Тут уже кілька років взагалі ніхто не живе, всі будинки зруйновані й потихеньку тонуть у нетрях цього загубленого краю. Помирає й історія цього хутора. Кілька десятиліть тому в Юріївці, що на Сновщині, жили майже пів сотні людей. Школи, дитячого садочка, лікарні й іншої інфраструктури тут не було – лише мальовничий ліс, неймовірно чисте повітря та широчезні простори для праці та роздумів про непросте, але по-своєму щасливе життя. Навчатися діти ходили до сусідніх сіл через ліс. Дорослі працювали в колгоспах і на власних ділянках.
Шість років тому тут ще ледь жеврів вогник життя: на хуторі мешкав єдиний житель – Микола Мєлов. Утім, у 2020 році Микола Мєлов зник безвісти. Його доля невідома і досі. Зараз хутір безлюдний і його історія вже вирішена назавжди. Покинуті розвалені хати, зруйновані часом двори, непролазні хащі та кладовище… Це все, що залишилося від колись гамірного населеного пункту. Можливо, колись на цій мальовничій території залунає нова мелодія життя. Адже в цьому і є один із головних законів життя: десь щось зникає – десь щось виникає. Втрата звільняє місце для нового, а кожне завершення часто стає початком чогось іншого.
Джерело: сайт "Челайн", Павло Солодовник
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.