
Ці жінки – звичайні чернігівки. Але вже кілька років вони роблять важливу справу – підтримують українських військових. Їхні страви, передані на передову, давно становлять чималий фронт допомоги.
«Ця традиція зародилась уже дуже давно, ще з 2014 року ці жіночки допомагають нашим ЗСУ чим можуть. Майже кожного місяця вони випікають пиріжки, роблять соління та багато-багато різних речей»,- Отець Роман (Кіник), настоятель Кафедрального собору Святої Великомучениці Катерини.
У 2022 році під час облоги Чернігова, коли місто перебувало під постійними обстрілами, а українські військові тримали оборону, ці чернігівки не зупинилися – продовжували допомагати захисникам.
«Приходили до мене, просили їсти приготувати. І хлопцям на передову, і вареники ліпили, під кулями носили хлопцям, і от так ми почали працювати та допомагати. Зараз біля нас немає, але ми вирішили, що недалеко і Донбас, і Харків, і Покровськ, і Суми, ми всі різні, але ми всі брати, і допомога потрібна»,- Ольга Карлова, волонтерка.
Такі передачі, приготовлені власноруч місцевими господинями, передають на передову по кілька разів на рік. Окрім цього, жінки виготовляють окопні свічки та збирають необхідні речі.
«На сьогодні я закупила 20 кг сирої ковбаси, 22 кг м’яса на буженину запікали і 23 кг підчеревини, 200 штук яєць. Оце ми командою своєю ділили – хто більше, хто менше, хто капусти більше, а менше такого було. Усі люди, я їм низько вклоняюся. Грошима ми складаємося самі. Молодші і по 500 грн, і по 400 здають, пенсіонери по-всякому буває»,- Ольга Карлова, волонтерка.
До волонтерства в цьому будинку залучені майже всі: хтось допомагає грошима, інші ж готують різні страви для військових.
«У мене сусідка навпроти до 8-ї вечора на роботі. Не було світла, вона прийшла, каже, що буде пекти, я здивувалася. Вона прийшла з ліхтариком, у темряві, але вона напекла. Це Приходько Інна. Про кожну я можу те саме сказати»,- Ольга Карлова, волонтерка.
«Я кекси пекла, ковбасу пекла. Хочемо хоч якісь смаколики послати нашим хлопчикам»,- Тетяна Балалаєва, волотерка.
У кожній такій передачі – любов, затишок рідного дому та віра в перемогу.
«Ми всі чекаємо перемоги. Ми хочемо, щоб була перемога, щоб був мир. Щоб усі повернулись додому, щоб не гинули наші хлопці»,- Тетяна Балалаєва, волотерка.
«Сьогодні така передача – вітання Великоднє. Бо тут і м’ясо, і пасочки. Вони будуть доставлені до Ізюма, на Харківський напрямок, на Покровський, частина – на Сумський напрямок, бо є ще й інші речі, які будемо докладати до тих, що збирали ці прекрасні жіночки»,- Отець Роман (Кіник), настоятель Кафедрального собору Святої Великомучениці Катерини.
Джерело: сайт "Челайн", Оксана Замятіна
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.