В новгород-сіверській швейній майстерні почали виготовляти еко-подушки

Із лютого в новгород-сіверській швейній майстерні Оксани Федусик «OФLine» почали виготовляти екоподушки. Чохли для них шиють зі стовідсоткової бавовни, а наповнення роблять зі справжнього конопляного волокна. Ця продукція вже знайшла своїх шанувальників, тож, незважаючи на складну безпекову ситуацію в місті, майстриня вирішила розширити виробництво.

ІДЕЮ ВИНОШУВАЛА РОКАМИ

— Шити я любила з дитинства. Спочатку, як і в усіх, це був одяг для ляльок, пізніше ж я почала перешивати мамині сукні на себе, — розказує Оксана Іванівна. — Після школи закінчила Київський національний університет технологій і дизайну й почала працювати. Була технологом, а потім техніком-лаборантом на фабриці «Сіверянка», викладала спецпредмети у швейному училищі. Але весь цей час мене не покидала мрія про власну майстерню. Здійснилася вона лише у 2013 році, коли ми з чоловіком переїхали з Чернігова до Новгорода-Сіверського (до речі, родом Оксана Федусик із сусідньої Семенівки. — Авт.). Довго я не могла придумати назву для своєї майстерні, тож перший час працювала під звичайною вивіскою «Ремонт одягу». Так було до 2016-го, коли я пішла в декретну відпустку, а за нею — у другу. Відновила роботу своєї майстерні лише у вересні 2021-го. Можна сказати, починати довелося з нуля.

Хоча в декреті своїм постійним клієнтам я ремонтувала і відшивала речі, навіть приміщення весь цей час орендувала. Мені дуже хотілося не просто виконувати цю рутинну роботу, а й розвиватися. На жаль, перепоною для цього стало повномасштабне вторгнення. На його початку Оксані Федусик довелося на два місяці призупинити свою діяльність, адже Новгород-Сіверщина була окупована ворогом. Щоправда, після відходу росіян роботу вона швидко відновила, бо клієнти почали масово звертатися із замовленнями.

— Що сказати, 2022 рік був дуже складним, — зітхає Оксана Іванівна. — Я не знала, куди мені рухатися, що буде далі. При цьому замовлень було так багато, що я не встигала з усім справлятися сама. Та й необхідного обладнання не вистачало. Отоді й вирішила, що настав час податися на отримання якогось гранту. А раптом?

Тренінговий курс «Запусти власну справу», грантова програма «ЄРобота», навчання від громадської організації «Eleos-Ukraine»… Я отримала кілька грантів, змогла закупити обладнання, якого мені бракувало, найняти трьох працівниць, а головне — познайомитися з людьми, які можуть щось підказати і підтримати. Коли проходила навчання «Eleos-Ukraine», одним із завдань була презентація власного бізнес-проєкту. Тоді я вперше представила свою ідею виробництва екоподушок і побачила, що наші викладачі дуже нею зацікавились. Мені дали завдання вивчити досвід конкурентів. Я почала шукати, проте, як виявилося, схожих виробництв в Україні дуже мало, та й самі подушки там зроблені не за таким принципом, як планувала я. Бо ж особисто для мене ця ідея новою не була, її я виношувала роками…

ДАВНЯ ТРАДИЦІЯ + СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ

— Після того як у нас з’явилися діти (у подружжя Федусиків два сини — 10-річний Сашко і 7-річний Женя. — Авт.), я почала більше задумуватись над здоров’ям — над тим, що ми їмо, на чому спимо, що на себе надягаємо. Коли працюю з речами, часто бачу, як синтетика електризується. Ще зі школи ми всі знаємо, що таким чином створюються статичні розряди, які можуть викликати дискомфорт, дратівливість, головний біль і навіть порушення сну та стрес. Уві сні ми щодня проводимо 7–8 годин, а то й більше. При цьому чимало подушок виготовляють із синтетики, та навіть домашні пір’яні теж можуть стати причиною алергічних реакцій, головного болю і стресу. Наші ж діти зараз отримують цього стільки, що не передати, і часто переносять дуже важко. Ось мені й хотілося знайти для своєї родини (і в першу чергу для своїх дітей!) щось екологічне.

Тому, коли я випадково натрапила на конопляний наповнювач, одразу ж вирішила поекспериментувати і зробити подушки з ним для себе. А що? У наших предків ця рослина була однією з основних технічних культур, яка забезпечувала людей сировиною для повсякденного життя і промисловості протягом тисячоліть. Ще бабуся розповідала мені, як вони робили домоткане конопляне полотно, як шили з нього натільний та верхній одяг, рушники, скатертини і простирадла. Факт залишається фактом: використовували більше натурального і менше хворіли. Тож я просто вирішила повернути ту давню традицію, поєднавши її із сучасними технологіями. «Експеримент на родині» вдався, подушки з конопляним наповнювачем сподобалися всім. Воно й не дивно.

— Конопляне волокно добре дихає, а тому під час сну створює комфортний мікроклімат, регулює температуру тіла (взимку на такій подушці тепло, а влітку — прохолодно), має природні антибактеріальні властивості, не накопичує зайвої вологи і пилу, в ньому не заводяться кліщі та бактерії, ну й, врешті-решт, воно чудово тримає форму, а тому під час відпочинку голова і шия завжди будуть у стабільному положенні, — перелічує плюси конопляного наповнювача Оксана Іванівна.

Крім того, технічні коноплі вирощуються у нас в Україні. Ця рослина вважається однією з найбільш стійких культур у світі. Росте вона швидко і при цьому виділяє специфічні речовини, які природним чином пригнічують ріст інших видів рослин і відлякують шкідників, а тому жодних інсектицидів чи пестицидів при її вирощуванні не потрібно.

Зараз цей наповнювач ми купуємо в наших сусідів — сумчан. Безпекова ситуація в Сумах не найкраща, але люди працюють, і ми раді, що, закуповуючи їхню продукцію, можемо таким чином їх підтримати. У наш складний час це також дуже важливо.

Із наповнювачем розібралися. Щодо конструкції самого чохла, то до його пошиття Оксана Федусик також підійшла по-своєму.

— Його я зробила на застібці-блискавці, щоб люди могли самі регулювати об’єм подушки — збільшити чи зменшити кількість наповнювача, а також за потреби дістати його і просушити. Кожна річ потребує догляду, так і тут — достатньо раз на 4–5 місяців витягнути наповнювач і на 15–20 хвилин залишити провітрюватись. Так подушка буде довговічнішою, а це не лише вигідно для людей, а й корисно для навколишнього середовища. Якщо ж із часом знадобиться додати наповнювача, то ми окремо продаємо мішечки з ним, щоб люди не купували нову подушку через зменшення об’єму. Плюс кожну таку подушку ми ще й пакуємо в бавовняний мішечок для зручності при перевезенні.

НАЗВА БРЕНДА НАСНИЛАСЯ

І хоч виробництво новгород-сіверських екоподушок працює менш ніж два місяці, вони вже роз’їхалися Київщиною, Вінниччиною, Львівщиною і, звісно ж, Чернігівщиною.

— Спрацювало сарафанне радіо, — усміхається Оксана Іванівна. — Замовляти екоподушки в мене почали ще до того, як ми офіційно відкрили їх виробництво. І відгуки від тих, хто вже спробував на них поспати, дуже хороші. Деякі клієнти зізнавались: думали, що конопляний наповнювач — це просто маркетинговий хід, але потім дійсно відчули покращення сну.

Незважаючи на безпекові ризики, перевозити своє виробництво в більш безпечне місце Оксана Федусик поки що не планує.

— На вулиці, де наша майстерня, дуже багато зруйнованих будівель. Без сліз важко пройти повз. Але заходиш у майстерню, вмикаєш фонову музику, спілкуєшся з клієнтами і перемикаєшся на роботу. З дівчатами ми домовились: якщо вранці повітряна тривога і вони бояться йти на роботу, то можуть залишитися вдома. Але ж навіть за таких умов наше місто живе, усе в ньому працює. Та навіть моя рідна Семенівка живе, хоч там іще важче.

Якщо чесно, я просто надихаюся її мешканцями! Якщо вони не здаються, то що казати нам? Втішаємо себе, що більшість прильотів все-таки була не під час робочого дня, хоча… буває всяке. Іноді «шахеди» прилітають навіть до сигналу повітряної тривоги, і ми розуміємо, що не встигаємо добігти до укриття. Отак постійно і працюємо в напрузі. Психологічно важкувато, але підтримуємо одне одного, жартуємо. Треба жити…

Сподіваюсь, що ситуація не погіршиться й ми залишимось тут і надалі. Звісно, раптом що, то доведеться рятувати бізнес, але я розумію, що в мене тут є дівчата, які працюють, є клієнти, яких не меншає. Наша робота потрібна людям тут!

До того ж ідей в Оксани Федусик ще багато. Передусім вона планує розширити асортимент своєї продукції. Ідеться і про інші конструкції подушок — валики для шиї, подушки для вагітних і для йоги та медитації, і про зовсім нову лінію з виготовлення постільної білизни з конопляного полотна. Отож, якщо побачите бренд «OФLine», знайте: це наше, екологічне і якісне! Якщо ж хочете придбати екоподушки, телефонуйте Оксані Іванівні — (066) 887-86-72.

— До речі, чому «OФLine»? — запитую наостанок.

— Мені не хотілося називати свою майстерню якось банально, типу «Голочка» чи «Ниточка». Думала, що треба пов’язати її з іменем, бо навіть ремонтуючи речі, я планувала, що колись виготовлятиму щось оригінальне, що має містити бренд. Ця назва мені просто наснилася. Так, уві сні я побачила, як разом із дівчатами шию в майстерні з вивіскою «OФLine». Прокинулась і подумала: а чому б і ні? Перші дві літери «ОФ» — українські, мої ініціали. Ну й англійське слово «Line» — виробнича лінія. Дизайн цього логотипа розробив мій чоловік. Свого часу він працював на поліграфічному підприємстві, і тож йому дуже подобається створювати таке. Тут я, можна сказати, зекономила, — Оксана Іванівна сміється.

— Якщо ви придивитесь, то на логотипі під самою назвою бренда є лінія, в якій закладено вишивку. Це традиційна українська вишивка-берегиня, яку наші предки вважали оберегом від злих сил, думок і вчинків. А українські традиції треба берегти! Зараз наші захисники боронять українські кордони, ми ж маємо підтримувати економіку і відстоювати свою ідентичність. Тому й логотип я зробила таким, щоб, де б не опинилися мої вироби, одразу було видно, що вони українські! Я часто бачу, як наші люди полюють за різними закордонними брендами. Я ж мрію, щоб наші українські бренди мали не менше поціновувачів і всередині країни, і за кордоном. І впевнена: попри війну справжні мрії обов’язково здійсняться!

Джерело: газета "Гарт", Катерина Дроздова

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.