Туберкульоз у часи війни: як працює система захисту та чому важлива пильність кожного

Тамара Твардовська

Сьогодні світ змінюється, а разом із ним змінюються й виклики для нашого здоров’я. Війна, стрес, перебування у сирих підвалах та постійні міграції населення спровокували зростання захворюваності на туберкульоз. На території Ічнянської громади кількість виявлених випадків збільшилася – це реальність, яку не варто ігнорувати. Але й панікувати теж не варто.

Як сьогодні лікують туберкульоз та чому швидка госпіталізація більше не є обов’язковою, як уберегтися від цієї підступної інфекції та в яких випадках треба негайно звернутися до лікаря? Про нові правила та методи боротьби з туберкульозом розповіла медичний директор КНП «Ічнянський ЦПМСД» Ічнянської міської ради Тамара Твардовська.

​Трохи про туберкульоз та шляхи його передачі

Туберкульоз – це інфекційне захворювання, спричинене бактерією Mycobacterium tuberculosis, яка найчастіше вражає легені, але може вражати й інші органи та системи організму. Захворювання передається повітряним шляхом – під час кашлю, чхання, розмови з людиною, яка виділяє мікобактерії туберкульозу. Після потрапляння в організм людини ця інфекція може тривалий час залишатися в неактивному стані. У цей період симптоми відсутні, і людина не становить загрози для оточення. За статистикою лише у 5-­15% інфікованих людей розвивається активна форма туберкульозу.

​Чому хворих стає більше?

Зростання цифр – це не лише наслідок війни, а й результат того, що хворобу стали краще виявляти. Міграція також сприяє поширенню інфекції. Холод, вологість та скупченість людей у сховищах під час тривог – ідеальне середовище для палички Коха. Звичайно, що є недовиявлені випадки: фактично хворих може бути більше, ніж каже статистика, тому завдання лікарів сьогодні – «знайти та вилікувати». Наразі серед пацієнтів Ічнянського ЦПМСД дітей хворих на туберкульоз немає – хворіють лише дорослі. Проте пильність щодо здоров’я малечі залишається пріоритетом лікарів.

Хто у групі ризику?

Багато хто вважає, що туберкульоз – це хвороба минулого або лише певних верств населення. Насправді існують 23 групи ризику, затверджені Наказом №102 МОЗ України. До них входять особи з ослабленим імунітетом (ВІЛ-­інфіковані, хворі на діабет, рак, люди віком 60+, тобто ті пацієнти, чий імунітет може не впоратися з інфекцією), особи, що мають тісний контакт із хворими туберкульозом, курці, а також вразливі верстви населення (безпритульні, ув’язнені, люди за межею бідності). Також підвищений ризик мають медики, військові та працівники шкідливих виробництв.

Сімейні лікарі мають чіткі інструкції, згідно з якими ділять декларації на групи ризику, і повинні активно запрошувати пацієнтів з цих груп на обстеження. Згідно з протоколами, люди з цих груп мають проходити флюорографічне обстеження обов’язково раз на рік. Важливо: Якщо у вашому оточенні виявили випадок туберкульозу, сімейний лікар разом із фахівцями ЦКПХ організовує обстеження всіх контактних осіб. Для них також передбачено безкоштовне профілактичне лікування. Багато хто звик, що раз на рік потрібно робити флюрографію. Проте сучасні протоколи відмовилися від тотального обстеження всього населення. Тепер основна увага зосереджена саме на цих 23 групах ризику.

Діагностика на варті: апарат «GeneXpert»

Одним із найсучасніших методів виявлення хвороби є аналіз мокротиння молекулярно­-генетичний методом на апараті GeneXpert. Це справжній «високоточний детектор». Апарат не просто шукає бактерію, він виявляє її ДНК. Навіть якщо частинок мікроба зовсім мало, прилад їх розпізнає. Це дозволяє встановити діагноз за лічені години, а не тижні, як було раніше. А також визначити чутливість бактерії до ліків. Якщо у пацієнта є мокротиння, сімейний лікар одразу направляє його на аналіз. На всю область таких апаратів лише вісім, і один із них працює у Ічнянській міській лікарні. Якщо у пацієнта є відповідні симптоми (наприклад, тривалий кашель з виділенням мокротиння), лікар обов’язково направляє на це обстеження.

​Туберкульоз по­новому: чому більше не роблять Манту всім підряд?

Світ медицини стрімко змінюється, і підходи до лікування туберкульозу – не виняток. Якщо раніше слово «туберкульоз» асоціювалося з обов’язковою ізоляцією у тубдиспансері на пів року та щорічними пробами Манту в школах, то сьогодні система працює зовсім інакше: гнучкіше, точніше та ближче до пацієнта.

Ті часи, коли в шкільний клас заходила медсес­тра та робила Манту всім дітям без винятку, минули. Сьогодні Манту не є обов’язковим для всіх. Його роблять вибірково, лише за конкретними медичними показаннями. Система стала «гнучкою»: лікар оцінює стан здоров’я дитини, її оточення та реальну потребу в такому тесті.

Лікування амбулаторно – це реально

«Сучасна медицина відійшла від обов’язкової госпіталізації. Сьогодні пацієнт, хворий на туберкульоз, здебільшого лікується амбулаторно, тобто вдома, під наглядом свого сімейного лікаря. Стаціонарне лікування передбачене лише для надскладних випадків», – пояснює Тамара Твардовська.

Чому пацієнтів більше не «ізолюють» у лікарнях?

Однією з найцікавіших цифр року є показник у 60%. Саме стільки пацієнтів сьогодні отримують медичну допомогу виключно амбулаторно.

«Сьогодні госпіталізація – це крайня міра. До стаціонару потрапляють лише пацієнти у важкому стані (наприклад, із кровохарканням або серйозними ускладненнями)», – підкреслює пані Тамара.

Більшість пацієнтів лікуються амбулаторно. Навіть ті, хто виділяє бактерію, можуть перебувати вдома під наглядом сімейного лікаря, приймаючи сучасні антибіотики. Це стало можливим завдяки «амбулаторній моделі контрольованого лікування». Схема працює як злагоджений механізм.

​Як це працює?

Схему лікування та конкретні препарати (як першого, так і другого ряду) призначає виключно фахівець Відокремленого структурного підрозділу «Центр фтизіатрії» КНП «Чернігівська обласна лі­карня» ЧОР – лікар фтизіатр.

Сімейний лікар не призначає ліки самостійно, але він контролює стан хворого: стежить за регулярним прийомом препаратів та контролює можливі побічні реакції.

Всі ліки для пацієнтів є абсолютно безкоштовними. Їх замовляють індивідуально під кожного хворого, доставляють із Чернігова та видають частинами (наприклад, на місяць), щоб забезпечити постійний контроль за процесом.

Тобто фтизіатр розробляє індивідуальну стратегію та призначає препарати, а сімейний лікар здійснює щоденний контроль та підтримку пацієнта поруч із його домом.

«Сімейний лікар контролює прийом ліків, здачу аналізів та може самостійно призначити профілактичне лікування тим, хто контактував із хворим (зазвичай це стандартний курс на 3 місяці)», – розповідає пані Твардовська.

Такий підхід не лише психологічно комфортніший для людини, а й дозволяє системі охорони здоров’я фокусувати стаціонарну допомогу лише на найважчих випадках.

Коли варто занепокоїтися?

Попри нові технології, головним залишається самоконтроль. Туберкульоз підступний, тому не варто ігнорувати симптоми:

• кашель, що не проходить понад 2­-3 тижні;

• слабкість та пітливість (особливо вночі);

• тривале незначне підвищення температури (37,1–37,5°C) без видимих причин.

Важливо розуміти: сучасна черга в поліклініці – це місце, де можуть бути різні люди. Хтось просто кашляє, а хтось, можливо, вже проходить лікування. Але завдяки новим препаратам та контролю сімейних лікарів туберкульоз перестав бути «вироком» і став хворобою, яку можна перемогти, не випадаючи з нормального життя.

Сьогодні діагноз «туберкульоз» звучить не як вирок, а як план дій. Проте успіх лікування залежить від двох речей: культури поведінки пацієнта та швидкості реакції лікаря.

Скринінг за хвилину: як виявляють хворобу на прийомі

«Багато хто дивується, коли сімейний лікар просить заповнити анкету. Це не бюрократія, а скринінгове анкетування. У цій анкеті зібрані ключові питання, які допомагають виявити приховані ризики. Якщо хоча б на одне питання ви даєте позитивну відповідь – лікар зобов’язаний призначити поглиблене обстеження. Замість звичайної флюорографії у таких випадках частіше призначають рентген легень. Він дає більш детальну «картинку», яку лікар може роздивитися ретельніше. Всі ці етапи – від анкети до рентгену та аналізу мокротиння – можна пройти на місці, у Ічні», – зазначила пані Твардовська.

​Етикет кашлю: маска – це прояв поваги

Ми часто бачимо оголошення «Масковий режим» на дверях кабінетів, але не завжди їх дотримуємося. Лікарі наголошують: кашляєш – одягни маску. Це основа інфекційного контролю. Поруч із вами в черзі може стояти людина з ларингітом, а може – з активною формою туберкульозу, про яку вона ще не знає. Маска, миття рук та використання антисептиків – прості правила, які зупиняють епідемію.

Туберкульоз не обирає за гаманцем

Існує застарілий стереотип, що на туберкульоз хворіють лише люди з алкогольною залежністю або ті, хто повернувся з місць позбавлення волі. Насправді сьогодні в зоні ризику – кожен. Війна та постійна напруга виснажують імунітет. Перебування в укриттях, підвалах та переміщення великих груп людей створюють ідеальні умови для бактерій. Люди, що повертаються з фронту, довгий час перебували у надскладних умовах – холод, вологість, життя в бліндажах. Це величезне навантаження на легені. Сьогодні туберкульоз став «соціально рівним» – захворіти може і успішний бізнесмен, і вчитель, і воїн, якщо організм дав збій через стрес.

​Чи можна вилікуватися повністю?

Так! Навіть у найскладніших випадках, як-­от коінфекція (коли туберкульоз поєднується з ВІЛ/СНІД), пацієнти успішно виліковуються.

Головний секрет успіху – дисципліна. Курс лікування підбирається лікарем-­фтизіатром індивідуально для кожного пацієнта. Якщо пацієнт чітко виконує призначення, вчасно приймає ліки (які він отримує безкоштовно під контролем сімейного лікаря) – бактерія гине, а людина повертається до повноцінного життя.

Сучасне лікування дуже швидко робить пацієнта безпечним для оточуючих. Якщо людина приймає препарати, вона перестає виділяти бактерію, а отже – може бути частиною суспільства.

Ваше здоров’я – у ваших руках. Не ігноруйте тривалий кашель, не бійтеся анкетування у лікаря та пам’ятайте: вчасна діагностика – це майже 100% успіху.

​Спадщина минулого: чому виник лікарсько-­стійкий туберкульоз

Ми часто згадуємо 90-­ті роки як період економічної кризи, але для лікарів це був час розгулу недолікованого туберкульозу. Багато пацієнтів тоді кидали лікування на півдорозі, що призвело до появи стійких форм бактерій, так званого лікарсько-­стійкого туберкульозу.

Сьогодні ці «запущені» випадки все ще зустрічаються. Проте сучасна медицина навчилася з ними працювати: навіть застарілі форми хвороби зараз успішно виявляються та піддаються терапії завдяки новим протоколам і препаратам.

​Туберкульоз – це не тільки легені

Мало хто знає, що мікобактерія (паличка Коха) може вражати майже будь-­який орган людського тіла: кістки та суглоби, нирки, лімфовузли, кишечник, очі тощо. Такі випадки фіксувалися й в нашій громаді.

Декілька років тому був випадок, коли саме через запалення лімфовузлів у хворого запідозрили та підтвердили туберкульоз.

Це складні випадки, які потребують складної діагностики, бо туберкульоз може маскуватися під інші хронічні захворювання.

Як це працює? Якщо у лікаря з’являється підозра на позалегеневу форму, пацієнта після первинного обстеження направляють до Чернігова, у Відокремлений структурний підрозділ «Центр фтизіатрії» КНП «Чернігівська обласна лікарня» ЧОР для підтвердження діагнозу та призначення вузькоспеціалізованого лікування.

​Де лікують пацієнтів сьогодні?

Після руйнувань, яких зазнала медична інфраструктура Чернігова на початку повномасштабного вторгнення, система надання допомоги змінилася. Старий протитуберкульозний диспансер, який пам’ятає багато хто, більше не працює – його будівлі були занадто пошкоджені.

Зараз допомога фтизіатричним пацієнтам надається в новоствореному Відокремленому структурному підрозділі «Центр фтизіатрії» КНП «Чернігівська обласна лікарня» ЧОР, який розташований за адресою: вул. Івана Мазепи 3, де також працює ВІЛ­центр.

Незважаючи на втрату лікарняних корпусів, обласна фтизіатрична служба повністю відновила роботу. Пацієнтів консультують, призначають схеми лікування, а далі вони повертаються додому – під нагляд своїх сімейних лікарів.

Статистика в цифрах: чи є привід для тривоги?

Якщо подивитися на загальну картину по області, ситуація виглядає стабільною, хоча й має тенденцію до невеликого зростання:

2025 рік – 412 випадків (вперше виявлені + рецидиви);

2024 рік – 407 випадків.

Проте, якщо заглибитися в деталі, ми бачимо зрос­тання саме нових випадків захворювання – 346 осіб у 2025-­му проти 330 у попередньому році. Особливу увагу привертає туберкульоз легень, захворюваність на який зросла на 6%.

Більше, ніж легені: позалегеневі форми

Туберкульоз підступний тим, що може атакувати будь­-яку систему організму. Хоча легені залишаються «мішенню №1» (307 випадків), позалегеневі форми також дають про себе знати. У 2025 році зафіксовано 40 таких випадків.

Топ-3 найпоширеніших позалегеневих форм:

• кістково­суглобова система – 14 випадків (лідер серед позалегеневих уражень);

• туберкульозний плеврит – 8 випадків;

• ураження лімфовузлів та інших органів.

В Ічнянській громаді (ПМСД) за останні два роки не було зафіксовано жодного випадку позалегеневого туберкульозу, хоча загальна кількість хворих у громаді дещо зросла: з 3 осіб у 2024 році до 7 у 2025-­му.

​Хто хворіє? Професійний розріз

Статистика принесла дві новини: одну обнадійливу, іншу – тривожну.

У 2025 році жоден працівник закладів охорони здоров’я області не захворів на туберкульоз. Це свідчить про високий рівень інфекційного контро­лю в лікарнях.

15% від усіх зареєстрованих випадків становлять військовослужбовці. Це серйозний виклик, зумовлений надважкими умовами служби, стресом та виснаженням організму.

​Профілактика

Профілактика туберкульозу – це комплекс заходів, спрямованих на запобігання зараженню та розвитку хвороби. Основними методами є вакцинація, регулярні обстеження та здоровий спосіб життя.

Висновок для громади

Туберкульоз став хитрішим, але ми стали сильнішими. Головне – не чекати, поки «саме мине».

Тримається невелика температура, слабкість, кашель? З’явилася незрозуміла припухлість лімфовузла? Турбує біль у хребті, який не знімається звичайними мазями?

Зверніться до сімейного лікаря. Навіть якщо це типовий кашель, скринінг допоможе виключити ризики. Сучасна медицина громади інтегрована з обласними фахівцями, тому шлях до одужання став швидшим, ніж будь-­коли.

Пам’ятайте: туберкульоз сьогодні – це не вирок, а хвороба, яка успішно лікується за умови вчасного виявлення та відповідального ставлення до порад лікарів. Бережіть себе та вчасно звертайтеся до свого сімейного лікаря!

​Джерело: "Трудова слава", Олена Березкіна

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.