Жителі будинку на вулиці Любецькій скинулися грошима, аби вода доходила до десятого поверху

Едуард Барашков, директор приватного ЖЕКу на Масанах, показує інвертор для насосної станції в житловому будинку

Жителі будинку з двома адресами, 106 та 106-а, на вулиці Любецькій у Чернігові скинулися і за власні гроші купили зарядні станції для насосів.

Це нова 10-поверхівка на Масанах. ЖК «Європейський двір». Будинки в цьому житловому комплексі коричнево-помаранчево-жовті. Один з них називають «панорама». Почали будувати першим, другий під’їзд додали пізніше, тому будинок має дві окремі поштові адреси.

Загалом новобудов у ЖК шість. Обслуговує приватний ЖЕК — ТОВ «ЖКХ-сервіс».

— Проблема у всіх одна, — ділиться 59-річний Едуард Барашков, директор ТОВ «ЖКХ-сервіс» — Водонасосні станції не працюють без подачі електроенергії.

Для більшості будинків у місті вода йде через котельню. Там стоять помпи і відбувається підкачка. Або працює насосний пункт.

У нас кожен будинок має власну насосну станцію. Якщо нема електрики, вода не доходить до верхніх поверхів. Щонайбільше до третього.

Мешканці 10-поверхівки переважно молоді та прогресивні. Поставили зарядні станції у своїх квартирах. Є світло. Тепло. Працюють двоконтурні газові котли. А води нема.

Звернулися до мене. Першими, майже одночасно, 106 і 106-а.

Ми зробили розрахунки, що потрібно для заживлення насосів. Зробили висновки, що купимо інвертор та акумулятор. Інвертор перетворює постійний струм від акумулятора в перемінний, що треба для мережі. Може й навпаки.

Постало питання: будемо проводити збори мешканців про збір коштів чи ні? Я підготував протокол. Але не зібрав більшість голосів. Перші та другі поверхи — у них і так є вода. І воно їм не треба.

Будинки заселені не повністю. Десь наполовину. Є ще навіть непродані квартири. Є власники, які за кордоном, тут жити не збираються. З 70 квартир до 45 мешканців, активно зацікавлених, щоб у них була вода.

Врешті прийшли до рішення: хто скільки може, стільки й здає. Хто тисячу здав, а хто і 10. За своїми фінансовими можливостями. Більше здавали ті, хто небідний і кому набридло жити без води. Також жителі верхніх поверхів.

Кошти зібрали за тиждень. Ще за 10 днів усе обладнання придбали.

Взяли інвертор потужністю 8 кіловатів. Обійшовся в 60 тисяч гривень. І два акумулятори по 5 кіловатів, 40 тисяч кожен (разом 10 кіловатів, 80 тисяч). Щоб вистачало на п’ять-сім годин роботи.

Отже, інвертор плюс акумуляторна батарея — 140 тисяч гривень. Плюс робота, комплектуючі — затягло ще 30. Усього вийшло 170 тисяч гривень. Встановлював фахівець. Обладнання дороге, треба, щоб було правильно інтегроване у внутрішньодомову систему.

До цього інвертора і батареї на 10 кіловатів ми підключаємо насос. Також підключаємо вхідну групу: освітлення під’їзду, роботу домофона і систему відеонагляду.

У 106-а ще й освітлення підвалу під’єднали. Вони інвертор поставили не такий потужний. Не 8, а 6 кіловатів. Зате акумулятори взяли на 15 кіловатів. Вистачає на 10 годин роботи. І в них вийшло 140 тисяч за все.

Усе обладнання китайське.



Водонасосна станція в підвалі будинку

— А якби весь будинок скинувся?

— Було б по дві з половиною тисячі з квартири. Якби було протокольно прийняте рішення 75 відсотками голосів. Якщо люди не платять після офіційного рішення, можна вимагати ці гроші в судовому порядку.

— Або перекрити воду?

— Обладнання зараз дозволяє перекрити воду до квартири. На кожному поверсі є індивідуальні крани подачі води до квартири. І лічильники. Але ніхто перекривати воду не буде. Щоразу при виключенні світла бігати на поверхи, щоб перекривати воду у квартири тих, хто не здавав гроші, а коли дали світло, бігти відкривати? Це важко і того не варте.

Вода тепер доходить до 10-го поверху.

— Є незадоволені? Вимагають заплатити тих, хто не платив?

— Усі задоволені, усі щасливі. Уже понад місяць вода є.

З жителів нижніх поверхів вимагати нема сенсу. Але є такі, що вносять по тисячі-дві, щоб підтримати будинок. Одиниці.

— Хто недавно приїхав, гроші віддають?

— Оскільки нема примусової системи стягувати з людей, то це буде добровільно.

Люди намучилися без води. Ще й зима сувора. А світла все менше і менше. Частіше вимикають. Тому прийнятому рішенню і його виконанню мешканці дуже раді, — повторює Едуард Барашков.

— Що робили, доки не було світла, з туалетом?

— Набирали запаси води. Відра, ванну. У нас є вуличні туалети, дерев’яні. Деякі залишилися з часу бойових дій. І від будівельників.

— І що, мешканці верхніх поверхів хоч раз користувалися таким замість хатнього?

— Не знаю, — сміється Едуард Фрідріхович. — У нас проблема — досі триває ремонт в будинку. І дехто кидає в унітаз будівельне сміття. Плюс вологі серветки. Нещодавно водоканал чистив центральну систему. Коли нерозчинні вологі серветки змішуються з будівельним сміттям, доводиться розбирати труби.

— Чи сподіваються люди на компенсацію за здані гроші?

— Не сподіваються. Люди прийняли рішення і втілили його.

— Керуючі компанії можуть взяти державну або міську допомогу на обладнання для будинків?

— Ось воно, — повертає до мене екран монітора Барашков. — Нова програма «СвітлоДІМ». Можна подавати заявку на резервне живлення. Щоб у разі відключень були світло, тепло, вода і зв’язок для окремих будинків, залежно від розміру. Ще поки приймають на Київ і область. Бо там ситуація складніша. Але я готую документи і для наших будинків. Заявку можуть подавати ОСББ, ЖЕКи. Звичайно, перелік документів доволі великий. Але воно того варте. Запустити хоча б один будинок. Решта буде простіше.

Якщо ця програма спрацює — чудово. 200-300 тисяч гривень — якраз та сума, що потрібна.

Якщо дадуть гроші, можна поставити сонячні панелі. Під’єднати до цього ж інвертора. І можна буде економити електроенергію.

Інверторна станція в підвалі будинку. Заходимо у двері з написом «Водомірний вузол». Тут дві помпи під ковпаком з пінопласту. Пінопласт стишує шум від їхньої роботи. Помпи з автоматичними електронними регуляторами.

Інвертор з акумуляторною батареєю поставили в електрощитовій. Це дві коробки. Одна на стіні, друга на підлозі.

— Світло гасне і все це автоматично переходить на живлення від акумулятора. Мешканцям навіть непомітно, — пояснює Барашков.

— Хто обслуговує?

— Обладнання на гарантійному обслуговуванні виробника. Якщо виникнуть проблеми щодо монтажу, телефонуватимемо спеціалісту, який встановлював. Він у Чернігові, приватник.

Джерело: сайт газети "Вість", Олена Гобанова, фото авторки

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.