GOROD.cn.ua

Судово-медичний експерт з Чернігова розповів, як ідентифікують тіла захисників, що надходять на Чернігівщину

 




29 січня росіяни повернули тисячу тіл наших військових. Це називається репатріація. У цьому році — перша. Тіла передавали на кордоні в Нових Яриловичах Чернігівського району. У Чернігів, до моргу (правильна назва — державна спеціалізована установа «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи») привезли 200 тіл. Зберігаються в окремому контейнері-рефрижераторі. Його надав «Червоний Хрест». Як благодійну допомогу. Ще 800 тіл розвезли по інших областях.

«Від запаху нічого не рятує»

Третього лютого 30-річний Євгеній Мартим’янов, судово-медичний експерт, зробив експертизу перших тіл. Працює у спеціальному костюмі.



Євгеній Мартим’янов у робочому костюмі

— Це одноразовий комбінезон, що закриває руки, ноги, — дістає з шафи білий запакований костюм. Є різних розмірів, від М до XXXL. — З капюшоном. У схожих костюмах маляри працюють, — жартує експерт.

— Польський? — дивлюсь на інструкцію.

Можливо. Багато костюмів — гуманітарна допомога. А ще китайські є, — показує інший. — Костюми захищають від забруднення. Від запаху нічого не рятує. Під захисним костюмом мій, хірургічний. Залежно від випадку, використовуємо одноразові нарукавники. Окуляри. Коли працювали на виїзді влітку, на ноги вдягали високі, до колін бахили.

У залі, де проводимо розтин, теж є маска на обличчя, окуляри. На голові має бути одноразова шапочка. Гумові рукавички на руках. І завжди повинні бути запасні, — витягає з рукава ще одну пару. — Працюємо у своєму взутті. У мене крокси, — описує мінімальний набір одягу, що вдягають експерти під час досліджень тіл загиблих бійців.

Чия голова, визначила ДНК-експертиза

У вересні минулого року до Чернігова вперше за час війни привезли тисячу репатріантів.

З них мені перепало 220 тіл, — згадує Євгеній Андрійович. — Бувають такі, що збереглися в нормальному стані. Наприклад, загинули взимку. Їх тримали в рефрижераторах. А за документами вони безвісти зникли рік і більше тому. Улітку з тисячі сотня тіл була таких. А решта — гнилісні фрагменти, кістки.

Тіло або фрагменти тіла до нас привозять у чорному або білому поліетиленовому мішку. Кожен мішок розкриваємо, вивчаємо. Описуємо стан, беремо зразки для ДНК-експертизи. Намагаємося визначити причину смерті.

— А якщо в мішку частини тіла?


У нас на збереженні було два мішки. В одному — тіло без голови, в іншому — з відірваною головою. Та сторона, — має на увазі росіян, — поклала голову не в той мішок. У цю суботу до нас надійшли результати ДНК. І ми склали все правильно. Тіла можуть бути частинами. Коли та сторона збирає, можуть плутати. Були випадки, коли нам здалося, що й спеціально так робили. Підмічали ще при перших репатріаціях.

Стоматологи знають усе

Цього разу експертизи будуть складнішими, — продовжує судово-медичний експерт. — Довшими за часом. Не хочемо ховати невідомих людей. Намагаємося науковими методами підвищити процент ідентифікації.

Не всі ДНК родичів є в базі. Хтось за кордоном — немає змоги здати. Бувають випадки, коли нема кому здати ДНК, — нема родичів або загинули. Можуть бути на окупованій території. Тому будемо впроваджувати рентгенографію зубного ряду.

Улітку був на курсах. Навчали, що це за рентгенографія і як нею користуватися. Зараз поясню. У багатьох стоматологів є прилад, що називається візіограф. Це цифровий рентген-датчик, що миттєво передає знімок зуба на монітор. Прилад невеликий за розміром. Не дуже потужний. Не підпадає під обов’язкову сертифікацію. Можна користуватися в будь-якому приміщенні. Не переживати за високий рівень випромінювання.

Прикладаємо його до зубів. «Захватує» два-три зуби за раз. Стоматологи використовують його для живих, ми — для мертвих. Можна порівняти знімки.

— Зараз багато приватних клінік. Повинна бути одна-єдина державна база зубів?

Так. Програма шукатиме найменші відповідності. А перевірятиме людина. У Міністерства охорони здоров’я є задуми в цьому напрямку.

Повністю завантажена 20-тонна машина

Уявляєте, як виглядають 200 тіл? Повністю завантажена 20-тонна машина, — описує масштаби Юрій Полосюк, керівник Чернігівського обласного бюро судово-медичної експертизи. Навантаження велике.

Будемо відпрацьовувати всі механізми ідентифікації: дактилоскопію, можливі татуювання. Звичайно, хочеться зробити все швидко, щоб якомога більше тіл рідні могли поховати. Від нашого бюро буде працювати група: два експерти, санітар, лаборант. Від поліції теж буде група — чоловік п’ять. Слідчі, криміналісти.

— Минулого року на репатріації в Чернігові працювали чотири експерти. І ще залучали з області.

— Зараз три.

Джерело: сайт газети "Вість", Юлія Семенець, фото авторки та з сайту Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Чернігівщина, репатріація, війна, загиблі військові, судово-медична експертиза, днк-ідентифікація, експерти