В Левоньках без їжі і води залишаються 10 корів, дві телиці і бик. Микола Романов вийшов з СІЗО

Микола Романов

57-річний Микола Романов, директор обласного центру соціальної адаптації та керівник громадської організації «Чернігівський центр соціальної адаптації бездомних та безпритульних», вийшов з СІЗО. Під заставу у 266 240 гривень. Таке рішення прийняв 4 лютого Новозаводський суд Чернігова.

Романова звинувачують у службовій недбалості за ст. 270 ч. 2 Кримінального кодексу «Порушення встановленим законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки, що спричинило загибель людей» та ст. 367 ч. 3 «Службова недбалість, що спричинила загибель людей».

1 лютого вночі згоріла будівля центру для бездомних у Левоньках Михайло-Коцюбинської громади. Раніше там була психоневрологічна лікарня. З шести підопічних центру троє вижили, вибрались з пожежі. Доля трьох невідома. Під час пошуків на згарищі знайшли рештки тіла. Тому в Романова неприємності.

— Зараз Микола Миколайович на лікарняному, — сказав 16 лютого 36-річний Андрій Кошарний, заступник Романова.

— Що з ним, у лікарні?

— Ні, лікується вдома. Скаче тиск. Підозра на «ковід».

— Захворів у СІЗО?

— Хвороба проявила себе після того, як вийшов з СІЗО. Скоріш за все, поки організм був у стресі, тримався. А коли вийшов, організм здався. Сказав: «Треба відпочити».

Слідчі дії тривають.



Андрій Кошарний

Микола Романов має російське громадянство. В Україні живе понад 20 років. Є посвідка на постійне проживання. Центр для безпритульних у Чернігові працює з 2009 року. Колишню лікарню в Левоньках обласна рада передала в користування у 2019 році. Будівлі, 13 голів великої рогатої худоби. У Левоньках підопічні центру працювали на волонтерських засадах.

У сараях і досі живуть 10 корів, дві телиці та бик. Хто годує?

— Востаннє я там була в четвер, 12 лютого, — каже Тетяна Найдьон, староста Жукоток, куди входять Левоньки. — Більше не хочу. Туди приїжджали їхні підопічні. Раз на дві доби. Була розмова з заступником. Сказав, що все робить, усе під контролем. Це насмішка над нами. Як довго корови протримаються, якщо їх треба годувати і поїти хоча б два рази на день? І доїти?

Весь інший час я з дільничним і місцеві жителі їздили, яким шкода цю худобу. Кожного дня давали їжу і воду. Дві жінки і чоловік. Сіно тягали на санчатах з іншої вулиці. Воду з колодязя. Худоба сильно пити хоче. По два відра води їм мало, не напиваються. Бо з їжі тільки сіно. Минув майже місяць, нікому це нецікаво. А це жива тварина. Страждає від поганого догляду.

Микола Романов виявився громадянином РФ

«Поліцейські затримали директора центру соціальної адаптації, уродженця та громадянина РФ. Слідчі поліції розслідують кримінальні провадження за ч. 2 ст. 270 Кримінального кодексу України «Порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки, що спричинило загибель людей» та за ч. 3 ст. 367 Кримінального кодексу України «Службова недбалість, що спричинила загибель людини».

Приміщення, де сталася пожежа, раніше належало левоньківській психіатричній лікарні.

— У 2019 році територія лікарні перейшла за договором-позичкою громадській організації «Чернігівський центр соціальної адаптації бездомних та безпритульних», — пояснює 36-річний Андрій Кошарний, заступник Романова. У центру є приміщення в Чернігові, на Святомиколаївській. — Наш центр, як і громадська організація, працює з 2009 року. Керував Микола Миколайович.

— Що було в Левоньках, хто там жив?

— Близько 10 чоловік. Допомагали по господарству. Доглядали за коровами. Вони там були ще при лікарні. Нам їх передали разом з приміщеннями. Заготовляли сіно, доїли. Молоко використовували здебільшого для своїх потреб.

— Від чого загорілося? Кажуть, електрика там була відрізана.

— Чекаємо на висновки експертизи. Була груба.

Три хлопці встигли вийти. Вони не в нас. Скоріш за все, забрали поліцейські. Наша організація не закритого або режимного типу. Кожен може як прийти, так і піти. Ви самі розумієте, які це люди.

— Злі язики кажуть, зникли громадяни Росії.

— Усі в певний час залишилися без житла. Їм нікуди було йти. Жінка-переселенка. Житло втратила на Донеччині. До нас потрапила в 2024 чи 2025 році. Чоловіка родичі позбавили житла. Третій зниклий — громадянин України. Був депортований з Білорусі за порушення правопорядку. Депортували його під час повномасштабного вторгнення. Прикордонники порекомендували звернутися до нас. Чиї рештки знайшли в пожежі — невідомо.

— Перед новим роком у Левоньках, у центрі, помер Сергій Зеленський, який кілька днів жив на зупинці «Геологорозвідка» в центрі Чернігова.

— Помер за станом здоров’я. Є висновки судово-медичного експерта. Неодноразово ми клали його в лікарню. З лікарями конфліктував. Але на зупинках спільну мову з усіма знаходив. Багато чернігівців дзвонили, коли був на очах. Коли ми його забрали, ніхто не поцікавився, яка його доля зараз. Жодного дзвінка не було.

— Коли затримали Миколу Миколайовича? Де він зараз?

— Затримали наступного дня після пожежі, третього лютого. Працює адвокат, який допомагав організації вести справи. Знає нашу діяльність.

— Скільки бездомних живе в центрі?

— У Чернігові дев’ятеро. Ті, що в Левоньках, були там на волонтерських засадах.

Медійники накинулися, що в керівника нашого закладу російське громадянство. Він більше 20 років проживає в Україні. У нього є посвідка на постійне проживання. Усе законно. Тільки не має права голосувати, бути депутатом.

Під час повномасштабного вторгнення допомагав чернігівцям, військовим ремонтував автівки. Змінити російське громадянство зараз складно. Звертався до міграційної служби.

«Худобу шкода, ходимо годувати»

На фермі колишньої лікарні й досі стоїть худоба.

— 13 голів, — каже Тетяна Найдьон, староста Жуківського старостинського округу, до якого входять Левоньки. — Бик, дві тьолки і 10 корів. Говорила телефоном з заступником центру. Просив знайти людину, яка б місяць за ними придивилися. Можливо, знайдеться фермер, який би взяв до себе.

Переживаємо за худобу. Зима, ще й такий мороз. Корови — це державне майно, за яке хтось повинен відповідати.

Третього січня ми пішли на ферму. Ніна Володимирівна, голова громади, подзвонила дільничному, щоб при ньому відкрили сараї, а ми зайшли погодувати.

По 25 кілограмів сіна поклали кожному. Худоба хороша. Чиста, доглянута. У сараї не холодно.

Усі хотіли пити. Води треба було наносити. Колодязь — на сусідній вулиці. Привезли два бідони. Більше в колодязі не було. Дали кожній худобині по два відра. Можливо, цього і мало.

Сьогодні, — говоримо 4 лютого, — знову треба вирішувати, хто і як буде їх годувати та напувати.

Коли прийшла на роботу, у 2020 році, вони вже були в селі. Ми до них ніякого відношення не мали. Чим могли — допомагали. Кілька разів керівник нам дзвонив. Наш депутат своїм трактором возив худобі воду. Коли була спека.

— Ситуація патова, — додав Андрій Кошарний про те, що буде з коровами. — Зараз вирішуємо. Потрібно годувати, доїти. Людей для цього нема.

Тим часом, почали ширитися плітки про те, ніби Ніна Ворох, голова Михайло-Коцюбинської громади, надала дозволи, аби Миколи Романов привіз туди громадян, які пов’язані з РФ.

— Єдине, що нас у цій історії пов’язує, — територія нашої громади. Усе інше — пакість проти мене, — обурюється Ніна Володимирівна. — Скоріш за все, це пов’язано з ремонтом нашого приміщення. Я відмовилася підписувати документи про виконані роботи. Неякісно зробили.

Джерело: сайт газети "Вість", Юлія Семенець, фото авторки та з інтернету

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.