Ларису Козел нагородили почесним хрестом за те, що завозила тони хліба людям під час російської облоги

На фото зліва Лариса Козел, справа - Світлана Більська

Рідко яка відзнака викликає такий резонанс, як та, яку напе­редодні Дня підприємця (відзна­чається в першу неділю вересня) отримала очільниця Городнянського споживчого товариства «Наш пекар» Лариса Козел. Ця нагорода — Хрест грома­дянських заслуг «Героям без зброї». Вітаючи Ларису Володимирівну, багато хто висловлю­вав вдячність усім працівникам товариства. Бо саме вони не да­ли землякам залишитися без хлі­ба на початку повномасштабного вторгнення, коли продуктів у міс­то не завозили. Тоді на місцево­му хлібозаводі щодня по 16 го­дин працювали бригади по 5 лю­дей. Випікали по 4-5 тонн хліба (у мирний час — близько 700 кг). Але його не вистачало незважа­ючи на те, що продаж в одні руки був обмежений. Деякі власники магазинів навіть запроваджува­ли талони. Попри небезпеку, ко­мендантську годину, люди йшли до торговельних точок іще вночі. Чи надовго така ситуація, було не відомо. Тому всі сушили сухарі.

Це залишиться у пам’яті на­завжди. І не тільки в місцевих.

— Так склалося, що мені на початку вторгнення випало бу­ти в окупованій Городні. Згадую, як о п’ятій ранку йшла займати чергу по хліб. Це — єдиний про­дукт, який ми з тіткою тоді могли купити. Продовольчих запасів у нас не було, адже ми не місцеві — приїхали в місто 25 лютого. Хліб був нашою надією. Завдяки йому і допомозі добрих, щирих містян ми змогли пережити важкий час, — прокоментувала повідомлен­ня про нагородження Лариси Ко­зел Світлана Свиридюк із Чер­кащини.



Перші тонни борошна для ви­пікання хліба доправили — че­рез ворожі блокпости — із вихвостівського СТОВ «Віра» (там є млин). Зерно, що надавало Городнянське хлібоприймаль­не підприємство, мололи меха­нізмами, на яких раніше готували корми для тваринництва. Дріжджі спочатку привезли зі Сновська, потім замість них використовува­ли заморожену закваску.

Нагороду Ларисі Козел вручила секретар Городнянської міськради Світлана Більська.

Попри всі труднощі, неабияке фізичне наван­таження, небезпеку, через два тижні після початку окупації хлібозавод запустив ще й кондитерський цех і почав виготовляти печиво та пряники. Кількість була невелика. — Для потреб сімей із дітьми та інших вразливих верств населення.
— Ця відзнака — заслуга колективу та всіх, хто підтримував і допомагав підприємству, — сказала Лариса Козел на церемонії вручення нагороди.
І з цим не посперечаєшся.

Джерело: газета "Гарт", Марія Ісаченко
Фото із сайта міськради

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.