У чернігівському обласному художньому музеї понад 10 років живе кішка Буся

Знайомтесь, цю поціновувачку мистецтва звати Буся. Вона вже понад 10 років живе в Чернігівському обласному художньому музеї та вважає себе повноцінною його господаркою.

«Кішка Буся з’явилася трішки більше як 10 років тому. У покійного Бориса Дєдова на території «Пласт-Арту» жила кішка, то, мабуть, це від тої кішки. Вона була теж була така гарна, пухнаста, як ця. Це кошенятко спочатку жило в нього, а потім перемістилося сюди. Всі почали підгодовувати, так Буся залишилась у нас тут.», — розповіла Ніна Водницька, заступник директора з адміністративно-господарської роботи Чернігівського художнього музею ім. Г. Ґалаґана.

Ранок Бусі розпочинається з того, що вона обходить своє господарство, перевіряючи стан залів, і шукає тих, хто вже підготував їй сніданок.

«Дуже любить заходи, які відбуваються в нашому музеї. Часто приходить на відкриття виставок. Дуже комунікабельна, приходить на всі заходи, де є діти. Та іноді стає частиною весільних фотосесій, до нас часто у 18-ту залу приходять молодята пофотографуватися, то вона теж любить завітати та перевірити, чи все гаразд у її володіннях.»,- каже Ніна Водницька.

Загалом влітку Буся любить проводити час у саду музею, тому повноцінної екскурсії від Бусі нам не вдалося отримати, бо за характером вона не звикла піддаватися на людські примхи.

«Коли взимку холодно, то вона зазвичай на другому поверсі, в приміщенні музейному, знаходиться, має там своє улюблене місце, любить поспати на підвіконні. Вдень, коли їй треба погуляти, зробити свої справи, то вона переважно проводить свій час тут у дворі.»,- Ніна Водницька, заступник директора з адміністративно-господарської роботи Чернігівського художнього музею ім. Г. Ґалаґана

Буся як музейна кішка має свої посадові обов’язки, основним серед яких є те, що вона у своїй роботі нічим не керується та нікому нічим не зобов’язана, а основні кваліфікаційні вимоги до Бусі – це хитрі очі, гострі нігті, гарні вуса за бажанням.

«Коли я повернулася з відпустки, вона дуже зраділа, що я прийшла та взяла її на руки, вона навіть почала мурчати, мурчала дуже довго і не виривалася. Дуже часто, якщо хтось інший бере на руки, то вона не дуже це любить. Тому що вона така кішка з характером, любить самостійно проводити час і ходити десь музейними залами.»,- каже жінка.



Джерело: сайт "Челайн"

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.