GOROD.cn.ua

3 роки ув’язнення отримав житель Городні за те, що хотів навести удари росіян на військових у Малинівці

 



Днями Чугуївський міський суд Харківської області виніс ви­рок уродженцю Чернігівщини — 47-річному Максимові Мілевському. Його визнали винним у несанкціонованому поширен­ні інформації про ЗСУ (ч. 2 ст. 114-2 ККУ) і присудили три ро­ки позбавлення волі. Це навіть менше, ніж мінімальний тер­мін, передбачений законом.

Мілевський родом із Городні. Та на момент затримання (у червні цього ро­ку) разом із дружиною і неповнолітнім сином мешкав у Чугуєві Харківської області. Офіційно ніде не працював, отримував виплати з інвалідності (у нього з дитинства третя група). Рані­ше ні в чому поганому помічений не був, до кримінальної відповідальності не притягався.

За даними слідства, упродовж листопада 2023-го Мілевський зби­рав і передавав інформацію про дис­локацію бійців ЗСУ і військової тех­ніки. Зокрема він рознюхав, що на­ші військові розмістилися на тери­торії одного з навчальних закладів у Малинівці за 2 кілометри від Чугує­ва і через месенджер (за допомогою голосових повідомлень) розповів про це знайомому. А вже той передав да­ні «куди треба». Саме завдяки остан­ньому співробітники СБУ і вийшли на Максима. Розказують, що під час оку­пації Харківщини цей самий знайомий Мілевського обіймав певну посаду в правоохоронних органах, створених рашистами на захоплених територі­ях. Тож після деокупації регіону укра­їнські спецслужби почали «відпрацьо­вувати» колаборанта і дізналися, що в месенджері кілька мешканців Хар­ківщини передають йому інформацію про позиції ЗСУ. Серед них, як ви вже здогадалися, був і Максим.

Коли до Мілевського нагрянули правоохоронці, він зразу ж в усьому зізнався. І ще під час судового про­цесу уклав із прокурором угоду про визнання винуватості. Згідно з нею сторони узгодили покарання у вигля­ді 3 років позбавлення волі, хоча стаття, яку інкримінували Максимо­ві, передбачає від 5 до 8 років тюр­ми. Останнє ж слово залишалося за судом. Він мав або затвердити угоду сторін, або призначити вирок відпо­відно до зазначеної статті.

Суддя пі­шов назустріч Мілевському й у своєму вердикті зазначив: «Враховую­чи особу обвинуваченого, який рані­ше не був судимий, відсутність тяж­ких наслідків від його дій і беручи до уваги суспільний інтерес у забезпе­ченні швидкого досудового розслі­дування, а також наявність кількох пом'якшувальних обставин (щирого каяття та активного сприяння роз­криттю злочину), сторони вважають за можливе застосувати норму ст. 69 ККУ про призначення покарання ниж­че від найнижчої встановленої межі. Суд, опитавши учасників процесу, пе­реконався, що укладена ними уго­да є добровільною. Крім того, узго­джені вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості правопорушення. За таких обставин угоду належить затвердити, а Макси­ма Мілевського визнати винуватим і призначити йому покарання у ви­гляді позбавлення волі строком на 3 роки».

Також суддя зобов’язав засудже­ного сплатити 7,5 тисячі гривень за проведення експертизи звукозапи­су і до набрання вироком законної си­ли залишив його під вартою — у Хар­ківському СІЗО.

Джерело: газета “Гарт”, Юрій Нікітін

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Мілевський, суддя, Малинівка