Рік почався важко, але вихід завжди є

Початок року не видався простим і легким, а взагалі 2010-й рік обіцяє бути насиченим у всіх відношеннях. Після тривалих святкових вихідних звалилося одразу багато нагальних питань, що потребують вирішення, чимало різних зустрічей і повідомлень, застуда у сина, снігопади у регіоні, ожеледиця на дорогах, а ще вибори наступної неділі…

Мені доводиться чути від багатьох знайомих скептичні зауваження щодо виборів - варто чи не варто брати в них участь. Я переконана - варто! І на вибори Президента України я обов'язково піду! Це мій вияв приналежності до Української держави, моя громадянська і життєва позиція. Згадаймо: людина створена за образом Божим, але наділена самостійністю приймати рішення, робити вибір у різних ситуаціях, зважуючи на терезах власного сумління добро і зло, позитивні й негативні наслідки від майбутніх вчинків. Вибір і вихід є у будь-яких життєвих ситуаціях та обставинах, навіть коли охоплюють відчай і зневіра! Не можна втрачати надію і не вірити у власне майбутнє! Як на мене, це такий собі деструктивний підхід до життя. Нам властиво рухатися вперед, не втрачаючи здорового глузду та вміння аналізувати події, що відбуваються. Іноді вибір буває доленосним для людини, а часом він визначає долю всієї раїни. І надзвичайно важливо бути відомим свого вибору, відповідати за нього, мати сміливість визнавати свої помилки і робити кроки задля їх виправлення.

Влада, з точки зору громадян, завжди з вадами, але й кожен з нас наділений своїми недосконалостями. Давайте виправляти їх разом, поступово покращуючи своє життя і життя країни в цілому.
Ми - мешканці заходу і сходу, півдня країни і півночі - різні у силу історичних обставин, етнокультурних, регіональних особливостей, але нас єднає приналежність до єдиної нації і єдиної Держави. Ми - українці! Здавна відомі кити, на яких тримається буття нашого народу - Віра, Надія, Любов. Віра - у Бога, свої сили і свою державу, Надія - на краще і на добро, Любов - до своєї землі, до своїх рідних та близьких, до своїх земляків. Втрачаючи одну зі складових, ми втрачаємо стабільність і рівновагу в житті.

Тож не можна і не потрібно цього допустити! Незалежно від того, хто очолить державу, ми маємо поважати Президента, бо то рішення переважної більшості українців. Довіра до влади є однією з передумов подальшого політичного, економічного поступу держави, її соціокультурного розвитку. Завершуючи писати колонку, я побачила у вікні сонячні промені - сонце пробилося із-під снігових хмар, зробивши звичайний зимовий день трохи святковим. Я вірю, що так само засяє над нашою країною сонце кращої долі, що кожен з нас зможе пишатися своєю Батьківщиною і тим, що він українець! Давайте задля цього натхненно працювати і не боятися робити вибір.

Оксана Тунік-Фриз

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.