Сусіди з багатоповерхівки розповіли подробиці, які передували вибуху у банку «Південний»

6 травня близько 4-ї ранку в Чернігові у відділенні бан­ку “Південний” на вулиці Іва­на Мазепи пролунали вибу­хи. Одну частину будівлі бу­ло вщент зруйновано, а дру­га, попри численні тріщини в стіні, дивом встояла. Будів­лю охопив сильний вогонь на площі 140 квадратних метрів. Також пошкоджень зазнали три легкових автомобілі, що були припарковані поблизу банку (один Із них привалило зруйнованим перекриттям). На щастя, обійшлося без постраждалих і загиблих.



Поліція та рятувальники офіційних причин вибухів поки що не називають. Та меш­канці десятиповерхівки, другий під'їзд якої суміжний із відділенням банку, говорять, що це була спроба пограбування. Зловмисни­ки зробили підкоп (!) у банк із підвалу їхнього будинку. Імовірно, вони й влаштували вибухи, намагаючись зламати банківські сховища. Як версія — «переборщили» з вибухівкою. При цьому мешканці багатоповерхівки наголо­шують, що впродовж місяця не раз били на сполох, бо помітили, що невідомо звідки взя­лися дві купи свіжовиритого піску: одна — за кілька метрів від будинку (попід парканом су­сіднього дитсадка), а друга — у підвалі. Втім правоохоронці у відповідь лишень запевня­ли, що все «під контролем»...

На місці події ми побували вдень 6 трав­ня До того часу рятувальники вже загасили пожежу. їм знадобилася година, щоб при­боркати вогонь і перейти до розбору зруй­нованих конструкцій. Територію довкола по­шкодженого банку правоохоронці обнесли стрічкою. У підвал десятиповерхівки нікого не пускали — там якраз проводилися слідчі дії.
— На момент вибуху людей в приміщенні банку не було, — невдовзі повідомили пред­ставники «Південного».

— Під час огляду місця події поліцейські встановили, що вміст сховищ банку не по­страждав Водночас вбачаються ознаки безуспішної спроби викрасти майно клієн­тів банку. Поліція розслідує кримінальне про­вадження за двома статтями Кримінально­го кодексу України: ч. 2 ст. 194 (умисне по­шкодження майна шляхом вибуху) та ч. З ст. 15, ч. 5 ст. 185 (замах на крадіжку) У рам­ках розслідування призначено низку експер­тиз. Особи причетних до злочину встановлюються, — сказала начальниця сектора кому­нікації ГУНП в Чернігівській області Наталія Слабеняк.

Що саме вибухнуло, ні поліцейські, ні ря­тувальники не кажуть. Останні лише гово­рять, що точно не газ. Бо він навіть не був підведений до будівлі банку. Мешканці ж десятиповерхівки підозрюють, що рвонув ви­буховий пристрій, який із собою принесли зловмисники, потрапивши в банк через під­коп. Ми розпитали місцевих, що їм відомо про НП.

— Попри ранню годину, у момент вибуху я не спала і дивилася телевізор. — розказує 72-річна Валентина Жигун. - Близько 4-ї ранку почувся звук вибуху, але мені він здав­ся якимось глухим. Можливо, через ввімкне­ний телевізор або через те, що вікна моєї квартири виходять не до банку, а на проти­лежний бік.

Приглушений звук чув і 48-річний Ан­дрій Гергерт, який теж мешкає в першому під’їзді:

— Я спершу подумав, що неподалік став­ся приліт. Вибіг на балкон і побачив, що банк горить. Другого вибуху я не чув. Щоправда, було щось схоже на хрускіт. Певно, то трі­щала будівля банку й обвалювалося пере­криття. Пізніше, коли вже приїхали поліцей­ські, стало відомо про підкоп. І про те, що пісок, який лежить під парканом дитсадка, імовірно, наносили звідти. Я взагалі через той пісок мало не “попав”. Бо перед Вели­коднем набрав собі кілька мішків. Завідувач­ка дитсадка побачила це й подумала, що то я наносив того піску. Почала сваритися. Та я пояснив, що навпаки — хочу взяти собі тро­хи піску. Зрештою мирно розійшлися.

А коли в банку вибухнуло, правоохоронці прийшли до мене: «Лопата є?» Кажу: «Є». А вони: «За будинком землю копав? То поїхали з нами у відділок». Години три я там пробув. Мене і слідчі допитували, і на «детекторі брехні» пе­ревіряли. Ось так.

— У мене вікна виходять до банку, і я чув обидва вибухи, — приєднується до розмови мешканець другого під’їзду на ім’я Василь. — Перший вибух був гучний, а другий — за кілька секунд — тихіший, Пригадую, як ро­ків 10-15 тому за схожих обставин пограбу­вали відділення «Ощадбанку», що за 200 ме­трів звідси. Воно так само прилягає до ба­гатоповерхівки. Там кругом «терлися» не­відомі в помаранчевих жилетках. А потім з'ясувалося, що там зробили підкоп і потра­пили всередину банку. Видно, і тут так само. Спершу копали вручну. А потім пробивали стіну перфоратором. Бо в ніч на 6 травня по всьому стояку було чути характерний звук.



Це підтверджує сусідка Василя — 41-річна Оксана Колос:

— Близько 23.30 я прокинулася від то­го, що працює перфоратор. Подумала, мо­же, хтось ремонт затіяв. Хотіла викликати поліцію, але було не до того. Кілька днів то­му не стало мого чоловіка, і я ще не відійшла від трагедії. Понадіялася, що правоохорон­ців викличе хтось інший. Шум від перфора­тора тривав десь пів години. Потім стихло, я заснула. А прокинулася о 3.55 від вибухів (балкон квартири Оксани якраз над банком, і від вибуху в ньому вилетіло вікно. — Гахнуло двічі. Я аж підскочила. І моя 6-річна дочка (вона спала зі мною) теж. Хоч у вікно ми й не виглядали, але побачили заграву. І відчули різкий запах диму. Я кинулася зачи­няти вікна у квартирі (вони вціліли. — Авт.) і побачила на вулиці якогось чоловіка з ліх­тариком у руці. Потім зі своєї кімнати вибіг мій син (йому 16), він теж прокинувся від ви­бухів. Я подзвонила сусіду Григорію Цуцолу.

Він погодився вийти зі мною у двір. Людей там не було. Кругом гула сигналізація авто­мобілів, усе було в диму, а з відділення бан­ку валив вогонь. Потім з будинку повибігали інші мешканці, сказали, що вже викликали «швидку», поліцію, рятувальників.

— Люди вибігали із сумками й рюкзака­ми, — уточнює Григорій Миколайович (йому 70). — Бо думали, що то приліт. Коли приїха­ли поліцейські, я відімкнув їм двері в підвал із парадного боку (в мене є ключ). Замок був на місці. Зловмисники, вочевидь, ходили в підвал через задній вхід. Там двері злама­ні. Тудою ж, напевно й виносили викопаний пісок. Ночами, бо вдень їх ніхто не бачив.

Про підозрілі купи піску поліції повідо­мляли ще з місяць тому. Наприклад, мешкан­ка десятиповерхівки 41-річна Тетяна Тимо­шик двічі особисто цікавилась у дільничного, чи з'ясував він, звідки взявся той пісок.

— 17 і 25 квітня я писала дільничному у вайбері. Він запевняв мене, що все під контролем. Буцімто ЖЕК і дитсадок знають про той пісок. І навіть знайшли, звід­ки його наносили. Насправді ж у ЖЕКу ні­чого про пісок не знали. А в дитсадку хоча й були в курсі (бо купа лежала попіл їхнім пар­каном і почала його продавлювати), але теж не знали, звідки він там узявся. Власне во­ни першими й викликали правоохоронців — щоб ті розібралися, хто той пісок туди нано­сив. Поліцейські тоді приїжджали, розпиту­вали місцевих. Люди казали їм, що в підвалі теж є купа піску. Та зрештою ніхто нічого так і не з'ясував.



Фрагмент переписки Тетяни Тимошик з дільничним

Правоохоронці розслідують обставини НП. Чекаємо, якою буде офіційна версія по­дії.

Джерело: газета “Гарт”, Олексій Прищепа

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.