Пирнув односельця-військового ножем і буде сидіти

Мова про 52-річного Олександра Ткачука із се­ла Савин Козелецької громади. Місцеві прозва­ли його Одесою, бо він звідти родом. У листопаді мину­лого року Ткачук напідпитку підрізав свого односельця-військового — 26-річного Михайла Чижа, якого зустрів дорогою додому. Він, на щастя, вижив і вже повернув­ся на службу. Олександра ж днями судив Козелецький райсуд — дав йому 5,5 року тюрми.



— Ткачук переїхав у село років 10 тому. Продав кварти­ру в Одесі і купив собі тут хату, — розказує староста села Са­вин Лідія Волосок. — Поки в нього водилися гроші (від проданого житла), навколо крутилася компанія так званих «дру­зів», усяких неблагополучних. А коли гроші скінчилися, Олек­сандр і машину, і мотоцикла продав. Не можна сказати, що він усе пропив. Бо хоч і випивав, але не п’яниця. Просто ні­де не працював, а копійка потрібна була — ось і збув май­но. Останнім часом Олександр жив із підробітків: комусь дров нарубає, комусь по хазяйству допоможе. Якийсь час їз­див підробляти в Бровари. Мешкав сам. Рідних, наскільки я знаю, у нього немає. Правда, ходив до однієї жіночки. І во­на періодично до нього приходила, але разом вони не жили.


— Дебоширив раніше?

— Такого за ним не помічали. З односельцями спілкував­ся мало, жив відособлено. Навіть коли випивав, то ні до кого не ліз. А що цього разу сталося, хто його знає.

На суді Ткачук заявив, що того вечора (26 листопада) він був у своєї знайомої. Там випив 250-300 грамів оковитої і близько 23.00 поїхав велосипедом додому — ґрунтовою дорогою, через поле. У темряві почув фразу: «Одесо, ти по­пав!», тож зупинився, оглянувся. За словами Олександра, він побачив, що на нього хтось біжить. Потім відчув легкий удар по голові. Тоді він дістав із рюкзака ножа і попередив напад­ників (скільки їх було, пригадати так і не зміг), що захищати­меться. Після цього хтось буцімто посвітив йому ліхтариком в очі і різко кинувся на нього. У відповідь Ткачук ударив напад­ника ножем, а тоді розвернувся і чкурнув у ліс. Там перече­кав із півгодини і пішов додому.


Довго не міг знайти ключів ключів від хати. Поки шукав, побачив, щодо його помешкання підхо­дять якісь чоловіки. Вирішив сховатися від них у сусідній не­жилій хаті, де його й знайшли.

Проте потерпілий і свідки розповіли, що насправді ніхто на Олександра не нападав. Михайло (його ще минулого лі­та мобілізували в ЗСУ) пояснив судді, що того дня він був вихідний. Спершу провідав батька, який з інсультом лежав у Козелецькій райлікарні. Потім приїхав додому в Савин і пішов погуляти з друзями. Близько 23-ї повертався додому. Двоє товаришів — Роман і Дмитро — вирішили пройтися з ним за компанію, провести його. За словами Михайла, він ішов на 5-6 метрів попереду них і розмовляв телефоном зі своєю ді­вчиною. В якийсь момент почув, що неподалік хтось лається. За голосом упізнав Одесу. А потім розгледів того в темряві. Коли почав його обходити, то отримав удар у груди і впав.

«Я відчув щось тепле і зрозумів, що то кров», — пригадував він на суді. І наголосив, що не провокував Ткачука, нічого йому не викрикував і не світив ліхтариком в очі.


Роман із Дмитром під присягою підтвердили слова свого товариша. Розказали, що йшли за ним і десь попе­реду почувся голос Одеси. Потім Михайло крикнув, що йо­го «пирнули», і впав. Підбігши до нього, вони побачили Ткачу­ка. Один із хлопців штовхнув Олександра. Той упав на землю, але зразу ж підвівся, схопив ножа і кинувся навтьоки.


Друзі ж надали першу допомогу пораненому товаришу, викликали «швидку» і поліцію. Оскільки Миша був у свідомості, його дру­зі вирішили не чекати правоохоронців і самі направилися до Одеси додому. Побачивши їх, той забіг у покинуту хату, але чинити опору не став і викинув ножа. Хлопці скрутили його і передали поліцейським.


У лікарню Михайло потрапив із проникаючим поранен­ням грудної клітки, яке ускладнилося гемопневмотораксом (одночасним накопиченням крові і повітря в плевральній порожнині). Та. на щастя, лікарі його врятували.

Олександрові Ткачуку інкримінували ч. 1 ст. 121 ККУ (умисне тяжке тілесне ушкодження), яка передбачає 8 років позбавлення волі. У версію самозахисту суд не вірив, визнав одесита винним і присудив йому 5.5 тюрми. Відсидіти ж Ткачуку залишилося рівно п'ять, бо півроку, проведеного в СІЗО, йому зарахують, як частину відбутого строку. Це якщо не подаватиме апеляції.


Джерело: газета “Гарт” від 08.06.2023, Юрій НІКІТІН

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.