Коропська поліклініка на п’ятиденці

З 1 березня у роботі Коропської центральної лікарні відбулися зміни: поліклінічне відділення перейшло на п'ятиденку. Дехто у соціальних мережах висловився критич­но, хоча ті автори на території Коропщини навіть не проживають і послугами нашої лікарні не користуються. Але місцеві жителі до змін у роботі поліклініки поставилися з розумінням. Адже хто хоч колись ходив на прийом до лікаря у суботу, скаже, що людей вихідного дня приходить до лікарні небагато, коридори поліклініки порожні.

Та у суботу і лікарі на прийомі не всі, адже працюють за графіком. А тому більшість, кому треба до лікаря, знаходить час буд­нього дня, не відкладаючи на суботу. Хоча є різні люди. Дехто тиждень сидить вдома зі своєю болячкою, а у суботу збирається до лікаря, аби не стояти у черзі, бо людей менше.

Редакція звернулася до директора КНП «Коропська центральна лікарня» Володимира Івановича Матусяка, аби отримати відповіді на свої запитання.



- Відмовитися від роботи у суботу і перейти на п'ятиденний робочий тиждень у поліклініці - це була моя ініціатива, хоча радився і з лікарями. Який сенс працю­вати у суботу, коли хворих практично немає, медкомісії не проходять, а деякі лікарі працюють за графіком. Тим більше, це не вплине негативно на надання медичних послуг Якщо комусь знадобиться допомога, то хворий має звертатися у приймальне відділення лікарні, де ці­лодобово на місці черговий лікар. Він огляне хворого, і коли знадобиться допомога іншого спеціаліста, викличе лікаря: терапевта, невропатолога чи хірурга залежно від ситуації. Якщо треба, зробимо рентген. Тобто, суботу ми прирівняли до неділі, коли надається лише невід­кладна допомога. Звісно, якщо людина прийде у суботу із скаргою, що її вже тиждень щось тривожить і це може почекати до понеділка, то таким хворим у вихідний день лікаря здому не викликатимемо і рентген не робитимемо. Але якщо цього дня у когось щось трапиться неперед- бачуване, приміром, якась травма, то допомогу такому хворому надамо: і хірурга викличемо, і при потребі рентген зробимо. Якщо у людини висока температура, задишка - також надамо допомогу і госпіталізуємо. Людям пере­йматися не варто - медичні послуги надаватимуться. Але коли хтось має якісь хронічні захворювання чи задавнену хворобу, нехай звертається до лікарів у будні дні. Поза­минулої суботи до восьмої ранку неділі я був черговим по лікарні. Звернулася тільки одна людина. То чи ватро працювати при цьому всій поліклініці?

- Зменшення робочого часу якимось чином вплине на заробітні плати лікарів і молодшого медичного персоналу?
- Ні. Заробітна плата не зміниться. Сьогодні ми маємо платити лікарям не менше 20 тисяч гривень, а медичним сестрам -13,5 тисячі. Так і платимо. Я розумію, що це дещо неправильно, іде зрівнялівка. Але доплачувати за стаж, категорії тощо ми не можемо, оскільки бюджет лі­карні це не дозволяє. Не витягнемо такого навантаження.

- Як лікарня завершила минулий рік і що очікуєте цьогоріч у фінансовому плані?
- Минулий рік завершили без боргів. А ось у цьому році маємо отримати на три мільйони менше. Але це тільки плановий показник і він до кінця року може зміни­тися. Усе залежить від того, як ми спрацюємо. Надіюся, усе буде добре.

- А чому так вийшло, менше було хворих?
- НСЗУ для обрахування брала тільки січень, липень та серпень. А це ті місяці, коли завжди менше хворих, менше операцій. Тому так і вийшло.

- По лікарні плануються якісь скорочення?
- Ні, не скорочуватимемося. Ми вже оптимізували штати у попередні роки.

- Пригадується, на початку реформування галузі медицини і мови не було про забезпечення хворих ліками, яка ситуація зараз?
-Тоді, дійсно, мали серйозні фінансові проблеми. Нам ледве вистачало на заробітну плату, не дивлячись, що до­велося оптимізувати штати. Але зараз ситуація змінилася на краще. У нас 85 відсотків усього фінансування має йти на заробітну плату, решта - на ліки і все інше. Минулоріч зробили закупівлі ліків майже на мільйон гривень. У цьому році також придбали медикаменти. Шукаємо, де дешевше. Маємо можливість без обмежень купувати медикаменти лише ті, які є у національному переліку, тобто які мають доказову базу, що вони ефективні. Якщо хворий бажає чогось кращого, ліки якісь імпортні чи дорогі, яких немає у національному переліку, - його право, робимо рекомен­дації і направляємо в аптеку.
У лікарні в наявності є антибіотики й багато інших препаратів українських виробників для лікування хворих, забезпечуємо шприцами, системами тощо. Не потрібно людині, як раніше було, купувати бинти чи гіпс та інші розхідні матеріали. Усе це - за рахунок лікарні. Безкоштов­но і рентгенівська плівка. Минулого року дуже виручила всіляка гуманітарна допомога, якої отримували багато від різних благодійних фондів, влади, окремих людей. За рахунок неї, можна сказати, і вижили. У цьому році отримуємо тільки допомогу за розподілом від управління охорони здоров'я. Такого, як минулоріч, немає.

- А як із харчуванням? У вас вистачає на це коштів?
- Деякі продукти надають благодійники, допомагала селищна рада, РДА. Усе, що необхідно, купуємо. Звісно, немає у нас м'яса, риби. Харчування у лікарні має бути дієтичним, бо тут перебувають хворі люди. Тут і діабетики, і післяопераційні хворі... У меню - борщ, супи, каші, чай, хліб. І навіть вареники з картоплею.

- Виходить, що вас можна похвалити. І заробітна плата вчасно, і ліками забезпечуєте, і меню... з варе­никами.
- Стараємося. Але все це не тільки моя заслуга, а і всіх лікарів. Тому що наше фінансування залежить від того, як правильно закодувати пацієнта в електронній системі охорони здоров'я. Лікарі роблять усе правильно, відповідно збільшується і фінансування. І хоча цьогоріч воно менше, але думаю, що ми спрацюємо і, можливо, воно буде на рівні минулого року.

- У цьому році у вас підписано також 13 пакетів на надання медичних послуг, як і минулоріч?
- Дванадцять. Ковідного пакету цьогоріч немає, НСЗУ його анулювала. Ніяких нових пакетів не підписували, залишилися всі ті, що мали і торік.
- У минулому році лікарня підписала пакет на надання паліативної допомоги та планувала нала­годити виїзди до тяжких хворих додому.

- У нас не вийшло так, як планували. Минулого року ми надавали паліативну допомогу тільки в лікарні. Зараз ми закріпили на цей напрямок роботи медичну сестру, яка їздитиме по домівках хворих. Але у нас немає лікаря, який цим міг би займатися. Адже це не тільки онкологічні хворі, а і люди із серцевою недостатністю, цукровим діабетом тощо. По паліативу має бути окремий лікар. Нам треба ще трішки часу, аби напрацювати цей напрямок роботи.

- Пам'ятається , ви чекали на лікарів-інтернів. Видно, не поспішають вони до нас.
- Лікарів, на яких ми розраховували, немає. Приїхав тільки лікар-анестезіолог. Що ж, не всі хочуть жити у сільській місцевості, плюс - відсутність житла. Але з при­ємних моментів - у цьому році селищна рада купує житло для подружжя хірургів.

- Реформа медицини все ще триває. Спершу говорили про поділ лікарень на першого, другого та третього рівнів, потім створили опорні лікарні, але й інші мали право на існування. Сьогодні говорять про поділ лікарень на надкластерні, кластерні та загаль­ного рівня. Що це таке і що чекає нашу лікарню?
- Якщо реформа первинної медицини направлена на децентралізацію, тобто у кожній громаді мають працювати сімейні лікарі, то реформа лікарень другого рівня навпаки направлена на централізацію. Тобто, створення лікарень, які надаватимуть вузькопрофільну висококваліфіковану медичну допомогу на належному рівні. Воно ніби і пра­вильно все, але враховуючи, де ми живемо, які у нас дороги, яка відстань до лікарні, думаю, що це не на часі.
Планується поділити лікарні на надкластерні, клас­терні та загальні. До надкластерних лікарень будуть належать обласні дитяча і доросла лікарні, онко - та кардіоцентр, у яких є ресурси та технології для надання медичної допомоги у найбільш складних або рідкісних випадках захворювань.

До кластерних по нашому округу ввійде Корюківська лікарня. За певних критеріїв будуть визначені загальні лікарні. Поки що формується перелік лікарень, які ввійдуть до загальних. Отож говорити, що чекає на нашу лікарню, зарано. На сьогодні управління охорони здоров'я та влада роблять усе від них залежне, щоб до переліку загальних лікарень ввійшла якомога більша кількість медичних закладів. Надіюся, що наша лікарня залишиться у тому статусі, що і є на сьогодні.

Джерело: газета “Нові горизонти” від 16.03.2023, Людмила КОВАЛЬЧУК

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.