Як студенти побували в минулому
Вечір напередодні дня Святого Андрія Первозванного – колись він був найчарівнішим, найзагадковішим вечором для всіх молодих дівчат, котрі саме в цей час ворожили на свою долю. Молоді люди збирались на вечорниці, співали, грали в різноманітні ігри, танцювали й веселилися. Та з плином часу всі ці традиції забулися, розгубилися, а у молоді з’явились нові та більш цікаві «забавки».
Але не будемо зараз акцентувати увагу на останньому, бо ж згадувати давно забуте минуле, а ще краще – відтворити його – заняття не менш цікаве. Не вірите? Тоді вам, як кажуть, пряма дорога до Чернігівського державного інституту економіки і управління.
Студенти саме цього вузу змогли в святковий вечір 12 грудня повернутися на десятки років назад – в українську світлицю і прямісінько на справжні вечорниці! Організовували цю «подію» самотужки, разом з викладачами Людмилою Зіневич та Людмилою Смагіною.
Чого тут тільки не було! Почалися гулянки з кусання калити. Спритні юнаки, не гаючи часу, кожен увірвав свій шмат, та найбільший кусень дістався… чортеняті. Так-так, саме йому! Пригадуєте «Вечори на хуторі біля Диканьки»? Язичницькі образи, всіляка нечисть та християнські традиції нерозривно переплітаються в культурі українського народу. Та добро завжди перемагає зло!
Так було й цього разу: за розкішним столом частувались усі. Їли деруни та сало, заїдали варениками і запивали усе це найенергетичнішим українським напоєм – узваром. А далі – прикмети і ворожіння, залицяння і веселі танці. Вечір удався на славу!
Діана Сухонос
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: Діана Сухонос, вечорниці