Розпочато модернізацію у Любечі для заманювання туристів

Любеч. Вхід до ближньої печери Антонія

Років 10 тому мало хто думав, що звичайне, на перший погляд, селище Любеч цікавитиме не лише науковців, а й - посадовців. А тут раптом доля цього старовинного містечка стала цікавою державним очільникам, меценатам, які заговорили про проекти перетворення Любеча на рекреаційно-туристичний центр.
А для цього завжди існували всі підстави. У Любечі є унікальні пам’ятки старовини, його історія рясніє славетними сторінками, а саме містречко – це прекрасні ландшафти і затишна місцевість. До того ж, там є люди, які бажають працювати.

Перша ластівка на шляху до мрії

Теза про Любеч як туристично-рекреаційний центр прозвучала з вуст голови Чернігівської обласної державної адміністрації Володимира Хоменка у вітальному слові до учасників Перших Любецьких історичних читань, що відбулися 28 жовтня 2009 року. Відбулися, до речі, в самому Любечі.
Губернатор висловив сподівання, що після реставрації та відновлення історичних пам’яток буде побудовано заклади харчування та готель, а все це забезпечить приплив туристів у регіон.
На конференції «читали» дослідники з України та Росії, які долучилися до вивчення історії та археології Любеча. Науковці визнали необхідність продовжити археологічні дослідження у цьому містечку з метою відродження його колишньої слави. Отже, є надія, що, як обіцяють, вже через кілька років постане Любецький Замок (в кінці ХІ – початку ХІІ ст. – князівська резиденція Володимира Мономаха (на думку академіка Бориса Рибакова), де колись підписувалися рішення Любецького князівського з’їзду 1097 року., а князі проголосили принцип – «каждо да держит вотчину свою», тобто, землю свого батька, і розподілили Русь.

За роз’ясненням ситуації щодо можливостей розвитку туризму у Любечі, а також складових т. зв. «Любецького проекту» я звернулася до людини, яка безпосередньо опікується його впровадженням – до директора Інституту історії, етнології та правознавства Олександра Коваленка.

- Любецький проект – це система заходів, що передбачає відродження цього старовинного містечка над Дніпром, перетворення його на потужний туристично-рекреаційний центр. Любеч потребує серйозних інвестицій, робочих місць, нового життя. Йдеться про розбудову нещодавно створеного історико-археологічного музейного комплексу «Древній Любеч», якому вже передано споруду колишньої школи-інтернату. В ній має бути розміщена масштабна експозиція, що дасть чітке уявлення про історію Любеча від найдавніших часів до наших днів. У цій споруді планується створити, зокрема, конференц-зал, у якому будуть проходити наукові конференції та семінари.
Вже почалися роботи з реставрації кам’яниці Полуботка. Після їх завершення вже наступного року там має бути створений меморіальний музей чернігівського полковника і наказного гетьмана України Павла Полуботка, якому Любеч належав на початку ХVIII ст. Неподалік від кам’яниці археологи виявили ближню печеру преподобного Антонія, і вже зараз розпочинається її «консервація». А наступного року археологи разом з гірниками продовжать досліджувати цей об’єкт. Також йдеться про відновлення Фортеці на Замковій Горі, відомої за реконструкцією академіка Бориса Рибакова.
Свою роль у відродженні Любеча відіграє фестиваль слов’янської культури «Київська Русь», започаткований минулого року, який має бути щорічним, і це вже зараз вдихає нові барви у життя цього містечка.

- Звертаюся до Вас як до Голови Оргкомітету «любецьких історичних читань». Тепер вони будуть щорічними?
- Це ще одна важлива складова Любецького проекту. Любецькі читання задумані як явище постійне, щорічне, а вже наступного 2010 року за матеріалами перших історичних читань ми видамо перший випуск збірника наукових праць «Любецька старовина».

Плани щодо туристів

- Що потрібно модернізувати у Любечі, щоб туди їхали туристи?
- Дійсно, потребує модернізації інфраструктура Любеча. Ми використовуємо приклад Батурина і не обмежуємося тільки реставрацією і відновленням історичних пам’яток, а й осучаснюємо дороги, парки, водогін, освітлення тощо. Все це чекає і на Любеч.
Для того, щоб у Любечі з’явилися туристи, недостатньо відновити пам’ятки. Необхідно створити цілу мережу закладів громадського харчування, побудувати сучасний готель і розмістити кілька туристичних кемпінгів.
Йдеться не лише про Любеч, але і про його округу, її туристичне освоєння, ретельне вивчення розташованих в окрузі пам’яток. Також будуть вжиті відповідні заходи щодо поліпшення сполучення з Черніговом, адже дорога потребує ремонту.

- Чи планується відкриття у Любечі туристичного агенства? Хто буде обслуговувати туристів? Де брати екскурсоводів?
- Турфірм, як на мене, і зараз забагато у Чернігові. Якщо вони не проґавлять, то, я гадаю, можуть із того мати відповідний зиск. Тому створювати якусь додаткову спеціальну структуру, покликану обслуговувати туристів, я потреби не бачу. Йдеться про виховання екскурсоводів та наукових співробітників у самому Любечі. Один із наших випускників вже працює там на посаді наукового співробітника. У такий спосіб впродовж перших років потребу у фахівцях-екскурсоводах наш Інститут зможе задовольнити.
Цей музейний комплекс в майбутньому стане заповідником, і зможе відігравати таку системоутворюючу роль, як у Батурині заповідник «Гетьманська столиця». Це занадто важливо для Любеча, де місцеві, створені ще за радянських часів, підприємства практично не існують.

- Хто фінансує цей проект?
- Цього року інвестиції у ремонт, реставрацію, розкопки на території Любеча перевищіли 0,5 млн. грн., при цьому раніше на ці цілі коштів практично не виділялося. Половина цієї суми надійшла з обласного бюджету, решта – благодійні кошти. Але для реалізації усіх планів потрібні інвестори. І їх пошук триває досить успішно.

Любеч – місто

Наприкінці нашої розмови Олександр Коваленко висловив сподівання про те, що внаслідок успішної реалізації «Любецького проекту» буде прийнято рішення щодо надання Любечу статусу міста, що йому належить по праву. Адже, наприклад, Батурин статус міста вже отримав.
Може, нарешті досить вимирати хуторам, селам і містечкам?!  Досить виїздити до міст на ПМЖ? На Заході вже існує тенденція до укрупнення сіл і пригородів міст. Люди навпаки втікають подалі від метушні, від урбанізації, на лоно природи... І тут на згадку приходить «хуторянська філософія» Пантелеймона Куліша...

Олександр Коваленко

Реставрація кам'яниці Полуботка лише розпочинається

Ірина Чугаєва

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.