У неділю, 16 травня, в Україні згадують жертв політичних репресій. Великий терор 1937-1938 років. У цей день чернігівці традиційно приходять до пам’ятного знаку на території Халявинської сільської ради Чернігівського району, аби вшанувати пам’ять безвинно загиблих людей. Тут у братській могилі покояться тисячі репресованих.
Микола Стрижко щороку приїжджає сюди із Сумської області. Його діда розстріляли саме тут.
Микола Стрижко, онук репресованого: «Я кожного року приїжджаю сюди, тому що тут розстріляний мій дід – Стрижко Данило Іванович, який був мешканцем села Волошнівка, Роменського району, Сумської області. Йому було всього 32 роки, як його забрали, говорив мій батько, і повезли сюди в Чернігів. Був простий трудівник, чоботар, як на нього говорили. У селі гарні чоботи він шив, ремонтував людям чоботи. Але звинуватили його у антирадянщині».
З трьох синів Данила Стрижка в живих залишився тільки один. Історики ще й досі не можуть оцінити кількість жертв радянської машини смерті.
Сергій Бутко, представник українського інституту національної пам’яті: «У Чернігові після 30 липня створили трійку. Перший секретар обкома – очолював Маркітан, якого потім в кінці 37-го року теж розстріляли. Спочатку він підписував розстріл, потім його. Його замінив інший. Він теж підписував розстріли, і його потім розстріляли. Потім уже обрали Олексія Федорова, який встиг до завершення великого терору, як офіційної акції, підписати на розстріл 297 людей, а на тюрми і концтабори тільки 187».
На другому поверсі нині діючої бібліотеки Короленка у приміщенні колишнього обкому партії засідала так звана трійка. Її рішенням відправили на смерть більше 8 тисяч людей. Частина вироків надходила з Москви.
Сергій Бутко, представник українського інституту національної пам’яті: «Десь до 10 тисяч документально ми можемо підтвердити. 9189 людей було репресовано, з них більше половини знову таки було розстріляно».
На місці розстрілів посадовці та пересічні мешканці Чернігівщини поклали квіти та запалили лампадки біля монументу та символічних знаків та хрестів, які встановили рідні розстріляних. Священики Православної церкви України провели заупокійну літургію та згадали тих, хто став жертвою репресій: розкуркулених, депортованих, переселених, висланих у табори та спецпоселення, - усіх тих, у кого комуністична репресивна машина забрала майно, коханих та близьких людей, нормальне життя і віру у справедливість
Сюжет телеканалу «Новий Чернігів»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.