Щорічно статистики восени оприлюднюють дані про споживання населенням Чернігівщини основних продуктів харчування. Безумовно, це дуже цікаво, бо у людей протягом усього життя виникає враження, що життя стає все гіршим — «ось колись було все і дуже дешеве». І хоча статистикам не завжди можна вірити, аналіз даних саме по споживанню продуктів протягом останнього десятиріччя свідчить, що існує певна тенденція, і в цілому статистика її підтверджує.
Орієнтир на норми
Можна сперечатися, як харчуватися правильно, але є певні норми, затверджені постановою Кабміну ще у квітні 2000 року. Звичайно, час минув, їх треба переглядати, бо затверджувалися вони на кризовий період, а кризи в капіталістичній економіці виникають досить часто, та все ж таки більше часу люди живуть в умовах економічного зростання і мають право на інші норми.
Але це пов’язано з переглядом прожиткового мінімуму, а грошей на додаткові виплати в усіх урядах не вистачає. Як би там не було, але діють норми, розраховані на всі категорії населення — дітей, працездатних, пенсіонерів, і можна щось порівнювати. Щоб не перевантажувати читачів цифрами, наведемо дані для працездатного населення. Отже, за рік пересічний українець має з’їсти:
м’яса та м’ясопродуктів — 53 кг,
молокопродуктів — 148,5 кг,
яєць — 220 шт.,
хлібопродуктів — 123,4 кг,
картоплі — 95 кг,
овочів — 110 кг,
фруктів та ягід — 64 кг,
риби — 13 кг,
цукру — 24 кг,
олії — 7,1 кг.
Ці норми дещо відрізняються від розрахованих у колишньому СРСР у 1990 році. Тоді вважалося, що норма споживання м’яса складає
64 кг, молокопродуктів — 160 кг, яєць — 250 шт., хлібопродуктів — 123 кг, картоплі — 110 кг, овочів — 135 кг, фруктів та ягід — 52 кг, рибопродуктів —22 кг, цукру — 26 кг, олії — 5 кг. Різниця, насамперед, по м’ясним та рибним продуктам. Ще більша різниця по цих же продуктах, а також по споживанню фруктів між нашими кризовими нормами та стандартами, що існують у розвинених країнах.
Куди рухаємося
Фактичне споживання основних продуктів харчування у нашому регіоні склало у 2008 році: м’ясопродуктів —7,8 кг, молокопродуктів — 251,9 кг, яєць — 256 штук, хлібопродуктів — 120,8 кг, картоплі — 172,6 кг, овочів та баштанних — 161,9 кг, плодів та ягід — 33,4 кг, рибопродуктів — 14,4 кг, цукру — 44,8 кг, олії — 14,2 кг.
Якщо порівнювати з попередніми роками, то, безумовно, харчуватися ми стали більш збалансовано. Середній чернігівець за останні чотири роки збільшив споживання м’яса на 10 кг, а у порівнянні з 2001 роком (тоді споживання було мінімальним) — на 12,6 кг. Втім, рівня 1995 року (49,3 кг) ми ще не досягли. Не кажучи вже про 1990 рік. Тоді ми з’їдали 65,3 кг м’ясопродуктів. Молокопродуктів ми споживаємо з кожним роком менше, можливо, через падіння поголів’я корів і зростання цін, але більше норми. Хоча у 1990 році на чернігівця перепадало по 396 кг молокопродуктів, і до цього показника ми, мабуть, ніколи не повернемося. Менше їмо ми яєць, але показник цей повільно, та зростає. Скоротилося споживання картоплі і хліба, і це непогано, бо ми все ще їмо цих продуктів значно більше за норму. З овочами у нас все гаразд, тобто є певне зростання, а з фруктами та ягодами зростання помітне, але рівня 1990 року ще не досягли, не кажучи вже про норму навіть на кризовий період. З рибою теж непогано — у 2 рази більше, ніж 10 років тому, але до 1990 року поки не дотягнулись, і у півтора раза відстаємо від норм СРСР, не кажучи вже про західні країни. Щодо цукру у нас все нібито добре, але багато цукру, мабуть, не дуже корисно.
В Україні не гірші
Усе пізнається у порівнянні, і цікаво, а як харчуються в інших регіонах. Відразу зазначу, що за середньодобовою калорійністю Чернігівщина третя — 3173 ккал на особу, поступається тільки вінничанам і черкащанам. Хоча у 2000—2002 була попереду всієї України. Потім втратила позиції, але тепер повертає їх і виглядає непогано. Це при тому, що за рівнем зарплати ми традиційно в останній п’ятірці. Щодо окремих складових, то по м’ясу ми 13—ті, молокопродуктам — 6—ті, яйцям — 14—ті, хлібу — 10—ті, картоплі — 7—мі, овочам — 2—гі, рибопродуктам — 17—ті, фруктам — 18—ті, цукру — на першому місці. Серед лідерів по м’ясу — Київ і Донецьк (там і зарплати найвищі), молокопродуктам — Івано—Франківщина, хліб їдять на Вінниччині, а картоплю на Сумщині. Звісно, овочів найбільше на Херсонщині, а фрукти можуть дозволити кияни, вони ж заробляють достатньо, щоб купувати рибу. Тож є певна залежність — де більше заробляють, мають можливість споживати більш корисні продукти. Нам, на жаль, змагатися в цьому з лідерами важко.
Андрій Нестор, тижневик «Чернігівські відомості» №36 (964)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: статистика, продукти, Андрій Нестор