Є свята офіційні: державні та релігійні. Є свята приватні. До яких «приписувати» Свято вулиці Стахановців, що відбувається вже третій рік поспіль 19 серпня — вирішуйте самі. Гадаємо, ні до тих, ні до інших: свято самобутнє саме по собі. Воно поступово набуває традиційності. До речі, традиції — річ цікава і дуже потрібна в будь—якому суспільстві. А свята — і поготів! І щоб там не казали про Шерстянку, але колектив усіх її трьох вулиць досить дружній і гостинний. А те, що працьовитий — поза усякими сумнівами! Про те свідчить сама назва вулиці, лишень вслухайтесь: Стахановців! Отож, свято вулиці дуже доречно «збіглося» зі святом Преображення Господнього та ще й напередодні Свята Незалежності.
Дійство відбувалося при Палаці культури художньої творчості дітей, юнацтва та молоді. Його директор, Володимир Нагорний, щиро привітав мешканців Шерстянки зі святами та запросив отця Євгенія освятити перший врожай: яблука і груші. Так само щиро він виразив подяку людям, які не словами, а вчинками постійно допомагають розвитку культури, осередком якої на Шерстянці є Палац культури. Це — депутати міськради Дмитро Попов і Едуард Альохін. Їм обом подарували дві гарні картини, створені талановитими руками учнів образотворчої студії. Особливо актуальним був заклик Дмитра Вікторовича, який особисто опікується бібліотекою при Палаці й чимало зробив для неї, а отже і для «шерстянківців». Цитую: «Менше пива — більше книг!». Це, до речі, стосується не лише Шерстянки.
Для тих, хто ніколи не був у цьому мікрорайоні, зразу скажу: він — не лише колишнє селище з потужним робітничим потенціалом, а й напрочуд зелений район. Отож, «прошерстивши» палісадник, ім’я якому Шерстянка, були визначені переможці конкурсу «Зелений балкон» і «Зелена клумба». А тим часом щаслива дітлашня «визначала на витримку» привезені депутатами—соціалістами гойдалки, пісочниці і будиночки. Їх планували розподілити між 15 подвір’ями, що й зробили того вечора.
Окрім душевних пісень народного хору «Калина» та новоствореного хору «Діти війни», іменинникам добре розім’яли животи гуморесками. Та найбільшою приємністю виявилися дитячі таланти, що на часі мали змогу проявити себе. Як тут не захоплюватися, дивлячись на танок «Лісових красунь» та спостерігаючи сучасні ритми малечі з танцювального колективу «Каблучок», дивовижні па вихованців циркових студій! А хіба можна відвести погляд від чарівності запального східного танку? Як тут не згадати відоме телешоу і трохи підкоректувати назву «Шерстянка має талант!» І не один! Здавалось, навіть сам Ленін (точніше пам’ятник), якщо дивитися з боку парку, прислухався до всього, ледь нахиливши голову. Усе побачене в розпалі свята — найкраща реклама того, чим дійсно варто займатися підростаючому поколінню усіх районів. Певна, будь—яка вулиця нашого славного міста, при бажанні, може мати власне свято — свято вулиці. І навіть не задля якогось престижу, а для самих себе. Як тут не погодитися з нашим земляком, який сказав: «Навіть у буденних калюжах треба вміти бачити зорі».


Інга Вітковська, тижневик «Чернігівські відомості» №35 (963)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: свято, вулиця, Інга Вітковська