«Я хочу шубку, як у Снігуроньки. А рукавички мені не потрібні. Адже ручок у мене немає і вони не мерзнуть!» — говорить шестирічна Женя Нагорна, обгоріла до нввпізнанності під час пожежі.
Проїжджаючи того дня селом Грабів Ічнянського району Чернігівської області, голова Буднянськоґо спожнвтовариства Ольга Пономаренко побачила палаючу хату. На дорогу вискочили дорослі й діти. Вони розпачливо махали руками і кричали: «Рятуйте! Там Женя!»
Ольга Миколаївна, незважаючи на хворе серце, миттю кинулася до будинку, який горів, вибила вікно і залізла всередину. Женя лежала біля печі. У тіло дівчинки в'їдалися розплавлені синтетична курточка і штани. Вона не дихала.
Після того, як про дівчинку розповіли газета «Факти» і телепередача «Без табу», народний депутат Федір Шпиг на Новий рік подарував їй квартиру.
Перед пожежею сестри посварилися
— 24 березня 2004 року у мас поморла бабуся, — згадувала п розмові з кореспондентом «ФАКТІВ» мама Жені, 36-річна Галина Нагорна, - Після похорону мій чоловік Володя запив. Він пил декілька дній Разом з його колишньою дружиною, яка жила н цьому ж солі, ми пішли шукати Володю. У нашому будинку залишилися діти - моя донька Женя, якій було 4 роки і 8 місяців, її 13-річна сестра по батькові Света зі своїм маленьким братиком і що одна дівчинка. Володі ми но знайшли I вирішили повернутися додому. Раптом побачила, що назустріч мені біжить сільський голова: «Галю! Діти погоріли!».
Прибігши додому, жінка побачила замість хаіини попелище. Дочку «швидка» вже відвезла до районної лікарні. Дівчинка отримала опіки четвертого ступеня. Все обличчя, тіло й дихальні шляхи були спалені, Пильці на руках довелося ампутувати. Шанси на те, що Женя виживе, були мізерні. Через гри д ії дівчинку, стан якої був украй тяжким, перевели до обласної лікарні, а потім — до Києва.
Пожежники назвали причину спалаху. Виявилося, що Света — сестра малонької Жені тю батькові, коли прийшла до неї в гості, вирішила розпалити піч, щоб у потопленій хатині стало тепліше. Через необережно поводження з вогнем будинок зайнявся. Мати Жоні дізналася, що Света одразу ж вивела з будинку свого маленького братика і що одну гостю. Але чому вона не забрала Жоні? Злякалася чи вчасно но здогадалася, що сестрі теж потрібна допомога?
Поки Женя була в лікарні у критичному стані, Света розмов про пожежу уникала За словами Г а лини Василівни, коли П чоловік, батько обох дівчаток, спробував дізнатись, як усе було, Света засміялася і втекла. Тим часом Женя прийшла до свідомості І розповіла мамі, цю сталося
— Ми спочатку ворожили на жениха, — згадувала дівчинка. — Потім посварилися через те, що я но дозволила Споті взяти мою ляльку додому. Вона мені сказала; «Женька-пенька, ковбаса». Я її тож обізвала. Света сказала; «Я тобі теж нічого но дамі Ти моне скривдила. Ти мого гатка забрала — і я топор не буду тебе любити. Візьму I підпалю...»
Почувши слова дочки, Галина Василівна обімліла. Раніше вона но могла зрозуміти, чому інші діти залишилися живі І здорові, а її дитина так постраждала. Тепер жо відповідь була знайдена. «Света облила бензином будинок І спеціально підпалила Жоі-ііо, — зробила висновок мати. — Чорез заздрість та ревнощі, що батько покинув їхню сім'ю, завів нову І тонер живе з нами».
Сул притягнув до кримінальної відповідальності... маму обгорілої Жені
У селі бурхливо обговорювали чутки про підпал, не знаючи — вірити цьому чи ні. Якось зустрівши Галину в солі, Ольга Миколаївна, яка витягнула Женю з вогню, екпзала; «Побійся Бога! І не Суди даремно Свету. Це буй нещасний випадок». Ало маги стояла но своєму; Света умисне покинула сестру в біді, І тепер її дитина така знівечено.
Жінка написала заяву до районного суду з вимогою, щоб 13-рІчну Світлану притягни до кримінально) відповідальності. Раніше, коли чоловік був поряд, вона но зважилася б чіпати його дочку від поршого шлюбу. Ало, но витримавши нещастя, що трапилося з Женею, І напруження у стосунках між дружинами, Володимир пішов Із сім'ї. Тепер Галині втрачати було нічого.
Прото судили но Свету, u саму.,, заявницю. Прилуцький суд Чернігівської області (пізніше Гиля з дочкою переїхали до Прилук) неоновим, що Галина нехтувала своїми обов’язками, Вони залишила свою доньку і д) і ой чоловіки від першого шлюбу в ішюплоній хаті без нагляду (нагадаємо: у гой час обидві дружини - колишня й нинішня — шукали п'яного чоловіка по солу), що й призвело до біди. Суд засудив маму потерпілої дівчинки до двох років позбавлення волі і звільнив від відбування покарання з випробувальним терміном один рік.
Коли у вересні минулого року я приїхала до Прилук, у мами маленької Жоні термін вже закінчився. Дізнавшись, що я вирішила навідатися в село, куди переїхали Света і її мама Віра, Галина теж сіла зі мною в машину. Але, побачивши непроханих гостей, Віра І дочка... стали тікати. Зачинивши Світлану в домі і заборонивши з нею говорити, Віра мені сказала з обидою; «Галька стільки всього наговорила про мою дитину І про мене) Я наслухалася вже, начиталася і нічого вам не скажу!»
Звернувшись до Галі, Віра несподівано запитала; «А ти привезла обприскувач?» (мами дівчаток раніше дружили І ділилися господарськими рочами). І суперечка жінок зосередилася виключно на господарських погребах. Галя заявила, що віддасть обприскувач, коли Віра сплатить їй збитки за згорілу хатину. Віра говорила, що платити не збирається, тому що нічим. І взагалі її дочка Свєта не винна, «хатина загорілася сама, і но треба було в будинку залишати бензин». Про здоров’я Жені Віра не запитала.
Коли ми сіли в машину і поїхали назад, Галина, засмучена тим, що Віра не захотіла визнавати вини своєї дочки, сказала; «Бач, Светка її ходить, красується) А моя ось пішла в перший клас на перший дзвінок... Всі діти красиві, а Женя стоїть така обгоріла! Люди її лякаюіься. Хіба мені не прикро?»
- Галю, а чого б Ви зараз хотіли? Вибачень? Суду над Светою? Адже це діти... Гонор уже не розберешся, хто правий, хто винуватий.
Нічого мені вже но потрібної Хотілося б людського ставлення. Дитя в муках корчилося, перенесло стільки операцій! А вони жодного разу не приїхали, не запитали, як там і що...
Щоб добути і рошей на лікування онучки і на відновлення згорілої хатини, Галин бптько-пенсіонер найнявся їздити до Києва — працював підсобним робітником на будівництві. Але це була крапля в морі. Зібравши нехитрі пожитки, Галя виїхала разом з дочкою з Г рабова до батьків у Прилуки, де у двох кімнатах хатини, що похилилася, вже проживали п'ятеро людей. Там у вересні минулого року ми вперше зустрілися з Женею і її мамою.
— Після того, як у «ФАКТАХ» вийшла стаття, нас буквально завалили листами, — розказує Г алина і дістає акуратно скріплені квитанції. — Люди дзвонили, присилали перекази. Я вдячна всім, хто моні написав і прислав гроші. Печеній Р. і Костенко Валонтині з Києва, Марчуку Соргію Пилиповичу з емт Гребінки Київської області, Поліщуку О. П. з Житомира, Некрасоній Світлані з Херсона і багато кому ще. Деякі навіть но писали прізвища і зворотної адреси. А одна немолода жінка, Гриценко Рая, напевно, відірвала від своєї пенсії 10 гривень і зробила на переказі для Жоні приписку: «Вітдужуй, соноч-ко мамине. Старенька бабуся Рая». Було баї ато посилок. Навіть з Іспанії Й Португалії!
Потім мене, Женю і Ольгу Миколаївну, яка витягнула дочку з ваг ню, запросили в передачу «Без табу». Для мине це було дуже важко. Ось так, віч-на-віч, як з вами, я можу розказувати. Але в студії, коли всі дивилися на мене зі співчуттям, у моне відразу полилися сльози.
- Як поводилася Женя?
- Вона побачила людей і завмерли. Дуже розгубилася. І лише коли Ольга Герасим'юк стала кликати її: «Женю, ну чого ж їй, йди!», дочка пройшли до зпли. А наприкінці передачі встала представниця народної о депутата Федора Шпига І сказала: «Женю, на Новий рік Дід Мороз подарує тобі квартиру». Я не повірила! Думала, може, вони просто для реклами вирішили це и недодачі показати. Зняли - і забули... Але невдовзі мені подзвонили додому і сказали, щоб я відкрила рахунок у банку «Аваль».
Федір Шпиг перерахував 50 тисяч гривень. Ми змогли купити в Прилуках двокімнатну квартиру. Оформили її на Женю. Щоправда, Новий рік зустрічали ще в батьків. Адже квартира не нова, потрібно робити ремонт, купувати меблі. Поки що збираємо на це гроші... Але все одно ми дуже раді й усім вдячні! Ця квартира як сон. Весь час боюся, що прокинуся, а її немає.
«Ми оперуватимемо дівчинку стільки, скільки потрібно»
Окрім власної квартири, у Жоні що одна радість. Напередодні Нового року дівчинці зробили пластичну операцію. Адже, коли Женю після пожежі привезли до лікарні, у неї не було носа, згоріли брови й губи. Вона не могли повністю відкрити рота, нормально їсти і говорити, погано розплющувалися очі. Обстеживши дитину, лікарі — керівник відділу трансплантації кисті і складних комплексів тканин Інституту хірургії і трансплантолог» АМН України Сергій Галич, Хірурги Андрій Петах і Ярослав Огородник - вирішили перш за все зробити дівчинці носик.
І не лише тому, що ніс — це практично 80 відсотків сприйняття людини, а його відсутність — жахливий естетичний дефект, - пояснив хірург Андрій Петах. Цей ортлм дуже важливий для функціонування дихально? системи. Відкритість усіх носових пазух, які контактують з кров'ю і з головним мозком, підвищувала небезпеку інфікування дівчинки. Саме тому ми в першу чергу етили робити цю операцію. Далі займатимемося вухом, і юшками, бровами і руками.
Хірурги й поставили Жені на лоб тканинний еспандер і упродовж декількох місяців розтягували шкіру на лобі. Вирощену шкіру разом із судинним пучком перемісти ли на місце носа. Така шкіра зберігає кровопостачання виглядатиме природно. Дівчинка вже перенесла дві відновлюаальні операції, а ще лікарям необхідно нормалізувати дихання і прибрати рубці.
— На скільки років затягнуться пластичні операції? — питаю в Андрія Васильовича.
Важко сказати. На жаль, опікові травми негативно вплинули на внутрішні органи. У дівчинки дуже слабкий імунітет Нещодавно Женя перенесла ангіну, яка дала ускладнення на нирки. Довелося відкласти чергову операцію. Але ми оперуватимемо дівчинку стільки, скільки потрібно, щоб привести в порядок не лише її зовнішність, але ft функції органів.
— Є надія, що Жені відновлять руки?
— Можна спробувати сінорит и з культей хоч щось схоже на кисті. Одним з варіантів може бути пересадка кисті. Але де взяти донора? На жаль, у нашому суспільстві мало хто готовий дати дозвіл на використання після смерті своїх органів для трансплантації.
Прощаючись із Женею, яка приїхала до Києва на консультацію до лікаря, я запитала у неї, про що вона мріє,
— Іграшок у мене і так вистачає! - по-діловому відповіла Женя. - А ось нової шубки, такої блискучої, красивої, як у Снігуроньки, немає. І корони з намистинами.
Несподівано зніяковівши, що попросила дуже баї ато, дівчинка поспішно вигукнула: «А рукавички мені не потрібні! Адже ручок у мене немає і вони тепер не мерзнуть...»
У лікарняному холі, де зібралися хворі, щоб послухати, як Женя дає інтерв’ю «ФАКТАМ», стало тихо
Хоча рукавички теж потрібні! Мама говорить пальці виростуть!..
Лариса Крутна, ФАКТИ
«Гарт» №4 (2336) від 26 січня 2006
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: Женя Нагорна, пожеже, Грабів, Ічнянський район, Лариса Крутна, ФАКТИ