Убивство на Житомирській

У попередньому номері «Гарту» ми повідомляли про те, що 10 липня в одному з будинків на вул. Житомирській у м. Чернігові виявлено труп Олексія Г., 1956 р.н., з ознаками насильницької смерті. Правоохоронці встановили, що тяжких тілесних ушкоджень чоловікові завдали на грунті неприязних стосунків його колишня дружина Ніна Г., 1961 р.н., та син Володимир Г., 1983 р.н., а також їхній знайомий олодимир К., 1972 р.н., які були затримані і зізнались у скоєному. Які і обіцяли, подаємо подробиці цього злочину.



ПОВЕРНЕННЯ ДОДОМУ

У червні цього року з місць позбавлення волі до рідного Чернігова повернувся Олексій Г. В одному з будинків на вул. Гагаріна у Льоні (так Олексія називали друзі) була трикімнатна квартира, яка залишилась йому від матері. До відбування покарання Олексій мешкав у цій квартирі разом із дружиною Ніною і двома синами

— Володимиром та Олександром. За гратами ж Олексій провів вісім років, а засуджений був за нанесення тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть. Смерть його сина від першого шлюбу

— Михайла. Правда це чи ні, але ходять чутки, що Льоня взяв на себе чужий гріх, бо нібито Михайла вбив Володимир, теж син Олексія.

Коли ж після ув'язнення Олексій повернувся додому, дружина (до речі, велика прихильниця зеленого змія) не пустила свого чоловіка навіть на поріг.

У Ніни з’явився коханець — Володимир К., на 11 років молодший за неї. Не зраділи зустрічі з батьком і сини. Постоявши кілька хвилин біля дверей власно? квартири, Олексій, спираючись на милицю (у в'язниці в нього розвинулась екзема і почала гнити нога), пішов шукати собі притулку. Житлом його забезпечив давній товариш Валера Штом-пель (він інвалід — паралізована ліва нога), якому належить двокімнатна частина житлового будинку. Для самого Валери цього було забагато, і він дозволив своєму приятелеві мешкати в одній із кімнат. Із вдячності Льоня зробив для Валери інвалідну коляску — в минулому Олексій заробляв собі на життя ремонтом автомобілів. Друзям було про що поговорити — переважно Льоня скаржився на своїх рідних, дружину та синів, які жодного разу не провідали його у в’язниці. Ніну Валера знав. Вона навіть навідувалася до нього. І хоча особливої симпатії чоловік до неї не відчував, все ж не міг заборонити їй приходити у свій дім. Дізнавшись, що Олексій зупинився у Валери, Нінка-Криса (так Валера називав непрохану гостю) стала вимагати від нього вигнати Льончика. Валера не погоджувався. Напевне, Нінці набридли порожні розмови, і вона вирішила перейти до справи. Яким чином вона домовлялась з обома Во-лодимирами і що вона їм обіцяла, невідомо, але вранці 9 липня трійця уві-рвалась до хати інваліда. Валера спав, а Льоня сидів на стільці біля ліжка друга...



БЕЗПОРАДНІСТЬ

Били Олексія довго і сильно. Спочатку його ж милицею, яка швидко зламалася. Потім руками і ногами. В маленькій кімнаті інваліда робити це було незручно, і Льоню потягли в другу кімнату, яка набагато більша. Його зв'язали і, засунувши в задній прохід гумовий шланг, продовжували бити. У своїй кімнаті Валерій чув звірячі крики Володимирів і тихі благання Олексія: «Краще вбийте мене, але не мучте так». Нінка крутилася біля Валери: «Тільки спробуй зателефонувати до міліції, і з тобою таке ж буде». А щоб підстрахуватися, Криса перерізала в будинку всі дроти. Нарешті садисти втомилися: «Увечері ми прийдемо і заберемо Льончика, а в разі чого кажи, що він прийшов додому вже побитий».

Валера довго лежав наляканий і все чекав, що із сусідньої кімнати пролунає хоч якийсь звук. Надворі вже сутеніло, але ніхто не приходив по Льоню. Рука сама собою потяглася до телефону... і виявилось, що телефонні дроти були непошкоджені. Телефонувати до міліції Валера боявся — викликав швидку допомогу. Хотів увімкнути світло, але марно — вимикач не спрацював. «От чортова Криса, залишила мене без світла. Як тепер бути?» — промайнуло в голові. Світло від фар машини швидкої допомоги освітило кімнату. Хвилина, дві, три... і машина почала від’їжджати. Пальці швидко набирали «03»: «Алло, «швидка»? Чому до мене не заходять? Так, у мене темно в будинку, але ж я тут. Допоможіть, мій друг, напевне, помирає».

Через деякий час в оселі стало світло — то були правоохоронці з ліхтариками. Міліціонери сказали Валері, що тіло його друга вже давно захололо.

ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГУ

Є людина — є проблема, нема людини — нема проблеми. Скільки коштує ліквідувати людину, однозначно ніхто не відповість: прайс-листа немає. Серед бандитів ходять чутки, що таких розцінок взагалі не існує: торгуйся — і домовишся. Прибрати звичайну людину з побутових мотивів (помста, види на житлову площу тощо) — дрібничка. Тут дійсно розцінок немає: при бажанні можна сторгуватися і за пляшку горілки.

Що стало приводом для такого звірства щодо Олексія, невідомо. Люди говорять, що дружина хотіла продати квартиру (і вже навіть був покупець), а Олексій їй у цьому заважав. Може, були й інші мотиви. За що постраждав Олексій Г, зараз встановлює слідство. За повідомленням правоохоронців, і Володимир П. і Володимир К. раніше були судимі за крадіжку.

Тетяна Єсиневич, «Гарт» №29 (2313) від 20 липня 2007

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.