Будинок, де народжуються іграшки

Переступивши поріг цього підприємства, я наче опинився у казці, адже з уса(боків на мене дивилися яскраві казкові герої, з якими у дитинстві мене знайомила бабуся, а тепер, через багато років, з ними подружилися і мої діти — Яночка та Богданчик. Мені, дорослій людині, стало по-дитячому цікаво знову доторкнутися до казки, хоча б на півгодинки стати учасником дивовижного процесу — створення іграшки.



Чотириста видів м’яких іграшок виробляє ніжинське приватне підприємство „Копиця", засноване у 1998 році подружжям Анатолієм та Наталією Копицями. А народжувалося виробництво у літній кухні тещі Анатолія. За фахом він та його дружина — вчителі музики Обоє закінчили музично-педагогічний факультет Ніжинського педагогічного тоді ще інституту імені М.Гоголя. Але невеликі вчительські статки змушували шукати додаткового заробітку — так молода сім’я зайнялася м’якими іграшками.

— Толя гарно малює, — каже директор приватного підприємства Наталія Копиця. — Він зробив ескізи наших перших іграшок: слоненят, колобків, інших мультиплікаційних героїв. Сам пошив іграшки. Реалізували першу продукцію на столичних ринках.

— А чому вас привабило саме виробництво м’яких іграшок?

— Ви не перший, хто про це запитує. Я навіть однозначно відповісти не можу. По-перше, десять років тому м'які іграшки були дефіцитом, адже їх завозили з-за кордону і коштували вони дорого. А вітчизняний виробник не пропонував нічого. Тому й вирішили заповнити цей сегмент ринку своєю продукцією.

Наприкінці 90-х Анатолій і Наталка не помилилися у виборі бізнесу, що підтверджує масштаб виробництва, яке з того часу значно розширилося. Подружжя буквально підняло з руїн двоповерхове приміщення колишнього дитячого садка. На першому поверсі розмістилися адміністративні служби, а на другому — швейний,набивальний та закрійний цехи. Зараз на підприємстві — п’ятдесят робочих місць.

— Щороку збільшували штат, — говорить Наталія, — розширювали асортимент. У нас є свої технологи, які втілюють задуми Анатолія в життя, адже вісімдесят відсотків продукції, яку ми виготовляємо, придумав саме він. Для виготовлення м 'яких іграшок використовуємо штучне хутро виробництва єдиної в Україні фабрики штучного хутра, що у Жовтих Водах. Можемо на замовлення зробити музичну іграшку.

— Чи замовляли вам якусь оригінальну іграшку?

— Так, один київський замовник забажав, аби ми виготовили Буратіно. Він поставив умову: іграшка має існувати у єдиному в світі екземплярі. Коли замовлення виконали, я була у захваті, адже Буратіно висотою близько метра вражав своєю якістю. Іграшка поїхала до Голландії як подарунок. Робили ми також і двометрових мавп, ведмедів тощо.



Є у родини Копиць своя родзинка — іграшковий бобер. Його вже вісім років не знімають з виробництва, бо він дуже популярний серед малюків. До речі, українські дітлахи особливо люблять персонажів радянських мультфільмів, а зарубіжні не приживаються, бо вони популярні лише деякий час, а згодом про них забувають. Інша справа — ідеї радянських мультиплікаторів, які до цього часу мають комерційний успіх.



На думку Анатолія Копиці, популярність мультяшних героїв у їхніх добрих образах.

Зараз ринок м’яких іграшок перенасичений, адже потужні приватні виробництва цієї продукції є в Луцьку, Івано-Франківську, Дніпропетровську тощо. Але ніжинське виробництво їм аніскілечки не поступається. Продукція вдало реалізується у Києві, Донецьку, Одесі. Копиці не вивозять товару за кордон. Все — для вітчизняного споживача.

Щодо безпечності іграшок, то вони проходять сувору перевірку, аби отримати санітарний висновок. Чого не скажеш про дешеві китайські іграшки, які через свою небезпечність заборонені для продажу у країні-виробнику, а в нас...

...У цьому будинку трудяться чародійки, щоб порадувати кожну дитячу душу.

Андрій Димич, «Гарт» №22 (2306) від 1 червня 2007

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.