Основні експортні культури України та шляхи підвищення їх врожайності

Стійкий тренд останніх років зробив Україну крупним гравцем на міжнародному ринку сільськогосподарської продукції. Такі країни, як Єгипет, Іспанія, Саудівська Аравія, Китай є постійними зацікавленими покупцями товарів, що виробляють вітчизняні аграрії. Але українським виробникам, фермерам та аграрним трейдерам ще треба буде дуже багато працювати для того, щоб захистити свої позиці на зовнішніх ринках та розпочати боротьбу за нові ринки збуту, на яких вже багато років займають постійне місце традиційні гравці.

Дещо про структуру українського аграрного експорту

Традиційно, перше місце серед рослинної продукції сільського господарства, яку експортує наша країна, посідають зернові, друге місце займають жири та олії, тобто вже готові харчові жири, на третьому місці знаходяться фураж, солома і насіння, а також плоди масляних культур. Так, за перші 9 місяців минулого, 2018 року, було експортовано на зовнішні ринки на $2.9 млрд соняшникової олії, на $2.3 млрд кукурудзи, на $2 млрд пшениці, на $700 млн ріпака, на $600 млн соєвих бобів, та на $117 млн соєвої олії, на $460 ячменю, на $150 млн цукру, отриманого з українського цукрового буряку.

Основна експортна продукція нашої країни сировинна, але слід зазначити, що аграрії можуть привести свої аргументи на заклики економістів, на перший погляд цілком обґрунтовані, щодо переходу від сировинного експорту до експорту готової продукції та напівфабрикатів. Українські аграрії залежать від постачальників добрив, які не завжди надходять з країн, з якими Україна зараз має безпроблемні стосунки. Також слід зазначити, що сировинні ринки не настільки тісні, як ринки муки, макаронині виробів та іншої продукції переробки.

Звичайно ж, не вдається уникнути на перший погляд парадоксальної ситуації, коли зерно з України їде до Північної Африки, де перетворюється на муку, яку Марокко чи Туніс експортують в Італію або Францію, де з неї виробляють макарони, які потрапляють до нашої країни як дорогий експортний європейський продукт. Але логіка сучасного ведення господарства повинна відповідати вимогам економічної доцільності.

Сучасні методи ведення господарства на озброєнні у фермера

В наведеній вище структурі минулорічного експорту саме соняшникова олія за абсолютним обсягом посідає перше місце, незважаючи на те, що сукупний обсяг зернових культур буде перевищувати експорт продуктів переробки соняшнику. Олію вже не можна назвати сировиною — це продукт переробки, який користується попитом на світовому ринку.

Але навіть для не фахівців є зрозумілим той факт, що соняшник виснажує ґрунти, і з рослинами, які збирають з поля, вітчизняні чорноземи втрачають життєво важливі речовини, без яких наступні врожаї ставатимуть дедалі гіршими. Азотні добрива експортуються переважно з Росії, і не завжди за економічно обґрунтованими цінами. Інколи мінеральних добрив недостатньо — якщо ґрунти страждають від нестачі мікроелементів, такі препарати як Наномікс-соняшник (http://nanomix.biz/ua/stranitsa/produktsiya/nanomiks-podsolnechnik/) дозволяють уникнути серйозних проблем і хвороб цієї важливої для нас культури.

У боротьбі за врожай та місце на зовнішніх ринках наші фермери вдало навчилися використовувати сучасні методи інтенсивного сільського господарства, і збагнули всі переваги хелатних мікродобрив, які пропонують вітчизняні постачальники.

За оцінками фахівців, з використанням сучасних засобів підвищення врожаю, експорт сільгосптоварів у 2019 році перевищить минулорічні показники, які, за офіційними оцінками, досягли рекордних $18,8 млрд.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.