За гусочку купували курочку, або як прилуцький «Пожспецмаш» вели до банкрутства

КРУ в Чернігівській області виявило кричущі факти безгоспо дарності і зловживань на Прилуцькому заводі «Пожспецмаш». Керівників підприємства звільнено із займаних посад.



Що ж саме показала ревізія фінансово-господарської діяльності державного підприємства „Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування „Пожспецмаш” за 2005 — перше півріччя 2006 року?

Виробництво промислової продукції на ДП за рік скоротилось на 64%. За 2005 рік збитки склали 8 млн. грн. А за І півріччя 2006 — ще 3,2 млн.

Як наслідок — закривались цехи. З підприємства пішли кваліфіковані кадри (Так, з вересня 2005 року до жовтня 2006 було звільнено 582 працівників). Зростали темпи заборгованості із заробітної плати і відрахувань до бюджету та соціальних фондів. Станом на 01.08.2006 завод заборгував своїм працівникам 3 млн. 392 тис. грн.

За висновками спеціалістів контрольно-ревізійної служби в області, основними причинами збитковості підприємства стала відсутність чіткого планування, завищення собівартості продукції за рахунок віднесення невиробничих витрат на витрати з виробництва, реалізація власної продукції за цінами, нижчими від собівартості (?!).

Приміром, замість того, щоб комплектувати пожежні машини на базі шасі ЗіЛ-131 за середньою ціною 17 тис. грн., завод у 2005 році закуповує для цієї мети готові автомобілі по 75 тис. грн. кожен. У результаті продає власну продукцію нижче за ї? собівартість (13 із 17 автомашин, закуплених як шасі, реалізували саме на таких умовах)... Ну як тут не згадати героя відомої казки, який за свинку купив гуску, а за гуску — курку!

Втім на відміну від згаданого героя-простака, керівники заводу напевно знали, що роблять. У січні-вересні 2005 року вони „штовхнули” 531 тонну мазуту марки М-40 за ціною, заниженою у 8 разів, і таким чином завдали підприємству збитків на 1 мли. 115 тисяч гривень.

9 легкових машин (а саме — Газ-24, форд „Scorpij”, два автомобілі TOYOTA, три автомобілі ВАЗ, москвич-214 і УАЗ) керівникам заводу замало, і у січні 2005 року вони оформляють договір на загальну суму 307,6 тис. грн. на прямий оперативний лізинг терміном на два роки двох автомобілів SAMSUNG.

Є красиві авто — тож потрібне пальне. І часто-густо пально-мастильні матеріали за дорожніми листками на поїздки за межі області списуються безпідставно. Так, у листопаді 2005 року перший заступник генерального директора 8 разів мандрував до Києва, спаливши 445 літрів пального. Ані наказів, ані посвідчень на відрядження, які б допомогли визначити мету поїздок, ревізорам надати не змогли. Відшкодування витрат за пальне проводилось за авансовими звітами, згідно з доданими чеками.

Таким же чином компенсували витрати і на придбання пального вихідними. Приміром, за січень-липень 2006 року керівникам заводу необгрунтовано виплатили 13,8 тис. грн. Суми ж таких витрат на відрядження включали до виробничої собівартості підприємства.

Але, виявляється, це ще далеко не все. У січні 2005 року генеральний директор заводу і його перший заступник їдуть у відрядження до Франції. Неначебто автомобілем TOYOTA. Однак, яким чином авто перетнуло кордони трьох держав — Польщі, Німеччини і Франції, залишається таємницею. В усякому разі ніяких відміток у дорожньому листі зроблено не було (значить, згаданий автомобіль за кордоном не перебував!), Втім міфічні витрати на придбання пального та оплату за проїзд автобаном у сумі 5 тисяч 60 грн. подорожуючим були відшкодовані реальними грошима державного підприємства. Дива та й годі!

Зате рахунки з французьких готелів були досить конкретними. Так, у місті Ліоні українські бізнесмени упродовж 7 діб мешкали у номерах по 258 євро за добу на брата. У місті Фло-ранжі влаштувалися скромніше, сплачуючи „лише” по 158 євро за добу. Однак і ця сума перевищила передбачену додатком до постанови Кабміну України від 23.04.1999 №663 на 26 євро.

Одне слово, відрядження перших керівників заводу до Франції (до речі, мета його і нині залишається загадкою для працівників підприємства) обійшлось ДП „Пожспецмаш” у солідну суму. Лише безпідставно за авансовими звітами було виплачено 33,3 тис. грн., 14,3 тис. з яких віднесли до адміністративних витрат, а 19 — до виробничої собівартості.

У січні-липні 2006 року, не провівши індексації житлового фонду, керівництво заводу, знову ж таки без дозволу Органу управління майном МНС України і в порушення законодавства, передає його Ладанській селищній раді. В результаті балансова вартість житла була занижена майже на 12 млн. грн.

Угода, укладена керівництвом заводу з ТзОВ „Агентство безпеки „Тайфун” у листопаді 2005 року, — окрема історія. За 75 тис. грн. за місяць (віднесених до адміністративних ^витрат) агенція надає послуги з охорони, доставляючи хлопців аж зі Львова! І це за умови, що на 01.08.2006 заборгованість із заробітної плати працівникам воєнізованої охорони заводу становила 229,7 тис.грн.

Щоб з’ясувати правильність/неправильність нарахування Прилуцькою ОДПІ податкових зобов’язань, за наявності власного штату юридичної служби, керівництво ДП у 2005-2006 рр. сплачує за надання платних юридичних послуг ще 187 тис. грн.

За непосильні турботи про благо рідного заводу (за умови збитковості!) дирекція встановлює надбавки стимулюючого характеру керівним працівникам. За січень- лютий 2006 року сума таких нарахувань становила 47 тис. грн. Не забуває підвищити і свої посадові оклади — без дозволу і погодження з МНС. Таким чином, з 01.01.2005 до 01.08.2006 колишні генеральні директори незаконно отримали 16 тис. грн.

А ще ревізори натрапили на бухгалтерські документи, які засвідчили, що за умови спаду виробництва „батьки” заводу робили видатки на придбання товарно-матеріальних цінностей невиробничого характеру — сантехніки, постільної білизни, меблів, посуду тощо, а також продуктів харчування. Для організації сніданків і обідів (цікаво, для кого?) закуповувалась ікра червона, напівкопчені ковбаси, копчене м’ясо, кури, печінка тріски, кава, сир, цукерки тощо. Загалом на такі „сніданочки” було витрачено 12,3 тис. грн.

Матеріали ревізії передані до правоохоронних органів. За ними порушені кримінальні справи.

КОМЕНТАР РЕВІЗОРА Руслана КОРЯВЕЦЬ, заступник начальника відділу контролю у сфері соціального захисту населення КРУ в Чернігівській області:

— Ревізія проходила у надзвичайно важких умовах. І не лише побутових (Упродовж трьох місяців нашим фахівцям, а це жінки, довелось жити без будь-яких вигод, в неопалюваному приміщенні). Певний час нас не хотіли допускати до документів. Деякі з бухгалтерських документів (мабуть, найбільш компрометуючі) встигли знищити. Була ситуація, коли ревізори взагалі були на заводі самі. Робітники не пропускали через прохідну звільненого генерального директора, а охоронці агенції „Тайфун” — робітників...

Шкода, що кримінальна справа щодо службових осіб ДП „Пожспецмаш” за фактом заборгованості із заробітної плати на цей час закрита. У зв’язку з тим, що ці особи звільнені з посад і „тим самим були позбавлені можливості виплатити заборгованість”. Повідомлення про це ми отримали 19 січня з Прилуцької міжрайонної прокуратури.

ЩО КАЖЕ Н0В0ПРИЗНАЧЕНЕ КЕРІВНИЦТВО

Петро ДЗЮБА, в.о. директора ДП „Пожспецмаш”.

— Моя думка така,. що підприємство свідомо вели до банкрутства, щоб потім „прихватизувати". Тому навмисно вивели з ладу систему опалення заводу (Інакше як диверсією це не назвеш). Тому не формували портфеля замовлень на 2006 рік. Коли я обійняв посаду директора, на виконанні було більш ніж 400 судових рішень — робітники вимагають виплатити їм заборговану зарплату...

Сьогодні ми вже виплатили людям заробітну плату за жовтень- листопад-грудень 2006 року. Найближчим часом виплатимо за січень 2007-го. Погасили 200 тисяч заборгованості із зарплати і 940 тисяч банківського кредиту. Знайшли замовників на нашу продукцію. Відремонтували систему опалення і хочемо повернути котельню. Днями я повернувся з Міністерства надзвичайних ситуацій. Нам обіцяють підтримку у вигляді

державних замовлень щомісяця на 10 млн. грн. Якщо це буде так, то вже цього року ми розрахуємося зі усіма боргами. І в першу чергу — із заробітної плати і відраху. вань до бюджету і соціальних фондів.

ДУМКА ПРЕДСТАВНИКА ОДА Юрій СУХОМЛИН, заступник начальника Головного управління економіки ОДА в Чернігівській області.

— Свого часу При-луцький завод „Пожспецмаш" не мав аналогів в CPCR Це було єдине підприємство, яке займалось серійним випуском пожежної техніки. У 1990 році завод виготовляв 3 тисячі машин за рік. У минулому - 68.

Вважаю, є дві головні причини занепаду підприємства. Підпорядкувавши собі завод, Міністерство надзвичайних ситуацій не приділяло йому належної уваги. Можна сказати, кинуло напризволяще. Бюджетні гроші, призначені на пожежну техніку, „випарувались”, а завод замовлень не отримав.

По-друге, підприємство втратило колишні зв’язки. Як наслідок, в Росії відкрили власні потужності з ви-робництва пожежної І техніки. А ладанці не змогли пристосуватись до умов ринкової економіки. Та й чехарда з директорами до добра не призвела. Це теж пряма провина МНС, яке як орган управління підприємством показало свою неспроможність.

Довідка.

Державне підприемство „Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування „Пожспецмаш" (смт Ладан, Прилуцький район, Чернігівська обл.). Свою діяльність здійснює відповідно до Статуту, затвердженого 22.07.20041 о. міністра МНС України. Основна продукція — автомобілі різних модифікацій протипожежного призначення, а також спеціальне обладнання для ліквідації надзвичайнцх ситуацій природного та техногенного характеру. Виробничі потужності розраховані на випуск пожежних машин у кількості 4000 одиниць за рік.

Сергій Нікітченко, В.о. начальника КРУ в Чернігівській області

«Гарт» №7 (2291) від 16 лютого 2007

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.