12-річна дівчинка перенесла 18 наркозів

Наташа з мамою

Шість смужок шкіри з обох ніг прикрили її обгорілу спину.

29 червня Наташі Євсейцевій з райцентру Семенівки виповнилося 13 років. Мати Ольга Іванівна цілує, обіймає дочку. Вона її ледь не втратила. 

Два місяці (без чотирьох днів) Наташа була в опіковому відділенні обласної лікарні. Її лікував опіковий хірург Валентин Кошіль. Дівчинка і зараз часто йому телефонує. Дякує, що врятував.

У квітні цього року Наташа обпекла спину. Було холодно, підійшла до газової плити погрітися. Повернулася спиною. Синтетична кофточка спалахнула. Спина перетворилась на суцільну рану.

Наташа піднімає футболку, показує, як тепер. На худенькій спинці в неї ніби два червоних крила. На очі мимоволі накочуються сльози. Зверху, по краю «крила» трохи побіліли.
— Це мазь допомогла, — каже Ольга Іванівна. — Мазь з меду, бджолиного воску, олії і ще чогось. Її робить бабуся з Семенівського району. А її син Микола нам возить. Він сам нас знайшов. Каже, беріть, тоді розрахуємося.
— Синтоміцин з аптеки сильно пече. А ця мазь — ні, — додає Наташа.
Крім неї, в Ольги Євсейцевої ще четверо дітей. Усі ще невлаштовані. Батька нема. Хата згоріла — щось було з проводкою. Живуть у хатці, що надала міськрада. Вона стара, тісна. Дарма, добре, хоч така. Газ підведений. Хочуть приватизувати — так документів якихось не вистачає. Принаймні, так розповідає Ольга Євсейцева. Після такої хати лікарня, мабуть, здалася дитині палацом. Хоча там їй було дуже боляче.

Як належить за технологією лікування таких опіків, Наташі покрили спину штучною шкірою. Але вона не приживалась. Потрібно було робити пересадку шкіри. Шість смужок з кожної ніжки взяли на спину.
— Я 18 наркозів перенесла, — говорить Наташа. — Ноги сверблять. Спина ніби нормально. Своя шкіра приживається швидко.
Шкіра на ногах, на місці зрізів червона. Ще півроку дівчині треба показуватися лікарям.

Коли Наташа потрапила в лікарню, знадобилися гроші і донори. На допомогу прийшли люди — хтозна, що було б, якби не прийшли. 10 семенівських міліціонерів здавали кров. І ще пожежники, прикордонники, рідня. Від Семенівки до кордону з Росією — рукою подати, отож і є прикордонники. Донори здавали кров для Наташі безплатно.
Сусідки Євсейцевих, мати і дочка Наталія та Галина Прохоренки, першими збирали для них гроші. Більше 700 гривень назбирали на своїй вулиці. Потім про біду з Наташею написала районна газета. Відкрили рахунок. Люди перерахували більше шести тисяч гривень.

— По середах я їздила до Наташі в лікарню. Підприємець Єгор Кутковой возив мене на Чернігів безкоштовно, — розповіла Ольга Іванівна. — Ми дуже вдячні всім людям, які не залишили нас наодинці з бідою. «Віснику» дуже вдячна. Ви перші серед обласних газет про нас написали. Скільки грошей загалом було зібрано, не знаю. Вони йшли на лікарню. Три тисячі гривень залишилось. У школу дітей треба готувати, та й ремонт ми затіяли, ще до лікарні. Ось, дивіться. Викинули піч.
— А де тьотя Лена Гобанова, що про мене написала? — запитала Наташа.
— На жаль, на лікарняному. Зламала ногу.
— Перекажіть їй вітання. Нехай швидше одужує! — побажали журналісту «Вісника» мати і дочка.

На спині - червоні "крила"

Ольга Макуха, тижневик «Вісник Ч» №27 (1207)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.